колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді - Мацелюха П. С.

суддів - Гладія С. В., Мороза І. М.

за участі прокурора - Пламадяла І. П.

особи, яка оскаржила

постанову про порушення

кримінальної справи - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 та представника особи, за заявою якої порушено справу, ОСОБА_3. на постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року, –

Цією постановою суду скаргу ОСОБА_1 на постанову першого заступника прокурора м. Києва від 24 березня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк", за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задоволено, а вказану постанову – скасовано.

Прийняте рішення суд обґрунтував тим, що з матеріалів, на підставі яких порушено справу, не вбачається даних, які б вказували на ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у виді заволодіння кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк" шляхом обману чи зловживання довірою, а тому на час винесення постанови не було підстав для порушення справи.

В апеляціях:

- Прокурор, яка брала участь у розгляді справи в суді першої

Справа № 10-482/2010 Головуючий у суді 1-їінстанції: Вовк С. В.

Категорія: ст. 236-7 КПК Доповідач: Мацелюх П.С.

інстанції, вважає постанову суду незаконною через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. В обґрунтування наведеного зазначає, що кримінальну справу порушено уповноваженою на те особою, з дотриманням встановленого ст. 98 КПК України порядку, за наявності приводу і підстав, які були отримані з відомих, перевірених та не заборонених законом джерел, а суд, вказавши про відсутність у прокурора даних, які б вказували на наявність об’єктивних ознак злочину, жодного мотиву свого висновку про порушення прокурором вимог ст. 94 КПК України не навів. Вважає, що наведені судом обставини фактично стосуються встановлення наявності ознак складу злочину, що є підставою для притягнення особи до кримінальної відповідальності, а не достатності даних, які вказують на наявність ознак складу злочину, що є підставою для порушення кримінальної справи та входить до предмету перевірки суду при розгляді справи за скаргою на відповідну постанову.

З наведених підстав просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

- Представник особи, за заявою якої порушено справу, ВАТ "ВТБ Банк" ОСОБА_3. вважає постанову суду незаконною внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. В обґрунтування наведеного зазначає, що матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, містять достатньо даних, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у виді заволодіння кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк" шляхом зловживання довірою, а саме, отримання ТОВ "Інтер-Авто" в особі директора ОСОБА_1 кредиту без наміру повертати отримані кошти, про що, на думку апелянта, свідчить неповернення кредиту протягом тривалого часу, уникнення з боку керівників ТОВ "Інтер-Авто" спілкування з працівниками правоохоронних органів та банку, приховування господарської діяльності, відчуження заставленого майна без згоди банку.

З наведених підстав просить постанову суду скасувати, а скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав подані апеляції, пояснення особи, яка оскаржила до суду постанову про порушення кримінальної справи, який заперечив апеляції і вважає постанову суду законною і обґрунтованою, перевіривши матеріали справи за скаргою та матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та представника особи, за заявою якої порушено справу, задоволенню не підлягають з таких підстав.

Розглядом апеляцій в межах їх доводів встановлено, що розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, суддя відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, дослідив матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення справи, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94- 98 КПК України, і дійшовши висновку про безпідставність порушення кримінальної справи за ч. 4 ст. 190 КК України, в мотивувальній частині постанови виклав обґрунтування прийнятого рішення, з яким колегія суддів погоджується.

Як видно з матеріалів, на підставі яких порушено справу, 10 червня 2008 року між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інтер-Авто" було укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії та надання кредиту на суму 40 000 000 доларів США, з кінцевим терміном повернення до 09 червня 2009 року та оплатою за користування кредитом 14% річних.

На забезпечення виконання боржником зобов’язань за даним договором було укладено три договори застави майнових прав між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інтер-Авто", два договори застави товарів в обороті між ВАТ "ВТБ Банк" та ПП "Авто-Альянс", два договори поруки між ВАТ "ВТБ Банк" та ПП "Авто-Альянс" і, відповідно, корпорацією "АИС", два іпотечних договори між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Край" і, відповідно, ТОВ "Логістичний індустріальний комплекс".

12 березня 2009 року ВАТ "ВТБ Банк", у зв’язку з невиконанням боржником грошових зобов’язань за кредитним договором, звернулося з позовом до господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ "Інтер-Авто" та поручителів ПП "Авто-Альянс" і корпорації "АИС" заборгованості за кредитним договором, за результатами чого, рішенням суду від 25 лютого 2010 року, позов задоволено повністю та вирішено стягнути солідарно з відповідачів, зокрема, зазначену заборгованість в розмірі 421 343 601, 73 грн.

Отже, приймаючи рішення про порушення кримінальної справи, прокурор не мав достатніх даних про факт вчинення злочину та підстав для порушення кримінальної справи, оскільки між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ Інтер-Авто" мають місце договірні відносини з приводу надання та оплати кредиту, що належить до сфери господарсько-правового регулювання. Захист порушених прав та законних інтересів ВАТ "ВТБ Банк" у зв’язку з невиконанням ТОВ "Авто-Альянс" договірних зобов’язань здійснено в порядку господарського судочинства.

З огляду на зазначене, наявні в матеріалах перевірки копії численних договорів, виписки по особовим рахункам ВАТ "ВТБ Банк", якими підтверджується перерахування коштів на рахунок ТОВ "Інтер-Авто", звіти про перевірку стану та наявності застави, пояснення працівників банку та інші документи підтверджують господарсько-правовий характер правовідносин і не містять достатніх підстав для порушення кримінальної справи, а доводи апелянтів в цій частині є безпідставними.

Враховуючи викладене, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2010 року, якою скаргу ОСОБА_1 на постанову першого заступника прокурора м. Києва від 24 березня 2009 року про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шахрайським способом кредитними коштами ВАТ "ВТБ Банк", за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, задоволено, а вказану постанову – залишити без зміни, а апеляції прокурора, яка брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, ОСОБА_2 та представника особи, за заявою якої порушено справу, ВАТ "ВТБ Банк" ОСОБА_3. – без задоволення.