ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2016 року м. Київ К/800/15952/16,К/800/16534/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Чалого С.Я.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі № 803/3805/15 за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Реєстраційної служби Луцького управління юстиції Волинської області, державного реєстратора Рабчук Ірини Володимирівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватне підприємство "Ірома" про визнання протиправним та скасування рішення,-
в с т а н о в и л а :
У грудні 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" звернулася в суд з позовом до Реєстраційної служби Луцького управління юстиції Волинської області, державного реєстратора Рабчук Ірини Володимирівни, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватне підприємство "Ірома", в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни про скасування державної реєстрації права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку за ПАТ "Західінкомбанк" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни про державну реєстрацію права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку за ПП "Ірома" індексний номер: 26337348 від 20.11.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати протиправним та скасувати запис № 12151117 від 16.11.2015 року про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку за ПП "Ірома", вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Іриною Володимирівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни щодо формування та видачі Свідоцтва про право власності, серія та номер 48086223 від 20.11.2015 року на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку ПП "Ірома", прийняти рішення про його скасування та зобов'язати відповідачів поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги,15 у м.Луцьку за публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк" шляхом поновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у державного реєстратора не було законних підстав для прийняття рішень стосовно скасування права власності на об'єкт нерухомого майна за ПАТ "Західінкомбанк", тому усі подальші дії державного реєстратора є протиправними. При цьому посилається на п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (1141-2011-п)
. Зазначає, що оскільки підстава внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визнана судом першої інстанції протиправною та скасована то запис № 12151117 має бути також визнаний судом протиправним та скасованим.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2016 року провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Свідоцтва про право власності, серія та номер 48086223 від 20.11.2015 року, на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку ПП "Ірома" - закрите.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.02.2016 року позовні вимоги задоволені частково. Визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни № 26184716 від 16.11.2015 року про скасування державної реєстрації права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення "А -5" по пр. Перемоги 15 в м.Луцьку реєстраційний номер об'єкта 744708707101 за публічним акціонерним товариством "Західінкомбанк". Визнане протиправним та скасоване рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни № 26337348 від 20.11.2015 року про державну реєстрацію права власності добудови адміністративного приміщення "А-5" по пр. Перемоги 15 в м.Луцьку реєстраційний номер об'єкта 744708707101 за приватним підприємством "Ірома". Визнані протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Рабчук Ірини Володимирівни щодо формування та видачі Свідоцтва про право власності, серія та номер 48086223 від 20.11.2015 року на 86/100 добудови адміністративного приміщення "А-5" по пр. Перемоги 15 у м.Луцьку приватному підприємству "Ірома". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року скасоване рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційні скарги ПП "Ірома" просить відмовити в задоволенні касаційних скарг як необґрунтованих, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, яка відповідає нормам діючого законодавства.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 жовтня 1999 року між КБ "Західінкомбанк" та малим підприємством "Інкомсервіс" (правонаступник приватне підприємство "Ірома") був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким МП "Інкомсервіс" продав, комерційний банк "Західінкомбанк" купив нежитлове приміщення добудову до адміністративного будинку №15 по проспекту Перемоги в м. Луцьку площею 1226,7 кв.м. /крім ресторану та гаражів/.
Із витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно на 22.06.2011 року та 31.08.2011 року право власності на приміщення "А-5" було зареєстроване за ПП "Ірома".
КП "Волинське бюро технічної інвентаризації" 06.02.2012 року прийняте рішення про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Західінкомбанк" на добудову до адміністративного будинку № 15 по проспекту Перемоги в м.Луцьку площею 1226,7 кв.м. (А-5), на підставі постанови Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року про зобов'язання вчинити дії у справі за позовом ПАТ "Західінкомбанк" до КП "Волинське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправним рішення про відмову в реєстрації права власності та зобов'язання вчинити дії по реєстрації права власності на вказане майно (справа № 2а/0370/9/12). Вказане підтверджується витягом з реєстру прав власності.
Постановою Вищого адміністративного суду України 23 вересня 2015 року скасовані постанова Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року по справі № 2а/0370/9/12 та прийняте нове рішення про відмову ПАТ "Західінкомбанк" в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення КП "Волинське бюро технічної інвентаризації" про відмову в державній реєстрації права власності та зобов'язання вчинити дії.
Після ухвалення рішення ВАСУ представником ПАТ "Західінкомбанк" 06.11.2015 року подана заява до державного реєстратора про реєстрацію права власності на дане майно.
Державним реєстратором 07.11.2015 року прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25117674 про державну реєстрацію права власності на добудову адміністративного приміщення "А-5", що розташоване в м.Луцьку по пр. Перемоги 15 та відкритий відповідний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заведена реєстраційна справа.
До реєстру внесений запис про право власності № 11511962 від 06.11.2015 року реєстраційний номер нерухомого майна № 744708707101.
Представником ПП "Ірома" 16.11.2015 року до державного реєстратора подана заява про скасування державної реєстрації за ПАТ "Західінкомбанк" та реєстрацію права власності за ПП "Ірома".
До заяви додана постанова Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року по справі № 2а/0370/9/12 та відповідні правовстановлюючі документи на дане нерухоме майно.
На підставі поданих третьою особою документів державним реєстратором прийняте рішення № 26184716 від 16.11.2015 року про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Західінкомбанк" № 11511962 від 06.11.2015 року на вказане майно, на підставі постанови ВАС України від 23 вересня 2015 року.
Державним реєстратором 20.11.2015 року прийняте рішення № 26337348 про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 744708707101 за ПП "Ірома".
У Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесений відповідний запис № 12151117 від 16.11.2015 року про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення /А-5/ по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку за ПП "Ірома".
Реєстраційною службою 20.11.2015 року ПП "Ірома" видане Свідоцтво про право власності на 86/100 добудови адміністративного будинку "А-5" № 15 по проспекту Перемоги в м. Луцьку площею 1226,7 кв.м. індексний номер 48086223.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги в частині, виходив з того, що постановою Вищого адміністративного суду України 23 вересня 2015 року не було скасоване рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскаржувані дії та рішення державного реєстратора є правомірними, оскільки вчинені внаслідок скасування постановою Вищого адміністративного суду України 23 вересня 2015 року постанови Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року, яка слугувала підставою державної реєстрації права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення "А-5" по пр. Перемоги 15 у м. Луцьку за ПАТ "Західінкомбанк" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій реєстратора при реєстрації прав власності за рішеннями судів, які були скасовані.
У відповідності до ч.2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"(в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV (1952-15)
) державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону.
Згідно пунктів 2-7 частини 2 статті 9 Закону N 1952-IV державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом.
У відповідності до ч.1 ст. 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній а бо зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно частини 1 статті 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань не платоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом.
Державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань не платоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Положеннями частини 2 статті 26 Закону № 1952-IV визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Вказані положення кореспондуються з положеннями закріпленими Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868 (868-2013-п)
, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 868).
Згідно п.41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (1141-2011-п)
(далі - Порядок ведення Державного реєстру), державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п.94 Порядку № 868 (868-2013-п)
, під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння адміністративного збору та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав.
Державний реєстратор у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі прав та Реєстрі прав власності на нерухоме майно використовує реєстраційні дані, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрові книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), - у разі їх наявності в органі державної реєстрації прав.
Судами встановлено, що згідно витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно на 22.06.2011 р. та 31.08.2011 року право власності на приміщення "А- 5" було зареєстроване за ПП "Ірома".
Підставою для переходу права власності та реєстрації спірного приміщення за ПАТ "Західінкомбанк" 06.02.2012 р. стала постанова Волинського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року (справа № 2а/0370/9/12).
Дана постанова була скасована постановою Вищого адміністративного суду України від 23 вересня 2015 року.
З встановлених обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що фактично була скасована підстава державної реєстрації права власності за позивачем (тобто документ, на підставі якого проведена державна реєстрація прав до 1 січня 2013 р. у розумінні абз. 2 п. 41 Порядку ведення Державного реєстру).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представником ПАТ "Західінкомбанк" 06.11.2015 року, після скасування рішення суду щодо зобов'язання вчинити реєстраційні дії по спірному майну, до державного реєстратора подана заява про реєстрацію права власності на дане майно. Державним реєстратором прийняте 07.11.2015 року рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 25117674 про державну реєстрацію права власності на добудову адміністративного приміщення "А-5", що розташоване в м.Луцьку по пр.Перемоги 15 та відкритий відповідний розділ в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заведена реєстраційна справа. До реєстру внесений запис про право власності № 11511962 від 06.11.2015 року реєстраційний номер нерухомого майна № 744708707101.
Таким чином, на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на добудову адміністративного приміщення "А-5", що розташоване в м.Луцьку по пр.Перемоги 15 за ПАТ "Західінкомбанк" і при прийнятті рішення про цю державну реєстрацію права власності державним реєстратором було використано відомості із Реєстру прав власності на нерухоме майно у відповідності до п.94 Порядку № 868 (868-2013-п)
.
Як вірно встановлено судами, вказане право власності за ПАТ "Західінкомбанк" вперше зареєстроване 06.02.2012 року, на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року, а 06.11.2015 року перенесене до нового Державного реєстру на підставі відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно за заявою ПАТ "Західінкомбанк".
Представником ПП "Ірома" 16.11.2015 року до державного реєстратора подано заяви про скасування державної реєстрації за ПАТ "Західінкомбанк" та реєстрацію права власності за ПП "Ірома".
До заяви подана постанова Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 року по справі № 2а/0370/9/12 та відповідні правовстановлюючі документи на дане рухоме майно.
На підставі поданих третьою особою документів державним реєстратором прийняте рішення № 26184716 від 16.11.2015 року про скасування запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Західінкомбанк" № 11511962 від 06.11.2015 року на вказане майно, на підставі постанови ВАС України від 23.09.2015 року.
Отже, саме на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 р. відповідачем було прийняте рішення, яким скасований запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Західінкомбанк" № 11511962 від 06.11.2015 року на вказане майно, на підставі постанови ВАС України від 23.09.2015 року.
Системний аналіз п.41. Порядку ведення Державного реєстру вказує на те, що, у випадку скасування державної реєстрації права власності проведеної до 01.01.2013 р. у державного реєстратора відсутні можливості стосовно фізичного втручання у Реєстр прав власності на нерухоме майно, тому йому необхідно здійснити перенесення відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, із відповідною відміткою про таке перенесення, і вже в ньому здійснити скасування державної реєстрації права власності.
Відповідності до ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Аналізуючи положення ст.3 та ст.15 даного Закону колегія суддів зазначає, що відомості про реєстрацію права власності на нерухоме майно у випадку здійснення державної реєстрації до 01.01.2013 р. не переносяться автоматично із Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке перенесення здійснюється за заявниковим принципом (тобто для такого перенесення необхідна відповідна заява суб'єкта права власності).
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що таке перенесення було здійснено за заявою позивача 07.11.2015 р. з моменту прийняття рішення № 25117674 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (заява від 06.11.2015 р.).
Колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 року по справі № 2а/0370/9/12у, якою скасоване рішення суду на підставі якого проведена спірна реєстрація за позивачем, відповідності до п.41 Порядку ведення державного реєстру та п.94 Порядку 868 (868-2013-п)
мав бути скасований саме запис, котрий перенесений з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто запис про право власності № 11511962 від 06.11.2015 року реєстраційний номер нерухомого майна № 744708707101.
Враховуючи викладене обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про визнання протиправним та скасування запису № 12151117 від 16.11.2015 року про право власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення "А-5" по пр.Перемоги 15 у м.Луцьку за ПП "Ірома", вчинений державним реєстратором Реєстраційної служби Луцького МУЮ Рабчук І.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та зобов'язання відповідачів на поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрацію права власності на 86/100 добудови адміністративного приміщення "А-5" по пр.Перемоги 15 у м. Луцьку за ПАТ "Західінкомбанк" шляхом поновлення запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки встановлена відсутність протиправних дій державного реєстратора Рабчук І.В. при вчиненні оскаржуваних дій.
Враховуючи ті обставини, що реєстрація права власності майна за ПАТ "Західінкомбанк", яке до цієї реєстрації було зареєстроване за ПП "Ірома", відбулася на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, а також, що сама реєстрація відбулася після скасування рішення суду, то суд апеляційної інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про правомірність дій державного реєстратора в даних спірних правовідносинах, які відповідали нормам вищенаведеного діючого законодавства.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційні скарги уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відхилити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.