Справа № 11-63/ 10. 

Головуючий у І інстанції Борсук П.П.

Категорія: справи: ст. 356 КК .України .

 Доповідач Оксентюк В.Н.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого –судді: Оксентюка В.Н.,

суддів: Бешти Г.Б., Опейди В.О.,

з участю секретаря Солодухи Ю.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 18 грудня 2009, яким,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Черче, Камінь-Каширського району, жительАДРЕСА_1, українець, громадянин України, директор ТзОВ "Сітім", одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимий,-

засуджений за ст. 356 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 700 гривень.

Цивільний позов задоволено частково.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 30 057 ( тридцять тисяч п’ятдесят сім ) гривень матеріальних збитків. 1 000 ( одну тисячу ) гривень моральної шкоди та 500 ( п’ятсот ) гривень витрат за надання юридичної допомоги.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку колегія суддів судової палати,-

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що у період з 27 по 29 грудня 2007 року у АДРЕСА_1, самовільно, всупереч волі ОСОБА_2 умисно розібрав належну їй частину житлового будинку, заподіявши потерпілій значну майнову шкоду в розмірі 30 057 гривень.

Засуджений ОСОБА_1 у поданій на вирок апеляції посилається на те, що вирок постановлений з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. При розгляді справи суд проявив упередженість, справу розглянув неповно та однобічно. Зокрема, не взяв до уваги тих обставин, що потерпіла ОСОБА_2 не надала суду жодного право установчого документа, який би засвідчував право її власності на Ѕ частину спірного будинку. В судове засідання не викликались та не допитувались очевидці пожежі та свідки, які розбирали згорілу будівлю. Суд також не взяв до уваги і не дав оцінки тим обставинам, що на час виникнення пожежі він був відсутній у м. Камені-Каширському і у порушенні щодо нього кримінальної справи за ч. 1 ст. 194 КК України відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Суд формально встановив вартість пошкодженого майна. Прохає вирок Камінь-Каширського районного суду від 18 грудня 2009 року скасувати, його за ст.. 356 КК України (2341-14) виправдати або справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та доводи апеляції, заслухавши пояснення скаржника, який апеляцію підтримав, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція підлягає до часткового задоволення.

Як вбачається із диспозиції ст.. 356 КК України (2341-14) самоправством є самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремими громадянами або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2007 року у житловому будинку у АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сталось пожежа, внаслідок якої житловий будинок був частково пошкоджений. У період з 27 по 29 грудня 2007 року, ОСОБА_1 самовільно та всупереч волі потерпілої ОСОБА_2 умисно розібрав належну їй частину вказаного житлового будинку, спричинивши цим потерпілій майнову шкоду у розмірі 30 057 грн.

Вказані обставини стверджуються актом про пожежу та протоколом огляду місця події ( а.с.59-63 ), показаннями підсудного ОСОБА_1 який ствердив, що після пожежі належний йому та потерпілій житловий будинок був знесений за його вказівкою, показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що дозволу на знесення її частини житлового будинку ОСОБА_1 не давала ( а.с. 82-85 ), показаннями свідка ОСОБА_3, який ствердив, що належна ОСОБА_4 частина будинку підлягала відновленню ( а.с. 91-92 ).

Вартість належної ОСОБА_2 частини житлового будинку, яку самовільно розібрав ОСОБА_1 з врахуванням пошкоджень, завданих пожежою, що мала місце 19.11.2007 року становить 37 746 грн. ( а.с. 96-101).

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 не є власником частини житлового будинку, а тому суд безпідставно визнав її потерпілою і цивільним позивачем колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вказана частина житлового будинку виділена їй 19 квітня 2007 року рішенням Камінь-Каширського районного суду, яке вступило у законну силу про що достовірно було відомо ОСОБА_1

Доводи засудженого в тій частині, що він немає будь-якого відношення до пожежі жодним чином не впливає на законність вироку, оскільки така вина йому, вироком суду, не інкримінована.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про упередженість суду ніякими доказами не стверджується. Голослівними є також посилання і не те, що у 2007 році він розрахувався з потерпілою за спричинені їй пожежою збитки, оскільки будь-яких доказів з цього приводу він у суді першої інстанції, поданій апеляції та під час розгляду справи апеляційному суду не надав.

Не заслуговують на увагу і є безпідставними доводи засудженого ОСОБА_1. і в тій частині, що суд формально встановив вартість пошкодженого майна, яке належало потерпілій, оскільки для визначення його вартості 1 грудня 2009 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза, висновок якої приєднано до справи ( а.с. 96-101 ). Згідно висновку ринкова вартість належної ОСОБА_2 частини житлового будинку з врахування пошкоджень, завданих пожежою становить 37 746 гривень.

Вказана експертиза проведена у відповідності до вимог ст.. 74,196,310 КПК України (1001-05) , висновок експерта є належним доказом, а тому суд вірно поклав його в основу обвинувального вироку.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і стверджуються дослідженими у суді доказами. Вирок суду є умотивованим..

Підстав для його скасування і повернення справи на новий судовий розгляд чи виправдання ОСОБА_1 за відсутності у його діях складу злочину з обставин, наведених у апеляції колегія суддів судової палати не знаходить.

Разом з тим, з матеріалів справи та вироку суду встановлено, що вказаний злочин ОСОБА_1 вчинив у період з 27 по 29 грудня 2007 року, який відповідно до ст.. 12 КК України (2341-14) відноситься до злочинів невеликої тяжкості. На час розгляду справи у суді апеляційної інстанції закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені ст.. 49 цього Кодексу.

ОСОБА_1. заперечує на закриття справи з нереабілітуючих підстав на підставі ст.. 49 КК України (2341-14) . Оскільки його вина за ст.. 356 КК України (2341-14) повністю доведена, то його слід звільнити від покарання за вироком Камінь-Каширського районного суду від 18 грудня 2009 року на підставі п. 5 ст. 74 КК України.

Крім цього, у вступній частині вироку вказано, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2. З пред’явленого засудженим паспорта НОМЕР_1 виданого 16 червня 2000 року Камінь-Каширським РВ УМВС України у Волинській області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Суд першої інстанції помилково вказав у вироку, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2. А тому слід внести виправлення у вказаний вирок щодо числа та місяця народження ОСОБА_1

Керуючись ст.. 364,365 КПК України (1001-05) , колегія суддів судової палати,-

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Камінь-Каширського районного суду від 18 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині доведеності вини та кваліфікації дій за ст.. 356 КК України (2341-14) залишити без зміни.

На підставі ч. 5 ст. 74 ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного йому покарання за вироком Камінь-Каширського районного суду від 18 грудня 2009 року.

На підставі ст.. 365 КПК України (1001-05) внести зміни у вступну частину вироку щодо числа і місяця народження засудженого ОСОБА_1 і вважати, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті вирок залишити без змін.