колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого – Лугового М.Г.

суддів – Пархоменко О.М.,

Ященко В.А.

з участю прокурора - Ворфоломєєвої Н.П.

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року яким, -

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше судимий:

1. 04.05.2006 року за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

2. 12.09.2006 року за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців

3. 13.12.2006 року за ст.ст. 315 ч. 2, 69, 70 ч. 4, 309 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, звільнився умовно-достроково на 6 місяців 8 днів, -

засуджений:

- за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, із застосуванням ч. 2 ст. 69 без конфіскації майна;

- за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено засудженому до виконання покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 13.12.2006 року у вигляді 1 місяця позбавлення волі і остаточно визначено засудженому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць.

Постановлено стягнути із засудженого судові витрати, пов’язані з проведенням експертиз, у сумі 1032,24 гривні.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння таких злочинів.

18 червня 2009 року близько 13.00 години біля території колишньої станції технічного обслуговування по вул. Горького м. Охтирка Сумської області ОСОБА_2 зірвав рослини коноплі, які переніс та зберігав за місцем свого проживання по АДРЕСА_1.

20 та 29 червня 2009 року близько 20.00 години на горищі будинку ОСОБА_2 перетер висохлі рослини коноплі, незаконно виготовивши наркотичний засіб – канабіс, частину якого залишив зберігати для власних потреб, а саме 77,84 гр., а іншу частину, вагою 9,88 гр., розклав у чотири пакети та зберігав з метою збуту.

09 липня 2009 року працівниками міліції за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено наркотичний засіб – канабіс (маріхуана), вагою у висушеному стані 87,74 гр.

Крім того, 14 липня 209 року близько 16.00 години в районі залізничного вокзалу по пров. Станційному в м. Охтирка Сумської області ОСОБА_2 знайшовши рослини коноплі, зірвав їх, з метою подальшого вживання шляхом куріння, переніс до місця свого проживання по АДРЕСА_1, де висушив та подрібнив, незаконно виготовивши наркотичний засіб – канабіс, вагою 46,51 гр., без мети збуту, який переніс на смітник розташований в кінці пров. Станційного в м. Охтирка, де заховав та зберігав для вживання з 14 липня 2009 року по 23 липня 2009 року.

23 липня 2009 року ОСОБА_2 забрав із схованки наркотичний засіб і йдучи додому, близько 18 години 30 хвилин був затриманий працівниками міліції, в нього було виявлено та вилучено наркотичний засіб – канабіс (маріхуана), вагою у висушеному стані 46,51 гр.

02 серпня 2009 року близько 15.00 години ОСОБА_2 проник у домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно потерпілого на суму 79 грн. 92 коп..

У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить переглянути справу, вважає, що за ст. 307 ч. 2 КК України він засуджений незаконно, оскільки відсутні свідки збуту ним наркотичних речовин, а працівники міліції скориставшись його станом наркотичної залежності інкримінували йому цей злочин. Також просить задовольнити його заяву про добровільне лікування, так як вважає себе наркозалежним.

Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_2, який повністю підтримав подану ним апеляцію, думку прокурора про залишення вироку суду без зміни, а апеляції засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 309 ч. 2, 185 ч. 3 КК України, за викладених у вироку обставин, а також правильність кваліфікації його дій в апеляції не оспорюється.

Що стосується доведеності вини ОСОБА_2 у незаконному виготовленні, придбанні зберіганні особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, вчиненому особою, що раніше вчинила злочини передбачені ст.ст. 309, 315 КК України, то його вина підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку, зокрема, показаннями самого ОСОБА_2, який у судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України і пояснив, що висушену і подрібнену коноплю розфасував у пакетики з метою продати стороннім особам. Протоколом огляду місця події від 09.07.2009 року, з якого вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено чотири згортки з подрібненою речовиною рослинного походження (а.с. 7-8), яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо-небезпечним наркотичним засобом – канабіс (маріхуана) (а.с. 26-29). На досудовому слідстві в якості підозрюваного і обвинуваченого засуджений також поясняв, що розфасовану висушену коноплю зберігав з метою збуту ( а.с. 44, 52, 154). ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які були понятими при вилученні наркотичної речовини у засудженого працівниками міліції на досудовому слідстві, пояснили, що стосовно розфасованої речовини ОСОБА_2 пояснив, що це приготовлено для збуту.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 відносно скоєного є осудним.

Дії ОСОБА_2 ст.ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України кваліфіковані правильно, а призначене йому покарання відповідає положенням ст. 65 КК України.

При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, які пом’якшують покарання та призначив ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 307 та ч. 3 ст. 185 КК України. Підстав для подальшого пом’якшення призначеного покарання не має.

Кримінальну справу суд розглянув з достатньою повнотою, а тому доводи ОСОБА_2 про незаконність його засудження за ст. 307 ч. 2 КК України внаслідок неповноти з’ясування всіх обставин справи є необґрунтованими.

Згідно ст. 96 КК України ОСОБА_2 під застосування примусового лікування не підпадає.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого – без задоволення.