колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючої судді Полтавцевої Г. А.,

суддів Лук’янець Л. Ф., Мацелюха П.С.,

прокурора Рабінчук Т.І.,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією прокурора на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2010 року,

Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_3 та скасована постанова прокурора Оболонського району м. Києва від 25.11.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 183 КК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що в порушення вимог ст. 94 КПК України прокурором в постанові про порушенні кримінальної справи не зазначено, які саме достатні підстави та дані вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину. Зазначає, що в постанові описані припущення, які фактично не містять інформації про злочин та не є достатніми про існування події злочину, передбаченого ч. 2 ст. 183 КК України.

Крім того, суд, проаналізувавши Статут НВК СШДС "Перша ластівка", протоколи засідань піклувальної ради і батьківських зборів та інших матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи, зазначив, що на момент порушення справи у прокурора не було достатніх підстав та даних, які вказували б на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 183 КК України.

На дану постанову подана апеляція прокурором, який просить постанову суду скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд,

Справа № 10-240/2010 Головуючий в 1 інстанції Камбулова Д.Г.

Категорія ст. 236-8 КПК Доповідач Лук’янець Л. Ф.

посилаючись на те, що постанова суду винесена з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд надав оцінку матеріалам справи, що є грубим порушенням вимог ст. 236-8 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, адвокатів, які вважають, що апеляція не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали скарги та матеріали справи, які послужили підставою для прийняття постанови про порушення кримінальної справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України приводами і підставами до порушення кримінальної справи є: заяви, або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, займаючи посаду директора навчально-виховного комплексу "Перша ластівка", починаючи з березня 2009 року, обмежувала проведення занять з дітьми у тому числі, за загальнодержавними програмами освіти, скоротила перебування дітей 3-го класу до 18 години, обмежувала дітей в отриманні повноцінного харчування та права на освіту.

Суд першої інстанції, заслухавши прокурора, скаржницю, дослідивши надані для вивчення матеріали справи, зазначив, що прокурором в постанові про порушенні кримінальної справи не зазначено, які саме достатні підстави та дані вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, а також в постанові описані припущення, які фактично не містять інформації про злочин та не є достатніми даними про існування події злочину, передбаченого ч. 2 ст. 183 КК України.

Крім того, суд, проаналізувавши Статут НВК СШДС "Перша ластівка", протоколи засідань піклувальної ради і батьківських зборів та інших матеріалів, які стали підставою для порушення кримінальної справи, зазначив, що на момент порушення справи у прокурора не було достатніх підстав та даних, які вказували б на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 183 КК України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає його законним.

Суд першої інстанції ретельно перевірив надані для вивчення матеріали справи, зазначив наявність приводів до порушення кримінальної справи, проаналізував наявність даних до порушення кримінальної справи та зазначив, що з наданих матеріалів справи не вбачається достатніх даних, які вказували б на вчинення ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 183 КК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

В даному випадку рішення суду першої інстанції про відсутність достатніх даних до порушення кримінальної справи є правильним, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності ознак, які підтверджують реальність незаконної вимоги оплати за навчання у шкільному закладі "Перша ластівка".

Що стосується посилань прокурора на те, що суд дав оцінку обставинам справи, то ці доводи необґрунтовані, оскільки питання про перевірку достатності приводів і підстав для порушення справи та наявності в діях осіб ознак злочину при розгляді даної категорії справ, є обов'язком суду відповідно до ст. 236-8 КПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи порушень кримінально-процесуального закону не встановлено, тому підстави для скасування постанови суду та задоволення апеляції відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів

Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 січня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_3 та скасування постанови прокурора Оболонського району м. Києва від 25.11.2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 183 КК України, залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.