Справа № 11-53/10 

Головуючий в 1 інстанції Канівець Л.Ф.

ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України 

Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді – Силки Г.І.,

суддів – Фідрі О. М., Лозовського А. О.,

при секретарі – Уманській Л. C.,

з участю прокурора –Смолюка Б. С.,

засудженого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора на вирок Володимир-Волинського міського суду від 20 листопада 2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1, неодруженого, з середньою освітою, працює агентом по торгівлі в приватного підприємця ОСОБА_3, згідно ст. 89 КК України несудимого,

засуджено за ч.1 ст. 307 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 5(п’ять) років.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст. 76 КК України обов'язки – періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_2 змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

Вироком стягнуто з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 829, 80 грн.

Вироком вирішено долю речових доказів,

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він 2009 році незаконно придбав психотропну речовину, метамфетамін, яку переніс і незаконно зберігав неподалік свого місця проживання в парку по вул. О. Олеся м. Володимир-Волинський. 13 серпня 2009 року, близько 20 год. ОСОБА_2 перебуваючи неподалік кафе "Підкова", що знаходиться в м. Володимир-Волинський по вул. Зимнівській, зберігав при собі з метою збуту та під час проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_4(дані легендовані) частину раніше придбаної психотропної речовини – метамфетамін, вагою 0,057 г., яку згідно Постанови КМУ № 770 від 6 травня 2000 року (770-2000-п) віднесено до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

Він же, 20 серпня 2009 року, біля 18 год. перебуваючи неподалік кафе "Підкова", що знаходиться в м. Володимир-Волинський по вул. Зимнівській, зберігав при собі з метою збуту та під час проведення оперативної закупівлі, повторно, незаконно збув ОСОБА_4(дані легендовані) частину раніше придбаної психотропної речовини – метамфетамін, вагою 0,071 г.

В апеляції на вирок суду прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність винності та правильність кваліфікації дій засудженого, вважає, призначене ОСОБА_2 покарання надто м’яким та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання останньому внаслідок його м’якості та постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.

В запереченні на апеляцію засуджений ОСОБА_2 вказує, що призначене судом покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України так, як перебуваючи під вартою він усвідомив неправильність своїх вчинків, щиро розкаявся у вчинених злочинах та активно сприяв слідству у їх розкритті. Вважає, що судом при призначенні йому покарання із встановленням трьохрічного іспитового строку враховано також ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, незадовільний стан його здоров’я, те, що він є надто молодий за віком, виховувався у неповній сім’ї. На даний час він працює, має намір навчатись у навчальному закладі із заочною формою навчання та створити сім’ю. Прохає апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок без зміни.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції та заперечення на неї засудженого, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого який заперечив апеляцію прокурора, провівши частково судове слідство, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за якими він засуджений та правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України в апеляції не заперечується.

Посилання прокурора в апеляції на те, що судом при призначенні ОСОБА_2 покарання не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та дані про його особу, є безпідставними.

Відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

При обранні засудженому ОСОБА_2 покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а саме те, що хоча злочини вчинені останнім і відносяться до категорії тяжких, однак вони є тотожними, засуджений їх вчинив при проведенні оперативної закупівлі, будь-яких тяжких наслідків від вчинених злочинів не наступило, судом також враховано і невелику кількість збутої психотропної речовини, обіг якої обмежено.

Враховано судом також і дані про особу ОСОБА_2, який хоча посередньо характеризується по місцю навчання так, як пропускав уроки, але є не конфліктним, спокійним, скарг і заяв від сусідів не надходило ( а. с. 117, 119, 120). Раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, але був звільнений на підставі Закону України "Про амністію" (660-17) , попередній злочин вчинив у неповнолітньому віці, виховувався у неповній сім’ї бабусею, є молодий за віком, лише в березні 2009 року виповнилось 18 років, хворіє, на даний час працює та позитивно характеризується за місцем роботи ( а. с . 168, 171).

Судом враховано і ряд пом’якшуючих покарання обставин - щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Безпідставними, є також посилання апелянта в апеляції на неможливість і без результативність повторного застосування ст. 75 КК України до ОСОБА_2 Як видно з матеріалів справи, останній за попереднім вироком був звільнений на підставі Закону України "Про амністію", а призначаючи покарання за даний злочин з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочину та даних про особу засудженого, суд встановив ОСОБА_2 максимальний іспитовий строк – три роки.

Крім того, діючим законодавством не заборонено повторне застосування ст. 75 КК України, якщо є для цього відповідні підстави.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75 КК України та покладення на нього певних обов’язків.

Таке покарання обране засудженому є необхідним і достатнім для виправлення його та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для скасування вироку в наслідок м’якості колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України (1001-05) , колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Васьовчика І.В. залишити без задоволення, а вирок Володимир – Волинського міського суду від 20 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.