колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Романова О.В.

суддів: Андрушкевича С.З.,Широкопояса Ю.В.

з участю прокурора: Філь С.В.

засудженої: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку с. Пелинівка Могилів- Подільського району Вінницької області,

українку, громадянку України, з неповною

середньою освітою, непрацюючу, неодружену,

на утриманні двоє неповнолітніх дітей,

жительки АДРЕСА_1

згідно ст. 89 КК України не судиму,

засуджено: за ст. 186 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі .

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7

року народження, уродженку та жительку

АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою,

непрацюючу, неодружену, раніше не судиму,

засуджено : за ст. 186 ч.3, 69, 75, 104 КК України на два роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

Зобов’язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти про

зміну місця проживання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8,уродженку і жительку

смт.Брусилів Житомирської області,

провул.Горького, №7, українку,

громадянку України, з неповною

середньою освітою,непрацюючу, неодружену,

раніше не судиму,

засуджено : за ст.ст. 186 ч.3, 69 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі, за ст. 135 ч.1 КК України на один рік позбавлення волі

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання – три роки позбавлення волі .

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9 уродженця і жителя

АДРЕСА_4 непрацюючого,

неодруженого, раніше не судимого,

засуджено : за ст. 186 ч.3, 69 КК України на два роки позбавлення волі, за ст. 135 ч.1 КК України один рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено два роки позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженку і жительку

АДРЕСА_5, українку, громадянку України

пенсіонерку, з неповною середньою освітою,

одружену, згідно ст. 89 КК України раніше не

судиму,

засуджено : за ст. 198 КК України два роки позбавлення волі, за ст. 396 ч.1 КК України (2341-14)

на один рік шість місяців позбавлення волі.

КК України (2341-14)

На підставі ст. 70 ч.1, 75, 76 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено два роки позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

Зобов’язано ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти про зміну місця проживання.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Запобіжний захід залишено попереднім – щодо ОСОБА_1,ОСОБА_4, ОСОБА_3 – утримання під вартою, щодо ОСОБА_5, ОСОБА_2 – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Згідно вироку суду, 28 листопада 2008 року близько 19 год.30 хв. перебуваючи в будинку №70 по вул.Горького в смт.Брусилів Житомирської області, неповнолітня ОСОБА_3 запропонувала неповнолітньому ОСОБА_4.,неповнолітній ОСОБА_2, ОСОБА_1 викрасти гроші та продукти харчування у ОСОБА_6. що проживає за адресою АДРЕСА_6 на що останні погодились, вступивши в попередню змову між собою. Після цього, підійшовши до будинку ОСОБА_6, у відповідності до розподілених ролей, ОСОБА_7 викрутила запобіжники з електролічильника, ОСОБА_4 вийняв скло з віконної рами будинку, а ОСОБА_7 з допомогою ОСОБА_3 проникла через вікно в будинок, та відчинила двері зсередини. ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проникли в будинок. ОСОБА_6 почала кричати, але ОСОБА_7 закрила їй рот рукою і вивела до іншої кімнати. ОСОБА_3, діючи спільно з ОСОБА_4, застосовуючи насильство до потерпілої, завели їй руки за спину та зв’язали їх, спричинивши при цьому останній легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я, зав’язали хусткою їй рот, поклали на підлогу та накрили ковдрою, залишивши без допомоги в небезпечному для життя стані. Надалі підсудні, реалізуючи злочинний умисел, відкрито заволоділи майном потерпілої на загальну суму 280 грн.75 коп. та з місця злочину зникли. Про вчинене повідомили ОСОБА_5

30 листопада 2008 року близько 13 год. в АДРЕСА_7 в смт.Брусилів ОСОБА_3 запропонувала ОСОБА_2 і ОСОБА_1 забрати гроші у жительки смт.Брусилів ОСОБА_8, на що останні погодились, вступивши в попередню змову між собою. Підійшовши до будинку №75 по вул.Котовського, де проживає ОСОБА_8 та діючи спільно, відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_3 відірвала шматок пластмаси, яким було забите вікно будинку, і допомогла ОСОБА_1 проникнути через цей отвір до будинку. ОСОБА_1 відчинила двері зсередини і впустила до будинку ОСОБА_2 та ОСОБА_9 Скориставшись фізичним станом потерпілої ОСОБА_8, яка не могла чинити опору, підсудні відкрито заволоділи грошима останньої в сумі 3000 грн. і з місця вчинення злочину втекли. Про вчинене повідомили ОСОБА_5 та залишили їй з викрадених 300 грн.

В апеляції засуджена ОСОБА_7 просила пом’якшити призначене їй покарання та не позбавляти її волі . На обгрунтування апеляції вказувала, що судом першої інстанції не взято до уваги її сімейний стан, що на її утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей та хвора мати. Також, на думку апелянта, суд не врахував те, що вона повністю визнала свою вину, розкаялась у вчиненому, позитивно характеризується, співпрацювала з слідством, а все викрадене повернуто потерпілим.

В запереченнях на апеляцію прокурор, що брала участь в розгляді справи судом першої інстанції вказувала, що ОСОБА_1 була активним учасником вчинених злочинів – проникала в житло, вчиняла насильство щодо потерпілих. Діти ОСОБА_1 з нею не проживають, а у її матері – ОСОБА_5 є ще одна повнолітня донька – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. При розгляді справи ОСОБА_1 неодноразово зривала судові засідання, в зв’язку з чим суд змінив щодо неї запобіжний захід. Всі ці та інші обставини судом при призначенні покарання враховані, виправлення засудженої без ізоляції від суспільства неможливе. Тому просила апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду – без змін.

Заслухавши доповідача, засуджену, яка підтримала свою апеляцію,

прокурора, який заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Кваліфікація дій та доведеність вини засудженої ОСОБА_1 у вчиненому нею злочині ніким з можливих апелянтів не оспорюється.

Призначаючи покарання, суд обґрунтовано взяв до уваги те, що вона раніше притягувалась до кримінальної відповідальності і відбувала покарання, її активну роль у вчиненні злочинів, те що злочини вона вчинила щодо осіб похилого віку, її негативну характеристику.

Разом з тим, судом враховано, що ОСОБА_1 повністю визнала свою вину у вчинених злочинах, її щире каяття. Що ж стосується дітей, то з матеріалів справи і пояснень самої ОСОБА_1 вбачається, що вони проживають з її батьком в с.Пелинівка Могилів-Подільського району і на її утриманні не перебувають. Мати ОСОБА_1 – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5, також засуджена по цій справі.

За таких обставин вирок суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, підстав для його скасування з причин, наведених у апеляції, немає.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Брусилівського районного суду Житомирської області від 20 листопада 2009 року щодо неї – без зміни.