Справа №11-7 Головуючий у І інстанції Пасічний Т.З.

Категорія ч.2 ст. 146 КК України

 Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н.М.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

Головуючої-судді........................Мельничук Н.М.

суддів.........................Слісарчука Я.А. та Яковлєва С.В.

з участю прокурора....................Селюченко І.І.

засудженого................................ ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями державного обвинувача - прокурора Коростишівського району Житомирської області та потерпілого ОСОБА_6 на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2009 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

засуджено за ст. 146 ч.2 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 п.п.3,4 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

Зобов'язано засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання. З-під варти звільнено в залі судових засідань.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

засуджено за ст. 146 ч.2 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 п.п.3,4 КК України звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

Зобов’язано засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання. З-під варти звільнено в залі судових засідань.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за ст. 146 ч.2 КК України на три роки обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнено засудженого від відбування покарання з випробуванням строком на два роки.

Зобов’язано засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з’являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання. З-під варти звільнено в залі судових засідань.

Згідно вироку, 26.02.2009 року, у вечірній час, після 21 години, в АДРЕСА_1, ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, використовуючи незначний привід, безпричинно, умисно наніс удар рукою в область обличчя власнику будинку ОСОБА_9. Помітивши це, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, та без перерви в часі, також стали умисно наносити удари по різних частинах тіла ОСОБА_9 Присутній при цьому ОСОБА_6 з метою припинення неправомірних дій останніх, заступився за ОСОБА_9, але ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 стали наносити йому удари по різних частинах тіла.

Після цього, вказані особи, дротом зв’язали руки та ноги потерпілих, чим незаконно позбавили їх волі. ОСОБА_6, звільнившись від дроту, став намагатися втекти з будинку щоб повідомити сторонніх осіб та працівників міліції про неправомірні дії ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Помітивши це, ОСОБА_5 зупинив його та став спільно з ОСОБА_8 знову зв’язувати дротом руки ОСОБА_6, який став чинити опір на такі неправомірні дії відносно нього.

ОСОБА_5 з метою припинення опору потерпілого, взяв сокиру та тильною стороною - обухом, умисно наніс ним два удари по голові ОСОБА_6 Утримуючи ОСОБА_9 та ОСОБА_6 на підлозі кімнати, здійснюючи психічний вплив на потерпілих, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали обливати потерпілих бензином, при цьому висловлюючи погрози в їх бік.

Потім, зачинивши двері будинку, залишивши ОСОБА_9 та ОСОБА_6 без допомоги в безпорадному стані, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишили будинок та населений пункт з метою уникнення відповідальності.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, потерпілому ОСОБА_9 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійних ран в лобно-тім’яних ділянках з 2-х сторін, садна на обличчі, крововиливів навколо обох очей, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Садна в проекції лучових кісток відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров'я. На сідницях та на верхніх поверхні обох стегон є ділянки відслоєння епідермісу, які можуть бути результатом хімічного опіку і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я. Різано-рвана рана на підошві правої стопи відноситься до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я.

Потерпілому ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забійних ран тім’яної ділянки з права, по ходу правої бровної дуги, тім’яно-скроневої ділянки зліва, а також крововиливів в скулових ділянках з 2-х сторін, навколо обох очей та на волосяній частині голови, струс головного мозку і відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасних розладом здоров’я, садна в ділянці нижньої третини обох передпліч відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я. Опіки 1-2 степені кожного покрову задньої бокової поверхні грудної стінки зліва і на задній поверхні в ділянці тазу, а також на передпліччях відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.

В апеляції державного обвинувача ставиться питання про скасування вироку за м’якістю призначеного покрання та постановлення нового вироку, яким кожному із засуджених призначити таке ж покарання, як і в оскаржуваному вироку, але без застосування ст. 75 КК України.

В апеляції прокурор посилається на об’єктивну сторону злочину. Мотивація незаконності застосування судом ст. ст. 75, 76 КК України відсутня.

Потерпілий ОСОБА_6 також в своїй апеляції просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що засуджені намагалися позбавити його життя.

На його думку, суд при винесенні вироку не врахував, що засуджені вчинили злочин середньої тяжкості, не працюють, не прийняли ніяких мір по відшкодуванню заподіяної матеріальної шкоди. Суд також не врахував, що він тривалий час лікувався, витратив додаткові кошти та не мотивував застосування щодо засуджених ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, підтримавшого апеляції, заперечення проти апеляцій засудженого ОСОБА_5(місце знаходження ОСОБА_7 та ОСОБА_8 невідоме), обговоривши доводи апеляцій та перевіривши вирок суду в межах апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволення виходячи з наступного.

Винуватість засуджених та кваліфікація їх дій в апеляціях не оспорюється.

Доводи апеляцій про м’якість призначеного покарання засудженим по даній справі необґрунтовані.

Призначаючи покарання засудженим суд 1інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи винних, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Частиною 1 статті 75 КК передбачено звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, які засуджуються до виправних робіт, службового обмеження (для військовослужбовців), обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, що має бути належним чином вмотивовано у вироку.

Судом при призначенні покарання засудженим ці вимоги Закону дотримані.

Обгрунтовуючи застосування ст. 75 КК України, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку зазначив наступне .

Злочин, передбачений ст. 146 ч.2 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_5 є: визнання вини, щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, з’явлення до правоохоронних органів із зізнанням, поведінка потерпілих, яка сприяла виникненню конфлікту.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючий на тимчасових роботах без укладення трудового договору. В апеляційному суді надав довідку про те, що в даний час він влаштувавсь на роботу по місцю свого проживання. Пообіцяв відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_6

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є: визнання вини, щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, з’явлення до правоохоронних органів із зізнанням.

Вони також раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, за місцем проживання характеризуються позитивно, працюють на тимчасових роботах без укладення трудового договору

Обставиною, що обтяжує їх покарання є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

Обставини, які б спростовували ці висновки суду в матеріалах справи відсутні. Не наведені вони і в апеляціях прокурора та потерпілого ОСОБА_6.

Як вбачається з матеріалів справи цивільний позов потерпілими не заявлявся.

За таких обставин підстави для скасування вироку за мотивами, викладеними в апеляціях, відсутні.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах,-

Апеляції прокурора Коростишівського району Житомирської області та потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 - без зміни.