11-46/2010 Про відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, скоєне у стані алкогольного сп'яніння - 21.01.2010 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 21 січня 2010 року кримінальну справу за апеляціями з доповненнями засудженого ОСОБА_2 і в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_3, за апеляцією із змінами державного обвинувача у справі ОСОБА_4 на вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року, яким, –

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1,

росіянина, громадянина України,

непрацюючого, раніше судимого:

1. 25.04.1997 р. Староміським

районним судом м. Вінниці за ст.ст. 81 ч. 4, 89 ч. 1, 140 ч. 2, 215-3 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі;

2) 20.11.2003 р. Замостянським

районним судом м. Вінниці за ст. 198 КК України до 2 місяців арешту;

1. 01.06.2004 р. Староміським

районним судом м. Вінниці за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років

позбавлення волі;

2. 13.08.2004 р. Замостянським

районним судом м. Вінниці за ст.ст. 14 ч. 2, 185 ч. 2 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі;

18.11.2006 р. звільненого відповідно до постанови Вінницького районного суду від 10.11.2006 р. від відбуття покарання у виді позбавлення волі, не

відбута частина покарання – 10

місяців 27 днів, –

визнано винним та засуджено за ст. 186 ч. 2 КК України до чотирьох років шести місяців позбавлення волі. Судом вирішені питання з речовими доказами.

Вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що 15 березня 2009 року, біля 20:30 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись біля спортивного комплексу ВПС (СКА), що розташований по вул. Фрунзе в м. Вінниці, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_5, з метою подолання опору потерпілого застосував фізичне насилля, збив його з ніг та заподіяв фізичний біль, після чого вихопив у ОСОБА_5 мобільний телефон "Сіменс С65", вартість якого становить 100 гривень, в якому знаходилась СІМ картка стартового пакету "Київстар" вартістю 50 гривень, на рахунку якого знаходилось 4 гривні і маючи змогу розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд відкрито ним заволодів, чим заподіяв ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 154 гривні.

В апеляції захисник-адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2, мотивуючи тим, що її підзахисний заволодів мобільним телефоном шляхом крадіжки без застосування фізичного насильства відносно потерпілого, просить вирок суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 на ст. 185 КК України і не позбавляти його волі.

В апеляції з доповненнями засуджений ОСОБА_2, в основній апеляції посилається на визнання ним крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_5 і просить кваліфікувати його дії за ст. 185 ч. 2 КК України. В поданих доповненнях до апеляції засуджений ОСОБА_2 вказує на неповноту досудового і судового слідства, порушення його права на захист і просить скасувати вирок суду першої інстанції, а справу направити на додаткове розслідування.

В апеляції із внесеними змінами, державний обвинувач у справі ОСОБА_4, просить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. На думку державного обвинувача, судом не було прийнято рішення по заяві ОСОБА_2 щодо відмови від адвоката на а. с. 108 – 109, чим було порушено його право на захист.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції в його інтересах адвоката ОСОБА_3 і доводи своєї основної апеляції, каявся в скоєному ним злочині і просив перекваліфікувати його дії на ст. 185 ч. 2 КК України та призначити покарання без позбавлення волі, міркування прокурора, який підтримав зміни до апеляції і просив вирок суду скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на сукупності доказів, які досліджені в судовому засіданні та яким дана належна оцінка.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні грабежу доведена послідовними і незмінними показаннями потерпілого ОСОБА_5, які досліджувались судом і підстав не вірити цим показанням потерпілого у суду не було.(а. с. 13).

В суді засуджений ОСОБА_2 визнав свою вину кваліфікуючи свої дії як крадіжку.

Показання потерпілого ОСОБА_5, про вчинення відносно нього грабежу засудженим ОСОБА_2, повно підтверджуються і узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7, які детально повідомили про обставини скоєння грабежу засудженим.

Ці показання потерпілого і свідків узгоджуються: з протоколом виявлення та вилучення від 15.03.2009 року, в якому зафіксовано, що 15.03.2009 року у ОСОБА_2 з кишені куртки вилучено мобільний телефон "Сіменс С65" та СІМ картка "Київстар"; з протоколом № 1135 медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп’яніння від 15.03.2009 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_2 15.03.2009 року о 23:35 годині перебував в стані алкогольного сп’яніння легкого ступеня; з протоколом пред’явлення і впізнання відкрито викраденого мобільного телефону потерпілим ОСОБА_5; з протоколами відтворення обстановки і обставин події від 25.03.2009 року з потерпілим ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_6, які підтвердили на місцевості свої показання.

(а. с. 6, 10, 38, 49, 53).

Тому доводи викладені в апеляціях захисту і засудженого ОСОБА_2 про необхідність кваліфікації його дій за ст. 185 ч. 2 КК України, є безпідставними і спростовуються наведеними доказами. Позицію засудженого ОСОБА_2 щодо кваліфікації скоєного ним злочину суд вірно оцінив, як обрану ним форму захисту від пред’явленого обвинувачення.

Посилання в апеляціях на неповноту проведеного по справі досудового і судового слідства, порушення права ОСОБА_2 на захист, також є непереконливими і не відповідають дійсним обставинам справи.

При апеляційному розгляді справи засуджений ОСОБА_2 від своїх доводів, викладених в доповненнях до апеляції, відмовився і просив колегію суддів змінити вирок посилаючись тільки на зміну кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185 КК України і пом’якшення йому покарання.

Доводи викладені державним обвинувачем у справі ОСОБА_4 в змінах до апеляції, спростовуються матеріалами справи. На досудовому слідстві по призначенню інтереси ОСОБА_2 захищала адвокат ОСОБА_3, яка неодноразово при виконанні слідчих дій спілкувалася з ним і він бажав щоб даний адвокат захищала його інтереси. (а. с. 25 – 33, 72 – 76, 78 – 81).

При виконанні слідчим по справі вимог ст. ст. 218 – 220 КПК України (1001-05) ОСОБА_2 і в його інтересах захисником-адвокатом ОСОБА_3, які спільно були ознайомлені з матеріалами справи, клопотань не заявлялось.

Аналогічно при розгляді справи в суді інтереси ОСОБА_2 захищала адвокат ОСОБА_3, засуджений давав частково визнавальні покази і просив про кваліфікацію його дій по ст. 185 КК України, доповнень та клопотань не заявлялось. (а. с. 82, 131).

Тому колегія суддів вважає, що при розгляді кримінальної справи було забезпечено право на захист ОСОБА_2 від пред’явленого йому обвинувачення і це право судом не порушено. Заявлений засудженим ОСОБА_2 відвід захиснику ОСОБА_3 розглянуто судом відповідно до вимог ст. 61 КПК України. (а. с. 108 – 109).

Дії ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України судом кваліфіковані вірно, а призначене йому покарання у повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України. При призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховано ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та особу засудженого.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –

Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_2 і в його інтересах адвоката ОСОБА_3, апеляцію із змінами державного обвинувача у справі ОСОБА_4, залишити без задоволення, а вирок Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 жовтня 2009 року відносно засудженого ОСОБА_2 залишити без змін.