Справа № 11-44/10 Головуючий у 1 інстанції Страшний О.М.

Категорія ст. 309 ч. 1 КК Доповідач Навозенко Л. С.

колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі :

Головуючого Навозенко Л. С.

суддів Мельниченка Ю. В., Баглай І. П.

з участю прокурора Гапєєвої Н. П.

адвоката ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2

на вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Конотопа Сумської області, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, житель АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимий, -

засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2 зобов’язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання чи роботи та періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 315 грн. 66 коп. судових витрат на користь держави.

Речові докази по справі – 495,8 г макової соломки знищено, автомобіль НОМЕР_1, визнаний знаряддям злочину – конфіскований.

Судом ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що 08 жовтня 2009 року близько 22 години у туалеті на території залізничного вокзалу у м. Ніжині Чернігівської області знайшов та таким чином незаконно без мети збуту придбав 495,8 г макової соломки, яку незаконно переніс в салон автомобіля НОМЕР_1, де її незаконно без мети збуту зберігав, та незаконно перевіз даний наркотичний засіб з м. Ніжина до с. Оленівка Борзнянського району, де був затриманий працівниками міліції і у нього був вилучений наркотичний засіб.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, виключити з вироку конфіскацію автомобіля. Засуджений вказує, що він не використовував автомобіль для скоєння злочину, також вказує, що суд не врахував, що автомобіль йому не належить і тому не може бути конфіскованим.

Вислухавши доповідь судді, пояснення адвоката та засудженого, які підтримали апеляцію і просили вирок суду змінити, думку прокурора, який вважав, що підстав для задоволення апеляції не має, колегія суддів дослідивши доводи апеляції і матеріали кримінальної справи вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, і є обґрунтованим.

В суді першої інстанції справу було розглянуто відповідно до правил, передбачених ст. 299 ч. 3 КПК України, тому у відповідності зі ст. 365 КПК України, висновки суду щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких докази судом не досліджувалися, колегією суддів не перевірялись.

У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.

Будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій, судом допущено не було.

Висновки суду ґрунтуються на допустимих і достатніх доказах.

Колегія суддів вважає, що дії засудженого ОСОБА_2 судом правильно кваліфіковані за ст. 309 ч. 1 КК України.

Міра покарання засудженому ОСОБА_2 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості скоєного злочину, даних про особу засудженого, того що він раніше не судимий.

Колегія суддів вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вивчивши доводи апеляції засудженого, колегія суддів вважає, що його доводи в частині того що автомобіль "Деу Ланос" не може бути визнаний знаряддям злочину, заслуговують на увагу.

Так, органи досудового слідства встановили, що засуджений макову соломку знайшов у туалеті на території залізничного вокзалу м. Ніжина. За таких обставин говорити про те, що засуджений використовував автомобіль для скоєння злочину не можна оскільки умисел на незаконне заволодіння наркотичним засобом виник у засудженого тільки після того як він знайшов макову соломку. Тобто автомобіль він використовував в даному випадку як засіб руху.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне врахувати і кількість знайденої макової соломки, те що засуджений її не приховував, а поклав в салон автомобіля, а побачивши працівників міліції викинув її з машини. На думку колегії суддів необхідно врахувати щире каяття засудженого, те що автомобіль знаходиться в заставі банку.

Всі ці обставини на думку колегії суддів свідчать про необхідність виключення з вироку вказівки на конфіскацію автомобіля як знаряддя злочину.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 змінити. Виключити з вироку вказівку на конфіскацію як знаряддя злочину автомобіля НОМЕР_1.

В решті цей же вирок залишити без змін.