11-25/10 Про виправдання за недоведеність у вчиненні злочину - 15.01.2010 Прийняття

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що 1 червня 2005 року в офісі німецької фірми "Info Krim Tours" в місті Ганновер (ФРН) підробив договір купівлі-продажу (рахунок) про продаж фірмою "Voets Autozentrum" ОСОБА_3 автомобіля "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI", куз. НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_2, 2003 року виробництва за 8500 євро, в той час коли дана автомашина була придбана за 27 800 євро (172 696 грн. 10 коп.).

Він 6 червня 2005 року, на митному посту Ягодин Ягодинської митниці підробив митну декларацію, вніс аналогічні дані про вартість даного транспортного засобу у сумі 8 500 євро та використав дані підробні документи, перемістивши через митний кордон України з Польщі з приховуванням від митного контролю автомашину "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI", куз. НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_2, вартістю 27 800 євро (172 696 грн. 10 коп.), тим самим вчинив контрабанду у великих розмірах.

Вироком від 16 лютого 2009 року Любомльський районний суд виправдав ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 201, ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, мотивуючи відсутністю у нього умислу на контрабанду та через те, що виготовлені ним договір купівлі-продажу і митна декларація не містили неправдивих даних, а переміщена ним через митний кордон України автомашина "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" коштувала згідно експертного висновку 98105 грн. 65 коп. – суму, яка не дає підстав вважати дії ОСОБА_1 кримінально-караними.

У своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказує на незаконність вироку, однобічність судового слідства і невідповідність висновків вироку фактичним обставинам справи через неврахування показань ОСОБА_1 в якості свідка про обізнаність його з вартістю контрабандної автомашини - 27 800 євро; показань свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3 даних експертної декларації № DV 1537182 про таку ж вартість автомашини "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI", крім того суд виправдав ОСОБА_1 за ст. 358 КК України вказавши на малозначимість цього злочину.

Апелянт просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

У запереченні на апеляцію захисник виправданого ОСОБА_2 не погоджується з апеляцією прокурора. Вважає, що суд дослідив всі зібрані по справі докази і дав їм правильну оцінку, в тому числі і показанням виправданого, вищевказаних свідків та експертному висновку. Прохає вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, виправданого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції прокурора та просили залишити вирок суду без зміни, провівши судове слідство, допитавши виправданого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.

Як вбачається з ст. 358 КК України, підробка документів та використання завідомо підроблених документів передбачає наявність прямого умислу. Обов'язковими ознаками суб'єктивної сторони даних злочинів є корисливий мотив або інші особисті інтереси.

Як убачається з показань ОСОБА_1, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, за домовленістю між виправданим і ОСОБА_3, ОСОБА_1 мав перегнати з Німеччини в Україну придбану ОСОБА_7 для ОСОБА_3 автомашину "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI". Даний факт стверджується і дорученням (т. 1 а.с. 31), виданим ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_1, згідно якого він зобов'язувався від імені ОСОБА_3 заключити угоду про купівлю автомобіля і перегнати його в Україну.

З показань вищевказаних осіб, які не спростовані ні досудовим слідством, ні в ході судового розгляду, встановлено, що ОСОБА_7 і ОСОБА_3, маючи між собою зобов'язання економічного характеру, проінформували ОСОБА_1 про придбання ОСОБА_3 вищевказаної автомашини саме за 8 500 євро.

Як стверджували ОСОБА_1, свідок ОСОБА_7, дана вартість автомашини за вказівкою останнього була внесена ОСОБА_1 в наданий для цього ОСОБА_7 бланк договору купівлі-продажу про придбання транспортного засобу.

Посилання апелянта на те, що автомашина "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" придбана ОСОБА_3 за 27 800 євро суд вірно не взяв до уваги.

Як було заявлено свідками ОСОБА_7, ОСОБА_3 і що стверджено дослідженими судом фінансовими документами (т. 2 а.с. 90-91, т.1 а.с. 107), за такою ціною дану автомашину ОСОБА_7 придбав у вересні 2004 року для фірми ООО "ТУР ЕТНО". Однак остання розірвала цей договір, відмовившись від авто. В зв'язку з чим зазначені гроші були повернуті фірмі-покупцю 13 грудня 2004 року, що стверджується меморіальним валютним ордером від 13.12.2004 року (т. 1 а.с. 107), а договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 і ОСОБА_3 був укладений 01.06.2005 року – значно пізніше.

Будь-яких доказів того, що на момент складання ОСОБА_1 договору купівлі-продажу ОСОБА_7 вищевказаної автомашини ОСОБА_3, заповнення декларації з вказівкою вартості даного транспортного засобу за 8 500 євро ОСОБА_1 було відомо про вартість авто 27 800 євро по справі не зібрано.

Як заявляють вищевказані свідки, ОСОБА_7 заборгував ОСОБА_3 і з врахуванням цього продав вже самому ОСОБА_3, а не очолюваній ним фірмі, через ОСОБА_1Ю 1 червня 2005 року "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" за 8 500 євро. Саме такі дані вказав ОСОБА_1 у наданому ОСОБА_7 бланку договору купівлі-продажу, а пізніше – у митній декларації, поданій Ягодинській митниці.

Твердження прокурора про те, що суд першої інстанції не врахував показів ОСОБА_1, які він давав будучи допитаним під час досудового слідства як свідок про свою обізнаність у вартості авто в 27 800 євро, суд вірно їх не врахував, оскільки показання, дані особою, яка фактично підозрюється у вчиненні злочину і яка допитувалася про обставини причетності її до цього злочину як свідок з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань (ст. 358 КК), а також за завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК), такі докази є недопустимими. Цей висновок випливає із суттєвих відмінностей у процесуальному становищі та порядку допиту свідка і підозрюваного. Передусім це виявляється у тому, що він зобов'язаний давати показання під загрозою кримінальної відповідальності, у той час як підозрюваний не лише не зобов'язаний давати показання, але й має право відмовитися їх давати; він також має право на допомогу захисника і побачення з ним до першого допиту. Таким чином, допит фактично підозрюваної особи як свідка, а також використання показань, даних під час такого допиту, як доказу в суді істотно порушує право особи на захист, до такого висновку також прийшов апеляційний суд міста Севастополя.

Суд першої інстанції також дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вони давали на досудовому слідстві, оскільки допитав їх безпосередньо в судовому засіданні та дослідив їх, і в сукупності з іншими доказами прийшов до переконання про їх достовірність.

Враховуючи вищевикладені докази по справі колегія суддів приходить до висновку, що у ОСОБА_1 були всі законні підстави для купівлі автомобіля "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI", оскільки він був наділений для цього відповідним дорученням ОСОБА_3 Про вартість автомобіля, за яку його продавав ОСОБА_7 і купував ОСОБА_3 він дізнався від них і зазначив її в цьому договорі, тобто він не вносив в договір купівлі-продажу автомобіля завідомо неправдиві дані і не використовував їх при перетині митної території України. Тому суд першої інстанції правильно виправдав його за ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України за відсутністю в його діях складу злочину. Крім цього митна декларація не є тим документом, внесення у який недостовірних відомостей з подачею його митному органу, тягне кримінальну відповідальність.

Контрабандою згідно ст. 201 КК України є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах. Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Як встановлено з показань ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5 – працівників Ягодинської митниці, ОСОБА_1 перевозив через митний кордон з Польщі в Україну даний транспортний засіб 6 червня 2005 року. Тобто по спливу 9 місяців після його придбання, в той час, коли автомобіль мав пробіг понад 44000 км і технічні ушкодження. Наявність відновлювальних робіт у "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" вже після його переміщення в Україну ствердив і висновок авто-технічної експертизи (т.1 а.с. 238-239, 246-247).

Згідно Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Постановою КМУ від 28.08.2003 року №1375 (1375-2003-п) при наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості товарів, митні органи відповідно до Митного Кодексу України (92-15) визначають митну вартість самостійно на підставі ціни на ідентичні чи подібні товари.

Як заявляють свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 – працівники Ягодинської митниці, через яку ОСОБА_1 переміщав 6 червня 2005 року автомобіль "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI", вони засумнівалися у заявленій ОСОБА_1 в митній декларації вартості автомашини 8 500 євро. і визначили самі у відповідності з вищевказаним порядком в сумі 9 216 євро з врахуванням технічного стану та пробігу автомашини. Це підтверджується довідкою №9/23-003881 про визначення митної вартості товарів, виданої Ягодинською митницею (т. 2 а.с. 76). Дана сума на 716 євро перевищує задекларовану ОСОБА_1, що не відповідає визначенню контрабанди у великих розмірах, даній у ч. 1 ст. 201 КК України. Саме з цієї суми і були сплачені митні платежі без будь-яких застережень. А тому твердження апелянта про переміщення ОСОБА_1 через митний кордон автомашини з приховуванням від митного контролю зібраними по справі доказами не підтверджується.

Дані про те, що вартість "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" занижена працівниками митниці, відсутні. Це підтверджено і матеріалами службового розслідування (т.5 а.с.44), постановою Любомльської міжрайонної прокуратури (т. 5 а.с. 96-98), з яких не вбачається в діях працівників Ягодинської митниці ознак злочину, службового проступку.

Як встановлено матеріалами справи та Митним Кодексом України (92-15) митні платежі сплачуються з митної, а не будь-якої іншої вартості товару, що ввозиться на митну територію України, тому суд обгрунтовано взяв до уваги при визначенні митної вартості працівниками Ягодинської митниці довідку №9123-00388, що підтверджує і висновок комісійної авто-товарознавчої експертизи (т.5 а.с. 81-83), всі інші експертизи суперечать матеріалам кримінальної справи і не відповідають закону, оскільки встановлюють іншу, а не митну вартість автомобіля.

Обставини справи судом встановлені повно і об'єктивно. Оскільки в ході судового розгляду не було здобуто доказів того, що ОСОБА_1 вніс в договір купівлі-продажу автомашини "Volkswagen Caravell Т.4 2.4 TDI" та повторно в митну декларацію завідомо неправдиві дані і використав підробні документи при ввезенні даного товару на митну територію України, та тим самим вчинив кримінально-карну контрабанду, суд правильно виправдав його за ч. 1 ст. 201 КК України згідно п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в його діях складу вищевказаних злочинів.