11-24 Про незаконне неодноразове заволодіння транспортними засобами - 15.01.2010 Прийняття

розглянула 2010 року січня місяця 15 дня у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляційним поданням старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області з внесеними змінами, апеляціями представника потерпілого ОСОБА_10 та засудженого ОСОБА_2. на вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 3 липня 2009 року.

Цим вироком :

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, працюючий підрядником в ТОВ "Діорит", судимий,-

2 вересня 2005 року Кобеляцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст. 189 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі:, звільнений 15 липня 2008 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 25 днів,

засуджений за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Кобеляцького районного суду Полтавської області від 2 вересня 2005 року у виді одного місяця і остаточно призначено покарання - 5 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

За епізодами незаконного заволодіння автомобілями належними потерпілим ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ЗАТ "Полтаваавтотранссервіс", ОСОБА_11 виправданий у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і мешканець м. Полтави, вул. Кармелюка., 54, громадянин України, працюючий учнем слюсаря у ВАТ "Полтавський турбо-механічний завод", раніше судимий:

-10.10.2005 року Ленінським райсудом м.Полтави за ч.1ст. 186 КК України до штрафу 850 грн.

-6.10.2006 року Охтирським районним судом Сумської області за ст..15,289 ч.2,69, ч.2 ст. 289, 69, ч.1 ст. 70 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі без конфіскації майна;

-19 грудня 2006 року Охтирським районним судом Сумської області за ч.2 ст.ст. 289, 69, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24 лютого 2007 року по відбуттю покарання;

-28 грудня 2007 року Ленінським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 358, 290, 69, 70 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений 23 липня 2008 року по відбуттю покарання, -

засуджений за ч.2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, а за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно на 2 роки позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.2 ст. 187 КК України та за епізодами незаконного заволодіння автомобілями, належними потерпілим ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ЗАТ "Полтаватранссервіс" виправданий у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і мешканець м. Полтави, вул. Кармелюка, 81, громадянин України, непрацюючий, інвалід 3-ої групи, не судимий,

- засуджений за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та відповідно до ст. 76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та попереджати ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

За ч.1 ст. 309 КК України та за епізодами незаконного заволодіння автомобілями, належними ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ЗАТ "Полтаваавтотрассервіс", - виправданий у зв’язку з недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів;

ОСОБА_3, 21 лютого 1989року народження, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, непрацюючий, не судимий, -

засуджений за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та відповідно до ст. 76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання

без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та попереджати ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Полтави. АДРЕСА_3, громадянин України, непрацюючий, судимий,

- 6.10.2006 року Охтирським районним судом Сумської області за ч.1 ст. 15,ч.2 289, 69, ч.2 ст. 289, 69, ч.1 ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі без конфіскації майна,-

засуджений за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та відповідно до ст. 76 КК України зобов’язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та попереджати ці органи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.

За ч.2 ст. 187 КК України і за епізодами незаконного заволодіння автомобілем, належним ОСОБА_16, виправданий у зв’язку за недоведеністю його вини.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_18 задоволено повністю.

Постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_15 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_17 на відшкодування матеріальної шкоди 11500 грн., із засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_11 та ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_18 на відшкодування матеріальної шкоди 15000 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_20 задоволено частково.

Постановлено стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_19 на відшкодування матеріальної шкоди 6000 грн. та 2000 грн. моральної шкоди, з засуджених ОСОБА_15 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_20 на відшкодування матеріальної шкоди 28000 грн. та 5000 грн. моральної шкоди.

Вирішено питання про долю речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

У ніч на 19 січня 2006 року ОСОБА_15 та ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою з метою незаконного заволодіння транспортними засобами приїхали до АДРЕСА_4 по вул.Островського, шляхом зламу проникли в салон автомобіля ВАЗ-21061, державний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_21, і заволоділи ним, спричинивши шкоду на загальну суму 8761,75 грн.

Повторно, вони ж у ніч на 31 січня 2006 року з метою незаконного заволодіння автомобілем приїхали до м. Гадяча Полтавської області, де біля будинку АДРЕСА_5, таємно, проникли до салону автомобіля НОМЕР_2, який належав ОСОБА_19, і заволоділи ним, чим спричинили матеріальну шкоду на загальну суму 28343 грн., яка є значною.

В ніч на 21 вересня 2008 року ОСОБА_15, ОСОБА_3 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами шляхом часткового розбирання стіни гаража у гаражному товаристві "Таврія", розташованого у м. Комсомольську Полтавської області, проникли в середину гаража, де умисно, повторно, таємно заволоділи автомобілем ВАЗ-21093, державний номер НОМЕР_3, який належав ОСОБА_18, спричинивши йому шкоду на загальну суму 15000 грн.

Повторно, в ніч на 21 вересня 2008 року група у тому ж складі за попередньою змовою між собою біля будинку АДРЕСА_6 шляхом вільного доступу таємно заволоділи автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_4, який належав ПП "Укртехнопром", вартістю 20000 грн., чим заподіяли ПП "Укртехнопром" матеріальну шкоду на вказану суму.

В ніч на 15 жовтня 2008 року ОСОБА_15 та ОСОБА_2 за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами на майданчику для стоянки автомобілів, розташованому біля будинку АДРЕСА_7 шляхом вільного доступу повторно, таємно заволоділи автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_5, що належав ОСОБА_20, вартістю 28000 грн., чим заподіяли потерпілій значної матеріальної шкоди..

ОСОБА_15, повторно, у ніч на 26 жовтня 2008 року на майданчику для стоянки автомобілів, розташованому біля будинку АДРЕСА_8 шляхом вільного доступу таємно заволодів автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_6, який належав ОСОБА_14, завдавши значної матеріальної шкоди на суму 31003,25 грн.

Разом з тим, 26 жовтня 2008 року в с.Терешки Полтавського району Полтавської області ОСОБА_15 шляхом вільного доступу із автомобіля ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_6, належного ОСОБА_14. з корисливих спонукань, повторно, таємно викрав: автомагнітолу "Panasonic CQ С3300N" вартістю 1000 грн., кутову шліфувальну машину DWT вартістю 350грн, 8 СD- дисків загальною вартістю 150 грн., ключі гайкові в кількості 20 шт. на суму 300 грн., дві рулетки будівельні вартістю 40 грн.. домкрат автомобільний вартістю 60 грн., а всього на загальну суму 1875 грн.

ОСОБА_14 цього, органами досудового слідства ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 обвинувачувалися у вчиненні іншого злочину за таких даних :

- у ніч на 28 вересня 2008 року за попередньою змовою між собою та невстановленими слідством особами, біля будинку АДРЕСА_9 шляхом вільного доступу повторно, таємно заволоділи належним ОСОБА_13 автомобілем ВАЗ-210994-20, державний знак НОМЕР_7, вартістю 44250 грн.. чим заподіяли потерпілому значну матеріальну шкоду.

Місцевий суд, провівши судове слідство, прийшов до висновку, що за цим епізодом відсутні дані на підтвердження вини засуджених ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_11 і виправдав їх за недоведеністю вини.

Із таким вироком суду не погодився прокурор, який приймав участь по справі у суді першої інстанції і в апеляції з внесеними змінами ставить питання про зміну вироку суду у частині уточнення кваліфікації дій ОСОБА_15 в мотивувальній його частині де слід перекваліфікувати такі його дії із ч.2 ст.189 на ч.2 ст. 289 КК України, у іншій частині просить вирок суду залишити без зміни.

Представник потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_10 в апеляції вказала, що суд безпідставно виправдав ОСОБА_15, ОСОБА_11 і ОСОБА_2, за фактом незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ-21099, який належав ОСОБА_13, їх вина матеріалами справи доведена, суд дав невірну оцінку наявним доказам по справі, а тому просить скасувати вирок суду у цій частині, а справу повернути прокурору на додаткове досудове слідство.

Засуджений ОСОБА_2, в апеляції вказує, що вирок відносно нього є незаконним, тому що не ґрунтується на відповідних доказах його вини, просить його скасувати, а провадження закрити за відсутності ознак складу злочину у його діях.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора про внесення зміни у вирок суду, вислухавши пояснення ОСОБА_2 про відсутність у його діях складу злочину, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені у апеляціях учасників судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне подання прокурора з внесеними змінами підлягає задоволенню, апеляціъ представника потерпілого –ОСОБА_22 засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Висновки місцевого суду про винність вказаних осіб у вчиненому відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами, є необґрунтованими.

Зокрема, п равильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, та, давши їм належну оцінку, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про їх винність.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, показання у суді першої інстанції давати відмовлявся. Апеляцію підтримує і вважає вирок відносно нього є незаконним, тому що не ґрунтується на відповідних доказах його вини, просить його скасувати, а провадження закрити за відсутності ознак складу злочину у його діях.

Інші учасники судового розгляду вирок суду не оскаржили.

Незважаючи на такі пояснення ОСОБА_2 про непричетність до інкримінованих йому злочинів, колегія суддів вважає, що його вина матеріалами справи і наведеними в обґрунтування вини доказами у вироку суду повністю доведена.

Апеляційний суд, перевіривши докази щодо вини ОСОБА_2, де той оскаржив свою причетність до вчинення ним у ніч на 15.10.2008 року заволодіння автомобілем, який належав ОСОБА_20, вважає, що вина ОСОБА_2 та ОСОБА_15 є доведеною і підтверджується:

показаннями потерпілої ОСОБА_20, та свідка ОСОБА_23, що даний автомобіль 15 жовтня 2008 року вранці біля будинку № 79 по вул. Леніна в м. Комсомольську був відсутній. Автомобіль не повернуто, потерпіла отримала лише автомагнітолу "Хюндай", яка знаходилася в її автомобілі. Розмір матеріальної шкоди, завдано на суму 35000 грн;

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події від 1.11.2008 року з участю ОСОБА_15, та відеозапису до нього, той на місці показав та розповів добровільно про обставини незаконного заволодіння автомобілем разом із ОСОБА_2, що у цілому узгоджується із даними по справі; (т.5 а.с. 130-142.143)

У ОСОБА_2 в салоні автомобіля НОМЕР_8, яким той керував, серед інших речей, було виявлено та вилучено автомагнітолу "Hyundai H-CDM8042" серійний номер Н8943016633 без передньої панелі, який належав саме потерпілій. ( т.9 а.с. 34-35);(т.9 а.с. 36);(т.5 а.с. 152); (т.5 а.с. 151); ( т.5 а.с. 155);

Згідно протоколу огляду речей, вилучених у ОСОБА_15, був оглянутий його

телефон "Nokia 6233" з СІМ-картою оператора МТС з № 80506497789 (т.8 а.с. 139) у роздруківці електронних файлів з диску CD-R, зафіксовані час та місце телефонних з’єднань ОСОБА_15 та ОСОБА_2 в період заволодіння вказаним автомобілем, що свідчить про сумусні дії направлені на заволодіння вказаним транспортним засобом.. (т.8 а.с. 177-265)

Посилання прокурора у апеляції на те, що суд мотивуючи кваліфікацію дій ОСОБА_15 за ч.2 ст. 289 КК України помилково вказав, що такі дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 189 КК України.

Із матеріалів справи вбачається, що за епізодом незаконного заволодіння автомобілем у потерпілого ОСОБА_14, йому у ході досудового слідства автомобіль був повернутий, реальна шкода не спричинена, відповідно до примітки ст. 289 КК України передбачено, що матеріальна шкода визнається значною у разі заподіяння реальних збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - у разі заподіяння реальних збитків на суму понад двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За таких підстав посилання суду на спричинення значної шкоди потерпілому та необхідність кваліфікувати такі дії за ознакою спричинення значної матеріальної шкоди є неправильним і підлягає виключенню із вироку суду в порядку ст. 365 КПК України.

Разом із тим, посилання п редставника потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_10 в апеляції на безпідставне виправдання ОСОБА_15, ОСОБА_11 і ОСОБА_2, за фактом незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ-21099, який належав ОСОБА_13, є безпідставним, всі можливі слідчі дії викоанні, особня яка вчинила такий злочин не встановлена, а тому проводити додаткове досудове слідство немає підстав.

Дії ОСОБА_2 за фактом незаконного заволодіння автомобілем, належним потерпілій ОСОБА_20 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 289 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.

На підставі викладеного, із врахуванням всіх викладених даних по справі, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції прокурора повністю, представника потерпілої ОСОБА_10 і ОСОБА_2, залишити без задоволення, вирок суду змінити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області -

апеляційне подання прокурора з внесеними змінами задовольнити повністю, апеляції представника потерпілого ОСОБА_13 - ОСОБА_10 і засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

В ирок суду змінити, уточнити в мотивувальній його частині кваліфікацію дій ОСОБА_15 із ч.2 ст.189 на ч.2 ст. 289 КК України, у порядку ст. 365 КПК України по епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_14 від 26 жовтня 2008 року, щодо засудженого ОСОБА_15, виключити кваліфікуючу ознаку спричинення значної шкоди, - в іншій частині вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 3 липня 2009 року, щодо ОСОБА_15, ОСОБА_11, ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_24 - залишити без зміни.