АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Чернівці "22" грудня 2009 р.
|
колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Кузняка В.О.
суддів Горецької С.О., Станковської Г.А.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2
законних представників ОСОБА_3 та ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями законного представника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_3, законного представника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 жовтня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3
народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодружений, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 186 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
за ст. 357 ч.1 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим – остаточно призначено покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_6 змінено, взявши його під варту із зали суду, а строк відбуття покарання відраховується з 06 жовтня 2009 року.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_5, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_6, учень 9-го класу ЗОШ №27 м. Чернівці, раніше не судимий, -
Справа №11-393/2009 р. Головуючий у І інстанції Вівдиченко Т.Р.
Категорія ст. 187 ч.3 КК України (2341-14)
Доповідач Горецька С.О.
засуджений за ст. 186 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 змінено, взявши його під варту із зали суду, а строк відбуття покарання відраховується з 06 жовтня 2009 року.
Вирішено питання по речових доказах.
Згідно вироку суду, неповнолітній ОСОБА_6 та неповнолітній ОСОБА_5 засуджені за те, що вони 30 жовтня 2008 року біля 22.00 год., переслідуючи умисний корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вступивши між собою та з неповнолітнім ОСОБА_9 у попередню змову, знаючи, що в кімнаті потерпілого знаходяться гроші, проникли до приміщення кімнати №3 гуртожитку по АДРЕСА_1 та відкрито викрали майно та гроші ОСОБА_8 на загальну суму 3450 грн., після чого з місця вчинення злочину втекли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
Крім того, неповнолітній ОСОБА_6 в цей же час таємно зі столу викрав офіційний документ, а саме посвідчення водія ВВВ №073426 на ім’я ОСОБА_8, після чого розпорядився викраденим документом на власний розсуд.
На вказаний вирок надійшли апеляції від законного представника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5, законного представника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_6, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5
Законний представник засудженого ОСОБА_5-ОСОБА_3 та засуджений ОСОБА_5 у своїх апеляціях просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким перекваліфікувати дії останнього з ч.3 ст.186 на ч.3 ст. 185 КК України, оскільки викрадення чужого майна було вчинено таємно, та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України. Вказують, що суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання те, що злочин було вчинено у стані алкогольного сп’яніння, оскільки потерпілий сам пригощав неповнолітніх випивкою і той факт, що неповнолітні були випивші не перебуває в причинно-наслідковому зв’язку з вчиненням ними злочину.
Законний представник засудженого ОСОБА_6-ОСОБА_4 та засуджений ОСОБА_6 просять скасувати вирок та постановити новий, яким: виправдати останнього за ч.1 ст. 357 КК України, оскільки умислу у засудженого на викрадення документів не було, а викрадаючи барсетку вважав, що у ній гроші і саме на це було спрямовано дії ОСОБА_6, перекваліфікувати дії останнього з ч.3 ст.186 на ч.3 ст. 185 КК України, оскільки викрадення чужого майна було вчинено таємно, та призначити йому покарання із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України. Вказує, що суд безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання те, що злочин було вчинено у стані алкогольного сп’яніння, оскільки потерпілий сам пригощав неповнолітніх випивкою і той факт, що неповнолітні були випивші не перебуває в причинно-наслідковому зв’язку з вчиненням ними злочину.
Адвокат ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок суду стосовно ОСОБА_5, перекваліфікувати його дії зі ст.186 ч.3 на ст. 185 ч.3 КК України та обрати йому покарання, не пов’язане з позбавленням волі. Мотивується тим, що посилання в вироку про проникнення останнього в кімнату потерпілого не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки потерпілий та свідок ОСОБА_10 це спростовують в своїх показах. Адвокат вказує, що не знайшло підтвердження при судовому слідстві – як попередній зговір групою осіб.
До початку судового розгляду від законних представників засуджених та засуджених ОСОБА_6 і ОСОБА_5 надійшли доповнення до їх апеляцій, в яких вони просять переглянути справу та обрати покарання із застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України й звільнити їх від відбування покарання з іспитовим строком. При цьому, засуджені повністю визнали свою вину у вчинені грабежу, щиро розкаюються у вчиненому та посилаються на те, що шкоду завдану потерпілому повністю відшкодували, а в останнього немає до них будь-яких претензій.
Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_2, законного представника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_3, законного представника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_4І, які просили звільнити від відбування покарання засуджених з іспитовим строком, прокурора, який вважає вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а апеляційні вимоги такими, що задоволенню не підлягають і просить їх відхилити, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню.
Вина ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину при обставинах, викладених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, їх діям дана вірна юридична оцінка.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у вироку, що умисел на заволодіння майном та грошима потерпілого у ОСОБА_6 та ОСОБА_5 виник до того, як вони потрапили до його житла, про що свідчать їх же покази, дані на досудовому слідстві, покази потерпілого та інші докази.
Обираючи ОСОБА_6 та ОСОБА_5 міру покарання суд зазначив у вироку, що згідно ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особи засуджених, обставини які пом’якшують і обтяжують покарання, а саме те, що засуджені злочини вчинили в неповнолітньому віці, обидва проживають лише з матір’ю, в неповних сім’ях, ОСОБА_6 навчався в інтернаті, ОСОБА_5 раніше вчинив суспільно-небезпечне діяння і до нього застосовувались заходи виховного характеру.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд хоч і зіслався на всі обставини, які пом’якшують покарання, однак фактично не врахував їх.
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення ними нових злочинів.
Враховуючи особи засуджених та пом’якшуючі їх вину обставин, а саме, що вони вчинили злочин в неповнолітньому віці, обидва проживають лише з матір’ю, в неповних сім’ях, ОСОБА_6 навчався в інтернаті, щиро розкаялися у вчиненому, раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності, потерпілий не має до засуджених будь-яких претензій та саме він вживав алкогольні напої та фактично пригощав неповнолітніх випивкою, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 можна звільнити від відбування покарання з випробуванням, а тому вирок суду слід змінити та призначити покарання із застосуванням правил ст.ст. 75, 104 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 382 КПК України, судова колегія у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції законного представника засудженого ОСОБА_5 – ОСОБА_3, законного представника засудженого ОСОБА_6 – ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 06 жовтня 2009 року, яким засуджено ОСОБА_6 за ст.ст. 186 ч.3, 357 ч.1 КК України та ОСОБА_5 за ст. 186 ч.3 КК України змінити.
Призначити ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання з застосуванням ст.ст. 75, 104 КК України та звільнити їх від відбування покарання з випробуванням строком два роки, якщо вони протягом цього строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов’язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обов’язки не виїжджати за межі території України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з утримання під вартою змінити на підписку про невиїзд, звільнити їх з під варти в залі суду.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді
|
В.О. Кузняк
С.О. Горецька
Г.А. Станковська
|