Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого Стана І.В.,

суддів Мишинчук Н.С., Машкаринця М.М.,

з участю прокурора Фотченка С.І., потерпілого ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України за апеляцією потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2009 року.

Цією постановою кримінальну справу щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з освітою вищою, одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1, обвинуваченого за ст. 128 КК України - закрито на підставі ст. 11-1 КПК України та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, у зв’язку із спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Дана кримінальна справа надійшла до суду першої інстанції за постановою слідчого СВ Мукачівського МВ УМВС У в Закарпатській області від 24.09.2009, погодженої прокурором міста Мукачева для вирішення питання звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, у зв’язку із спливом строку давності притягнення за ст. 128 КК України. Як зазначено в постанові, ОСОБА_2 30 березня 2006 року о 10 год. 30 хв. в під`їзді будинку АДРЕСА_1, на грунті неприязних відносин з ОСОБА_1, на сходовій площадці, затіяв з останнім сварку, під час якої штовхнув його рукою в груди, від чого ОСОБА_1 впав. Вдаврившись рукою об двері, ОСОБА_1 отримав закритий перелом основної фаланги 5 пальця правої кисті.

Висновок суду першої інстанції про необхідність звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, обґрунтований тим, що його вина у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України доведена визнанням її самим ОСОБА_2, висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи про характер отримання тілесного ушкодження потерпілим та ступінь його тяжкості, та іншими матеріалами в справі. Вказаний злочин відноситься до категорії злочину невеликої тяжкості. Оскільки з моменту вчинення злочину та на час розгляду справи пройшло понад три роки, суд на підставі ст. 49 ч.1 п.2 КК України звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

В апеляції потерпілий ОСОБА_1 просить постанову скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до іншого суду. Вважає, що суд безпідставно закрив справу за спливом строку давності, оскільки цей строк був порушений не ним, а досудовим слідством. Суд цим обставинам не дав оцінки, тому його рішення є необ’єктивним. В доповненні до апеляції вказує, що суддя в постанові невірно зазначив, що він погодився на закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 і що судом не вирішено його претензії з приводу матеріальних та моральних збитків. Справа № 11-502/2009 номер рядка статистичного звіту 2

Головуючий у 1-й інстанції Морозова Н.Л

Доповідач Мишинчук Н.С..

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, апелянта, який просив апеляцію задовольнити, виступ прокурора, який вважає постанову суду законною та просив відхилити апеляцію ОСОБА_1, перевіривши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з таких підстав.

Розгляд судом першої інстанції порушеного слідчим та прокурором питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, тобто ст. 7-1 та 11-1 КПК України.

Посилання апелянта на те, що він не погоджувався на закриття кримінальної справи, апеляційний суд відхиляє. Як убачається з протоколу судового засідання він висловив свою думку та не заперечив проти звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності, закон не пов’язує з бажанням потерпілого про це. Однак, відповідно до ст. 12 КПК України в разі незгоди потерпілого на закриття справи, він вправі оскаржити рішення суду про її закриття, чим потерпілий ОСОБА_1 і скористався.

Щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 128 КК України, то апеляційний суд вважає, що таке звільнення є підставним, законним. Перебіг давності у справі не зупинявся та не переривався, тому відповідно до ст. 49 КК України суд першої інстанції правомірно звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв’язку із спливом строку давності.

Звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності відбулось з нереабілітуючих підстав і не створює перешкод для звернення потерпілого з позовом в порядку цивільного судочинства. Окрім того, як убачається з матеріалів кримінальної справи, ОСОБА_1 цивільний позов не заявляв, тому його посилання на не вирішення судом питання про відшкодування шкоди заподіяної злочином є безпідставним.

Інші доводи апелянта з приводу незаконності дій органу досудового слідства та суддів, апеляційний суд залишає без уваги та констатує, що такі не входять в коло питань, які вирішуються в апеляційному порядку.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2009 року, якою звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ст. 128 КК УК, у зв`язку із спливом строків давності притягнення, а провадження в справі закрито – залишити без зміни.