Справа № 11-599/2009 р. 

Головуючий у І інстанції Воронцова С.В.

Категорія - ст. 307 ч. 2 КК України 

Доповідач Зенченко Т.С.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Зенченко Т.С.

суддів - Антипець В.М., Карнауха А.С.

при секретарі - Олійник О.М.

з участю прокурора - Надточій О.О.

захисника – ОСОБА_1

засудженої – ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора м. Чернігова на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка м. Чернігова, громадянка України, українка, з середньою освітою, ФОП, розлучена, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, батька інваліда ІІ групи, не судима в порядку ст. 89 КК України,

засуджена за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна;

за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України ОСОБА_2 призначено покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації належного їй майна.

На підставі ст.ст. 75, 76 п. 3, 4, 5 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, якщо вона протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину, буде повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації та пройде самостійно курс лікування від наркоманії.

Стягнуто з засудженої ОСОБА_2 на користь держави 1256 грн. 64 коп. судових витрат за проведення хімічних експертиз.

Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Судом ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те що, 07.07.2009 року знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, з раніше придбаних в аптеках м. Чернігова медичних препаратів як з метою подальшого збуту так і для власного вживання, незаконно виготовила рідину, вагою приблизно 6 г, що містить особливо-небезпечну психотропну-речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), частину з якої вжила внутрішньовенно, а решту рідини, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 655 (х) від 12.08.2009 року, містить особливо небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), маса якого становить 0,158 г продовжувала незаконно зберігати за місцем свого мешкання за вказаною адресою з метою подальшого збуту.

Після цього, 07.07.2009 року, в денний час ОСОБА_2, незаконно зберігаючи при собі вказану психотропну речовину, перенесла її до буд. АДРЕСА_1, де незаконно збула її ОСОБА_4, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 655 (х) від 12.08.2009 року містить особливо-небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,158 г.

13.07.2009 року ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, з раніше придбаних в аптеках м. Чернігова медичних препаратів як з метою подальшого збуту так і для власного вживання, незаконно виготовила рідину, вагою приблизно 5 г, що містить особливо-небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), яку продовжувала незаконно зберігати за місцем свого мешкання за вказаною адресою з метою подальшого збуту.

Після цього, 13.07.2009 року, в денний час ОСОБА_2, незаконно зберігаючи при собі вказану психотропну речовину, перенесла її до буд. АДРЕСА_1, де незаконно збула ОСОБА_4, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 656 (х) від 12.08.2009 року містить особливо-небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,34 г.

Далі 13.07.2009 року, в денний час ОСОБА_2 біля буд. АДРЕСА_1 була затримана співробітниками міліції, які в ході її особистого огляду виявили та вилучили у неї рідину, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 633 (х) від 14.08.2009 року містить особливо-небезпечну психотропну речовину – кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,313 г, яку вона зберігала для власного вживання без мети збуту.

Згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 770 (770-2000-п) (зі змінами затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1890 від 12.12.2002 року (1890-2002-п) ), кустарно виготовлений препарат з ефедрину (псевдоефедрину), (таблиця 1, список 2 ) віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Не погоджуючись з вироком суду заступник прокурора подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженої ОСОБА_2, вважає, що вирок суду є занадто м’яким і не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої. Вказує, що при призначенні покарання судом не було враховано, що ОСОБА_2 вчинила два епізоди збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг яких заборонено та є тяжким злочином. Крім того, ОСОБА_2 вже обвинувачувалась за ст. 309 ч. 1 КК України, однак на шлях виправлення не стала та знову вчинила аналогічний злочин. Вважає, що суд необґрунтовано застосував до неї ст. 75 КК України. Посилаючись на зазначені обставини, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

У зв’язку з тим, що в апеляції прокурора ставилося питання про погіршення становища засудженої, в апеляційному суді було проведено часткове судове слідство.

У суді засуджена ОСОБА_2 просила вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вказуючи що вона щиро розкаялася, на утриманні має неповнолітню дочку та батька, які потребують її матеріальної допомоги.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію та просив вирок суду скасувати, пояснення засудженої ОСОБА_2 та захисника про залишення апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція заступника прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у незаконному виготовленні і зберіганні особливо-небезпечних психотропних речовин з метою збуту, а також в їх збуті, вчинених повторно, а також незаконному виготовленні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, скоєні особою, що раніше вчинила злочин передбачений ст. 307 КК України. За цим обвинуваченням суд повно і всебічно перевірив зібрані у справі докази. У вироку з належною мотивацією наведено достатньо доказів на підтвердження обвинувачення ОСОБА_2

Як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнала повністю та щиро розкаялась, сприяла розкриттю злочину.

Фактичні обставини справи, доведеність винності та кваліфікація дій ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції ніким, в тому числі підсудною не оспорювались і згідно ст. 299 КПК України не досліджувались.

Дії засудженої судом правильно кваліфіковані за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2 КК України.

Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення міри покарання засудженій ОСОБА_2 врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, що відносяться до категорії тяжких та середньої тяжкості, відсутність будь-яких наслідків від їх скоєння, особу ОСОБА_2, що не має судимостей, позитивно характеризується за місцем мешканні та роботи, прийняв до уваги її вік, стан її здоров’я та сімейні обставини, те, що вона має на утриманні неповнолітню дитину – дочку ОСОБА_3 27.09.1999 року, батька інваліда 2 групи від загального захворювання, відсутність обтяжуючих вину обставин, та наявність декількох обставин, що пом’якшують покарання та істотньо знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину – щире каяття і сприяння розкриттю злочинів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначені міри покарання ОСОБА_2 дотримався вимог ст. 65 КК України, призначив покарання з урахуванням характеру і ступеня тяжкості злочину, даних про її особу та всіх обставин справи. Всі обставини, на які посилається заступник прокурора в своїй апеляції, судом при обранні покарання засудженій враховані.

Колегія суддів вважає, що засудженій ОСОБА_2 призначене судом першої інстанції покарання є необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Порушень чинного законодавства, які б істотньо вплинули на правильність прийняття рішення у справі не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію заступника прокурора м. Чернігова залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 вересня 2009 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.