11-348/2009 Про шахрайске заволодіння кредитними коштами банку із використанням підроблених документів - 24.11.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 в його інтересах адвоката ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_4, -

Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2009 року,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівців, проживаючого в АДРЕСА_1, росіянина, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України і призначено йому покарання:

• за ч.3 ст. 190 КК України три роки і шість місяців позбавлення волі;

• за ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України на два роки обмеження волі із позбавленням права займати відповідальні посади строком на два роки;

• за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України на три роки обмеження волі;

• за ч.3 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі;

• за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368 КК України виправдано.

Справа № 11-348 /2009 р. Головуючий у І інстанції: Попов Г.Г.

Категорія: ст.ст. 190, 366, 358 КК України Доповідач: Кузняк В.О.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно йому призначено покарання у вигляді трьох років і шести місяців позбавлення волі із позбавленням права обіймати матеріально відповідальні посади.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено обрану – тримання під вартою.

Строк відбування покарання обчислено з 22 січня 2008 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця с. Остриця, вул. Герцаївського району Чернівецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, розлученого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України і призначено йому покарання:

• за ч.3 ст. 190 КК України три роки позбавлення волі;

• за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358 КК України два роки обмеження;

• за ч.3 ст. 358 КК України один рік обмеження волі;

- за ч.2 ст. 27, ч.1 ст. 366 КК України виправдано.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено засудженому ОСОБА_4 покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислено з 22 червня 2009 року.

Цим вироком засуджені також, ОСОБА_5, яка просить застосувати до неї Закон України "Про амністію", а також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, апеляції відносно яких не подавались.

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, засуджені за те, що за пропозицією ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою та особами, щодо яких матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, домовилися знайти людей, на яких за підробленими документами про доходи, оформляти кредити шляхом вводу їх в оману про необхідність надання паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного коду і необхідності підписання в банку різних документів, що будуть надаватися, складати фіктивні довідки про місце роботи, заробітну плату та інші доходи осіб, яких вони підшукають для оформлення кредитів та будуть їх подавати до банку при оформленні кредитів.

При цьому, вони домовились не ставити громадян до відома про факт оформлення кредитів, а в подальшому шляхом обману заволодіти цими кредитними коштами банку під приводом свого права на них, а за це, надавати таким особам незначну винагороду за нібито надану допомогу.

Крім того, засуджений ОСОБА_3 пообіцяв вказаним засудженим звільнення від обов’язку погашати власні кредити, відкриті у "Укрсоцбанку".

Діючи на виконання своєї попередньої домовленості, із засудженим ОСОБА_3 щодо заволодіння коштами банку із використанням підроблених документів, ОСОБА_4, з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, приїхали до знайомого ОСОБА_12, де запропонували останньому 500 гривень за надання послуг по отриманню грошей в банку.

19 грудня 2006 року ОСОБА_12 у відділенні "Укрсоцбанку" в м. Чернівці, при оформленні на його ім’я кредиту на споживчі цілі, надав до банку пакет документів, серед яких були копії паспортів на побутову техніку та фіктивна довідка про його доходи, які незаконно виготовили ОСОБА_7 та ОСОБА_5, його паспорт та ідентифікаційний код, на підставі яких на нього було оформлено договори кредиту, застави та поруки і він отримав 9400 грн. кредиту.

Дані документи передавались до банку через ОСОБА_3 та інших осіб, справа відносно яких, виділена в окреме провадження.

Цього ж дня, в такий же ж спосіб, в сумі 9200 грн. отримав кредит ОСОБА_13 25 грудня 2006року, в сумі 9400 грн. громадянин ОСОБА_14, 16 січня 2007 року, в сумі 9700 гривень громадянин ОСОБА_15, 22 січня в сумі 9800 грн. ОСОБА_16, 22 січня в сумі 9600 грн. ОСОБА_17, 23 січня в сумі 9700 грн. ОСОБА_18, 23 січня в сумі 9600 грн. ОСОБА_19, 24 січня в сумі 9600 грн. ОСОБА_20, 25січня в сумі 9700грн. ОСОБА_21, 25 січня в сумі 9500грн. ОСОБА_22, 29 січня в сумі 9300 грн. ОСОБА_23, 29 січня в сумі 9500грн. ОСОБА_24, 26 лютого 2007 року в сумі 9900грн. ОСОБА_25

Всі ці гроші передавались засудженим, які ділили їх між собою.

Всього за період 2006 – 2007 років Буковинському відділенню ЧОФ АКБ "УКРСОЦБАНК" завдано тяжкі наслідки у вигляді неповернення кредитів, неотримання відсотків за надані кредити на суму 137528,04 грн.

На вказаний вирок надійшла апеляційна скарга засудженого ОСОБА_3 який, вважає вирок районного суду незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати і по суду виправдати.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 повністю підтримав доводи апеляції засудженого і просить закрити кримінальну справи провадженням відносно останнього, у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Засуджений ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі, вважає вирок районного суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню, посилається при цьому на те, що справу відносно нього необхідно закрити за відсутністю в його діях складу злочину. В доповненнях до апеляції засуджений просить застосувати до нього ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, пояснення адвокатів та засуджених, які підтримали доводи своїх апеляцій, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення, дослідивши здобуті докази по справі і давши їм належну оцінку, судова колегія вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а апеляція засудженого ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Винність засуджених, при обставинах викладених у вироку суду, доведена зібраними по справі доказами і їм дана належна юридична оцінка.

Не дивлячись на невизнання себе винними засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд правильно поклав в основу обвинувального вироку показання свідків, інших засуджених, оскільки вони об'єктивно підтверджуються обставинами, при яких було вчинено злочин.

Так, засуджений ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він допомагав позичальникам в оформленні документів на отримання кредитів, за певну винагороду.

Також він пояснив, що він рекомендував банку, як надійних клієнтів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ручався за них.

Саме рекомендовані ним громадяни, стали співучасниками вказаних у вироку злочинів, а його показання в частині допомоги позичальникам в оформленні документів на отримання кредитів, свідчать про причетність його до вказаних злочинів.

Засуджений ОСОБА_8 підтвердив, що дійсно ОСОБА_3 був знайомий з ним та ОСОБА_6, часто заходив в банк і інколи він їздив з ним, за проханням ОСОБА_6 до клієнтів, які мали кредитну заборгованість перед банком, в тому числі і до тих, кому ОСОБА_3 допомагав оформляти кредити.

Така поведінка засуджених, свідчить про їх спільну злочинну діяльність по заволодінню коштами банку.

Адже, не будучи працівником банку, у ОСОБА_3 не було необхідності відшукувати борги інших позичальників банку. Тим більше, що такі дії, як випливає із показань свідків, засуджені стали проявляти після заволодіння ними коштів банку, по оформленню кредитів на підставних осіб.

Присутність дружніх стосунків між ОСОБА_3, ОСОБА_8 ОСОБА_6 та можливістю ОСОБА_3, через своїх знайомих оформляти кредитні договори в банку, підтвердив і засуджений ОСОБА_7, який пояснив, що дійсно ОСОБА_3 після їхнього знайомства допоміг йому в оформлені кредиту, за що взяв з нього 50% отриманої суми кредиту, при цьому, кому він давав 50% коштів від отриманої суми не розповідав.

Таку ж суму за оформлення кредиту, він взяв із засудженого ОСОБА_4

Відводив він для оформлення кредиту до ОСОБА_3 і ОСОБА_26, при цьому ОСОБА_3 просив приводити до нього всіх знайомих, які бажають отримати кредити в банку.

Він також пояснив, що коли оформляв кредит на себе, заставу не давав, довідку про доходи, в банк не здавав, оскільки, ніде не працював, але коли розписувався на документах, то бачив ксерокопії паспортів про наявність у нього техніки. Він знав, що оформляє кредит на себе, але документи не читав. Коли оформляв кредит, на договорі кредиту був підпис та печать, хто дав ОСОБА_8 готовий пакет документів на отримання кредиту він не знає, але паспорта та ідентифікаційні коди матері, дружини і свої, він дав ОСОБА_3, який сказав йому підійти до ОСОБА_8 і отримати потрібні документи та в якості подяки дати останньому 300 гривень.

Дані обставини якраз і свідчать про причетність ОСОБА_3 до виготовлення та використання підроблених документів при видачі кредиту банком.

Засуджена ОСОБА_5 підтвердила той факт, що дійсно ОСОБА_3 запропонував її чоловіку приводити до нього людей, які хочуть отримати кредит в банку, але не можуть цього зробити, у зв’язку з тим, що ніде не працюють. За це він пообіцяв, що буде вирішувати питання по отриманню ними кредиту в банку.

Вона також підтвердила той факт, що ОСОБА_3 неодноразово дзвонив їй, говорив, щоб вона на конкретну годину приходила до банку і там допомагала заповняти вказаним людям анкети.

В банку вона заповнювала кредитні документи, при оформленні документів бачила, що паспорта на побутову техніку знаходилися в столі у ОСОБА_8 і він їх сам вставляв в кредитні справи.

Вона неодноразово заповнювала довідки про доходи невідомих їй людей не тільки в банку, а й в автомобілі ОСОБА_3 і по його ж вказівці також на вулиці Сторожинецькій.

Вона також підтвердила той факт, що ОСОБА_3 залякував її, що в разі, якщо вона відмовиться від заповнення документів, то він розповість, що її чоловік неодноразово виступав поручителем по тих особах, які брали кредити в банку.

Засуджений ОСОБА_4 підтвердив, що він восени 2006 року познайомив ОСОБА_7 з ОСОБА_3, який допоміг отримати автомобіль "КІА" через "Промінвестбанк" у кінці листопада 2006 року.

З часом він познайомився також з ОСОБА_27, з яким їздили по селах, підшукували людей, на яких оформляли кредити по банку.

Після отримання кредитів ОСОБА_12 і ОСОБА_13, ОСОБА_27 50% кредиту віддав ОСОБА_7, який пояснив що частину цих грошей повинен віддати ОСОБА_3

Причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів підтвердив і засуджений ОСОБА_10

Зокрема він показав, що домовився з ОСОБА_3 про оформлення кредитів у банку. Для цього він віддав останньому довідки про доходи, паспорта, ідентифікаційні коди свої та своєї співмешканки.

Через певний час ОСОБА_3 подзвонив йому і сказав підійти до ОСОБА_8 та отримати кредит. При цьому 50% отриманого кредиту він повинен був віддати йому.

Коли в кабінеті у ОСОБА_8 підписував договори, в договорі застави була вказана побутова техніка, хоча паспорта на таку техніку він ОСОБА_3 не давав і звідкіля вони взялися він не знає.

Ці показання ОСОБА_10 повністю підтвердила і засуджена ОСОБА_11

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_9 змінив свої показання дані на попередньому слідстві і пояснив, що з ОСОБА_3 не знаходився в змові на вчинення злочинів.

На ці показання посилається адвокат ОСОБА_3 в своїй апеляції, доводячи його невинність.

Разом з тим, в судовому засіданні були перевірені показання засудженого дані ними на досудовому слідстві, в яких він підтверджував причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів.

Зокрема, він пояснив, що після зустрічі з ОСОБА_3, останній знаючи, що він є директором підприємства "Буковина – Поділля", сказав йому оформити підроблені довідки про доходи окремих громадян, а він в свою чергу надасть в банк паспорта на побутову техніку і допоможе йому оформити кредит в банку. За ці дії він повинен був сплатити ОСОБА_3 4000 грн.

Він також пояснив, що ОСОБА_3 виконав текстову частину довідок, а він як службова особа, завірив їх печаткою свого підприємства, розписався в них як керівник та підробив підпис головного бухгалтера.

Після оформлення всіх документів ОСОБА_3 особисто заводив громадян, на яких були оформлені кредити до банку, які там і отримали кредит і віддали йому.

З отриманої суми кредиту 4000 грн. він віддав ОСОБА_3

Суд правильно послався на показання ОСОБА_9 дані на досудовому слідстві, як на доказ по справі, тому що вони об’єктивно підтверджуються іншими доказами і відповідають обставинам справи.

Разом з тим, зміну показань в судовому засіданні, суд розцінює, як намагання ОСОБА_9 допомогти ОСОБА_3 ухилитись від кримінальної відповідальності.

Такий висновок суду підтверджується і тим, що свідок ОСОБА_28 викриває в цьому, як засудженого ОСОБА_3, так і засудженого ОСОБА_9

Зокрема, вона підтвердила, що дійсно ОСОБА_9 попросив її оформити на себе кредит в банку. З усіма документами вона разом з ОСОБА_3 пішла до банку, там зняли ксерокопії вказаних документів. Після чого вона отримала гроші, які віддала ОСОБА_9

Той факт, що ОСОБА_3 приводив до банку клієнтів для оформлення кредитів підтвердила і працівниця банку ОСОБА_29, яка показала що дійсно ОСОБА_3 заводив клієнтів до ОСОБА_6, після чого, по вказівці останнього з ними займалась вона.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що зміст апеляцій засудженого ОСОБА_3 та його захисника не відповідають обставинам справи і є надуманими, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Не відповідає дійсності і апеляція засудженого ОСОБА_4, в якій він стверджує, що не приймав участі у вчиненні злочинів.

Так, свідок ОСОБА_12 підтвердив, що ОСОБА_4 разом з його знайомим ОСОБА_27 попросили його допомогти в банку отримати гроші ОСОБА_27, оскільки сам він їх через певні процедури, отримати на може. За це вони пообіцяли йому певну винагороду.

Після того, як він погодився, возили його по м. Чернівці оформляли документи, здали їх в банк, де він отримав гроші, які віддав ОСОБА_27

При цьому, до працівника банку, який оформляв документи на отримання кредиту, підходили всі разом.

Як встановлено матеріалами справи, підставою для отримання кредиту, стали підроблені документи, які давали можливість отримати кредит.

Свідок ОСОБА_13 підтвердив, що при антологічній ситуації він теж отримав гроші в банку. Він звернув увагу також на те, що саме ОСОБА_4 є його давнім знайомим і саме йому він повірив про законність отримання грошей в банку. Він підтвердив і той факт, що на його ім’я було оформлено підроблену довідку про доходи та видані копії паспортів, що він є власником побутової техніки, а також той факт, що в банк його заводили ОСОБА_4 та ОСОБА_27

Свідок ОСОБА_22 теж підтвердив той факт, що до їхнього дому декілька разів приїжджав ОСОБА_4,з ним вони їздили до банку де підписували різного роду документи, по яких отримували гроші в банку.

При чому всі документи вони підписували не читаючи, хоча як вияснилось пізніше, вони не відповідали дійсності.

Аналогічні показання в судовому засіданні дали і свідки ОСОБА_21, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_23 теж підтвердила той факт, що саме ОСОБА_4 з її знайомими Басарабами під’їжджав до їхнього дому і просили допомогти отримати гроші в банку.

Коли вияснилось, що в паспортах необхідно поміняти фотографії, ОСОБА_4 возив їх в м. Новоселицю для приведення у відповідність паспортів.

На наступний день, саме той ОСОБА_4 возив їх в м. Чернівці для отримання грошей в банку.

Коли вони зайшли в банк, їм гроші не видали і пояснили, що по їхніх документах кредит видати не можуть. Вони розповідали про це ОСОБА_4, який відвіз їх до ОСОБА_7, віддав йому їхні документи, а на наступний день, по нових документах їм видали кредит в банку.

Ці обставини підтвердив і свідок ОСОБА_30

Свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 теж підтвердили ті обставини, що до них приїжджали ОСОБА_4, ОСОБА_27 просили допомоги в отриманні грошей в банку, возили їх в банк, зводили з людьми, які розповіли як оформляти документи, по яких вони отримали гроші.

При цьому документи, по яких вони отримали кредит були підроблені.

Причетність до вчинення злочинів ОСОБА_4 підтверджується і тим, що він постійно приймав участь у доставці клієнтів для отримання кредитів. Що в свою чергу свідчить про те, що він не міг не знати, з якою метою він доставляє їх до банку, тим більше, що перед тим і сам через ОСОБА_3 оформляв незаконно кредит у банку.

Про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочинів свідчить і той факт, що він по деяких із клієнтів виступав поручителем по кредитах, зокрема, по кредитних справах на позичальників ОСОБА_33 та ОСОБА_13

Довідкою про результати тематичної аудиторської перевірки Буковинського відділення №922 ЧОФ АКБ "Укрсоцбанку" встановлено, що кредит на ім’я ОСОБА_12 видано з порушенням існуючого законодавства.

А.с. 246-254 т. 2

Той факт, що дійсно довідка про доходи ОСОБА_13 є підробленою підтверджується протоколом огляду кредитних справ.

А.с. 108 – 142 т.6

Той факт, що кредит на ім’я ОСОБА_13 видано з порушенням існуючого законодавства, підтверджується довідкою про результати тематичної аудиторської перевірки.

Згідно з протоколом огляду кредитних справ наявна довідка про доходи ОСОБА_14 є підробленою.

Довідкою про результати тематичної аудиторської перевірки Буковинського відділення № 922 ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк" встановлено, що кредит на ім’я ОСОБА_14 видано з порушенням існуючого законодавства.

Добуті докази в своїй сукупності свідчать про те, що при обставинах, вказаних судом у вироку і за відсутністю у судової колегії апеляційних приводів, кваліфікація дій засудженого ОСОБА_3 за ст.ст. 190 ч.3, ч.5 ст. 27, ч.1 ст. 366, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України та ОСОБА_4 за ст. 190 ч.3, ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 358, ст. 358 ч. 3 КК України є правильною, оскільки встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 за попередньою змовою між собою, іншими засудженими та особами щодо яких, матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження, знайшли людей, на яких з їх участю, підроблялись документи про доходи, надавались паспорта, ідентифікаційні коди, підписувались в банку різні документи і таким чином оформлялись кредити шляхом вводу громадян в оману.

Крім того, засуджений ОСОБА_3 виконав текстову частину довідок засудженому ОСОБА_9, а він як службова особа, завірив їх печаткою свого підприємства, розписався в них як керівник та підробив підпис головного бухгалтера.

Що стосується міри покарання, обраної засудженому ОСОБА_3, то вона призначена у відповідності до вимог ст. 65 КК України, при цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, його сімейний стан, всі обставини справи, як ті, що обтяжують його відповідальність, так і ті, які пом’якшують її.

Разом з тим, обираючи міру покарання засудженому ОСОБА_4, на думку судової колегії, суд не в повній мірі врахував всі пом’якшуючі обставини справи і призначив йому покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідними статтями кримінального кодексу, однак не відповідає ступені тяжкості злочину та особі винного і за своїм розміром є явно несправедливим в наслідок його суворості.

Так, ОСОБА_4 не був організатором вчинення злочинів іншими засудженими, а навпаки сам був втягнутий в дану злочинну діяльність.

Його роль у вчиненні вказаних у вироку злочинів, мала менш суспільну небезпеку від інших засуджених і зводилась до перевозки осіб, які підшуковували громадян, відносно яких проводились шахрайські дії.

За свої дії він не отримував коштів, які були вилучені з банку шляхом обману іншими засудженими.

За вчинення злочинів судом йому була призначена міра покарання не більше 5 років позбавлення волі.

До кримінальної відповідальності він притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, в даний час має вагітну дружину.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що його виправлення та перевиховання можливе із призначенням міри покарання у вигляді позбавлення волі із застосування ст. 75 КК України, тобто звільненням від відбування покарання із випробуванням.

Суд вважає, що дана міра покарання є достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

До апеляційного суду поступила заява засудженої цим же ж вироком ОСОБА_5, яка просить застосувати до неї Закон України "Про амністію" від 12 грудня 2008 (660-17) року.

З вироку суду вбачається, що ОСОБА_5 засуджена за злочини, що не є тяжкими, із застосуванням до неї ст. 75 КК України.

На утриманні у неї є малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_6.

Формально ОСОБА_5 підпадає під дію Закону України "Про амністію" .

Разом з тим, вона не з’явилася до суду, щоб підтримати свою заяву, а відповідно до діючого законодавства, заява про застосування амністії може бути розглянута, лише у присутності особи, яка її подала.

Оскільки вона не позбавлена права звернутись з такою заявою і до районного суду в період відбуття покарання, то судова колегія вважає, що в даний час її заяву необхідно залишити без розгляду.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 372, 377 КПК України, судова колегія, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_3, в його інтересах адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 червня 2009 року щодо нього без змін.

Апеляцію з доповненнями засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 19 червня 2009 року стосовно ОСОБА_4 і застосувати до нього ст. 75 КК України.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на два роки, якщо він протягом даного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої інспекції та періодично з’являтися в зазначені органи для реєстрації, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.