Справа № 11-509/09 

Головуючий в 1 інстанції Федонюк С.Ю.

Категорія: ст. 296ч.4, 296ч.2 КК України 

Доповідач в апеляційній інстанції Матат О.В. 

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді – Матата О.В.,

суддів – Оксентюка В.Н., Пазюка О.С.,

за участю прокурора – Старчука В.М.,

засуджених – ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглянувши в судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Нововолинська Свириденко З.В. на вирок Нововолинського міського суду від 31 серпня 2009 року,

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець і житель м. Нововолинська Волинської області, громадянин України, з середньою професійно-технічною освітою, неодружений, працює вогнетривником на Нововолинському ливарному заводі, раніше не судимий, - засуджений за ч.4 ст. 296 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України на 4 (чотири) місяці арешту.

Зараховано ОСОБА_1 в строк покарання відбуте за вироком Нововолинського міського суду від 14 травня 2008 року покарання у виді виправних робіт з 05 серпня 2008 року по 16 липня 2009 року строком 8 (вісім) місяців 28 днів із розрахунку три дні виправних робіт за один день арешту.

Постановлено початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець с. Личани Камінь-Каширського району Волинської області, житель м. Нововолинська, громадянин України, з середньою професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовозобов’язаний, працюючий на ВП "Шахта Бужанська" машиністом підземного електровоза, несудимий відповідно до ст. 89 КК України - засуджений за ч.2 ст. 296 КК України на 1 (один) рік обмеження волі.

Звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання на підставі ст.1 п."в" ЗУ "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

Запобіжний захід щодо обох засуджених залишено попередній – підписку про невиїзд.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що 07 січня 2008 року близько 23 години вони поблизу дитячого садка по вул. Винниченка у м. Нововолинську, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи у групі, безпричинно чіплялися до незнайомих їм громадян – потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, ОСОБА_1 застосовуючи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень пневматичний пістолет, вчинив насильство відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_4 Після того, як ОСОБА_3 забіг в під’їзд будинку №8 по вул. Львівській м. Нововолинська, ОСОБА_1 продовжуючи свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, переслідуючи потерпілого, вибив скло на вхідних дверях під’їзду.

Не припиняючи своїх хуліганських дій, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи в групі, проявляючи особливу зухвалість, побачивши на автобусній зупинці по вул. Львівській м. Нововолинська потерпілого ОСОБА_4, продовжили його побиття.

Внаслідок насильницьких дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої кисті руки, внаслідок спільних насильницьких дій підсудних потерпілому ОСОБА_4 – легкі тілесні ушкодження у вигляді забою м’яких тканин обличчя та голови.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи, у поданій ним апеляції просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 постановити новий щодо них вирок з призначенням ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст.296 КК України без застосування ст. 69 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, а ОСОБА_2 перекваліфікувати дії з ч.2ст. 294 КК України на ч.4 ст. 294 КК України і призначити 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, прокурора Старчука В.М., який підтримав апеляцію про необхідність посилення покарання засудженим та перекваліфікацію дій ОСОБА_2 засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 які просили залишити апеляцію без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення її без задоволення а вирок Нововолинського міського суду від 31 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – без зміни.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 досудовим слідством вмінялось вчинення хуліганства групою осіб із застосуванням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень.

Посилання помічника прокурора міста Нововолинська на те що суд при новому розгляді справи безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.4 на ч.2 ст. 296 КК України не заслуговують на увагу оскільки згідно ч.2 ст. 400 КПК України посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин.

Як вбачається з ухвали Верховного Суду України від 30 квітня 2009 року, вирок Нововолинського міського суду від 14 травня 2008року та ухвала апеляційного суду від 22 липня 2008 року були скасовані в зв’язку з тим що суд не мотивував застосування ст. 69 КК України і міра покарання призначена ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та даним про їх особу, в зв’язку з м’якістю. В цій частині вказівки вищестоящого суду місцевим судом виконані.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідку, що настали.

У відповідності з даною вимогою закону, суд при призначенні покарання обставиною, що обтяжує покарання кожного з засуджених, визнав вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, а обставинами, які пом’якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілим.

Рішення суду про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України знайшли своє підтвердження, так відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, злочин вчинив вперше, повністю відшкодував завдані збитки потерпілим, позитивно характеризується, має постійне місце праці. Також, при призначенні покарання врахована думка потерпілих, прохання потерпілих про те щоб його сурово не карали.

Протягом тривалого часу ОСОБА_1 не вчиняв протиправних дій. Все це у сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Таке покарання відповідає скоєному і даним про особу ОСОБА_1, а також наслідкам злочину, ставленням до нього з боку засудженого та позиції потерпілих.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом було враховано, те що він свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, позитивно характеризується, має постійне місце праці, сім’ю, двох неповнолітніх дітей, сумлінно працює, не ухиляється від суспільно-корисної праці, прохання потерпілих про те щоб його сурово не карали. На даний час в сім’ї ОСОБА_2 троє неповнолітніх дітей.

Твердження в апеляції прокурора про те що суд всупереч вимог ст. 65 КК України безпідставно застосував при призначенні покарання до ОСОБА_2 ст. 69 КК України, не знайшли свого підтвердження, так як згідно вироку суду ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді 1 року обмеження волі згідно санкції ч.2 ст. 296 КК України без застосування ст. 69 КК України.

Тому апеляція прокурора про посилення покарання засудженим та перекваліфікацію дій ОСОБА_2 залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляцію помічника прокурора міста Нововолинська Свириденко З.В. залишити без задоволення, а вирок Нововолинського міського суду від 31 серпня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – без зміни.

Запропонувати суду в порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирішити долю речового доказу – пневматичного пістолета.