Справа № 10-413/2009 р. 

Головуюча у суді І інстанції Партоліна І.П.

Категорія: ст. 356 КК України

Доповідач у суді ІІ інстанції Зубко К.А.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :

головуючого - судді Зубка К.А.,

суддів Новіцького Е.Й., Нікітіна О.С.,

за участю прокурора Брайченка М.А.,

захисника-адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2009 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_4 і скасовано постанову прокурора Новоархангельського району Кіровоградської області від 23.03.2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

23 березня 2009 року постановою прокурора Новоархангельського району порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

ОСОБА_4 пред’явлено обвинувачення у тому, що він, маючи на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив злісне невиконання батьками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки та самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина за таких обставин.

Відділом реєстрації актів цивільного стану Новоархангельського районного управління юстиції 01.07.1995 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Від шлюбу подружжя має спільну малолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Під час перебування у шлюбі, 04.02.1998 року подружжя придбало у власність трикімнатну квартиру, житловою площею 38,90 м/кв., за адресою АДРЕСА_1.

17.01.2004 року за рішенням Новоархангельського районного суду шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 розірвано без вирішення питання про поділ майна.

При цьому, ОСОБА_4, діючи умисно, достовірно знаючи, що вказана квартира є майном, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності, самовільно без згоди дружини - ОСОБА_6, всупереч встановленому ст. 369 ЦК України порядку розпорядження майном спільної сумісної власності, уклав договір купівлі-продажу від 19.02.2008 року, за яким передав у власність ОСОБА_7 вказану квартиру, вартість якої на момент продажу склала 22 848 грн.

Постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2009 року скаргу ОСОБА_4 задоволено і скасовано постанову прокурора Новоархангельського району від 23 березня 2009 року про порушення кримінальної справи стосовно нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України.

Суд мотивував своє рішення тим, що на порушення ст.ст. 94, 97, 98 КПК України прокурор не зазначив яка із причин стала підставою для порушення ним кримінальної справи приватного обвинувачення.

В апеляційному поданні прокурор просить скасувати постанову районного суду як незаконну з огляду на те, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину при здійсненні нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону дитинства, підставами до порушення кримінальної справи є наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Крім того, враховуючи, що малолітня ОСОБА_5 у даній кримінальній справі набуває правового статусу потерпілої сторони, яка через свій вік самостійно не може захистити свої інтереси в суді, кримінальна справа порушується і при відсутності скарги потерпілого. При цьому, питання доказування та оцінювання доказів віднесено до компетенції органу досудового слідства і не можуть бути об’єктом дослідження суду при вирішенні питання про законність постанови про порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, перевіривши матеріали на підставі яких прийнято рішення про порушення справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи від 23 березня 2009 року приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину при здійсненні нагляду за додержанням вимог законодавства про охорону дитинства, підставами є наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст. 356 КК України, кваліфікованого як вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина.

Статтею 27 КПК України передбачено, що справу про злочин, передбачений ст. 356 КК України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення. Прокурору надане таке право лише тоді, коли справа має особливе громадське значення, а також у виняткових випадках, коли потерпілий у такій справі через свій безпорадний стан, залежність від обвинуваченого чи з інших причин не може захистити свої законні інтереси.

Однак у постанові про порушення кримінальної справи прокурором не зазначено, яка із згаданих причин стала підставою для порушення ним кримінальної справи приватного обвинувачення - особливе громадське звучання, чи коли потерпілий з будь-яких причин не може захистити свої права і інтереси.

У постанові прокурора також не зазначено, які ж саме немайнові права чи права майнового характеру неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, порушені.

Суд першої інстанції при розгляді скарги ОСОБА_4 на постанову про порушення щодо нього кримінальної справи дотримався вимог ч.15 ст. 236-8 КПК України і не вдався до аналізу доказів та вирішення тих питань, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З урахуванням викладеного, районний суд обґрунтовано скасував постанову прокурора Новоархангельського району Кіровоградської області від 23.03.2009 року про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України, що не позбавляє прокурора права порушити кримінальну справу за цим же фактом стосовно ОСОБА_4, усунувши зазначені у рішенні районного суду недоліки.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

Апеляційне подання прокурора залишити без задоволення, а постанову Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 01 жовтня 2009 року про скасування постанови прокурора Новоархангельського району від 23 березня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 356 КК України – без зміни.