Справа № 11-761 2009 р. 

Категорія ст.121 ч.2КК України Т.З.

Головуючий у 1 інстанції Гафяк В.М. 

Доповідач Бурда К.І.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Юренко Л.А.

суддів: Слєпухи О.Є., Бурди К.І.

з участю прокурора: Подворчана Ю.М.

засудженого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Кременчука Карабаш Ю.О., потерпілого ОСОБА_2., засудженого ОСОБА_1, та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 на вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18 червня 2009 року.

Цим вироком,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,уродженецьм. Кременчука,житель АДРЕСА_1, раніше судимий, - - 08.09.2005 року Октябрським райсудом м.Полтави за ст.ст. 186 ч.2, 75 КК України на 4 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;

- 13.02.2006 року Автозаводським районним судом м.Кременчука за ст.ст. 185 ч.1, 309 ч.1, 70 ч.4 КК України (2341-14) на 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,-

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі,

за ст. 125 ч.2 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів призначено 7 років 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України частково приєднане невідбуте покарання за вироком від 13.02.2006 р. і остаточно призначено 8 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 6980 грн. матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5. залишено без розгляду.

Згідно із вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 09.11.2006 року приблизно о 23 год. повернувшись в свою квартиру АДРЕСА_2 застав там потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5., яких туди без його відома запросила сестра засудженого. На прохання ОСОБА_1 залишити квартиру, між ним та потерпілими виникла сварка, а потім бійка, в результаті якої ОСОБА_6. та ОСОБА_5 покинули квартиру, залишивши там свій верхній одяг.

Після цього, 10.11.2006 року в 0 год.30 хв. потерпілі, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, взявши з собою батька одного з потерпілих ОСОБА_2., повернулись до цієї квартири за одягом та намагались туди зайти. В результаті цього між ними та ОСОБА_1 знову виникла сварка та бійка, під час якої засуджений наніс удар ногою в груди ОСОБА_2., а потерпілому ОСОБА_5 кулаком в обличчя.

Потім спустившись до під’їзду цього будинку, ОСОБА_1, під час сварки умисно наніс ОСОБА_5 удари ніжкою від табуретки по руці та кулаком в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я, у вигляді рани на обличчі, крововиливів на обличчі та на правій верхній кінцівці.

Далі ОСОБА_1 підскочив до потерпілого ОСОБА_6 та почав наносити удари кулаками в обличчя, а коли той упав, продовжив наносити удари ногою в голову потерпілого, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тяжкої черепно-мозкової травми - крововиливів під павутинну оболонку мозку в лобній і скроневій долі лівої півкулі, масивної субдуральної гематоми лівої півкулі мозку в лобній, скроневій, тім’яній ділянці з переходом на основу мозку, забою головного мозку лівої півкулі зі значним набряком, зміщенням серединних структур мозку та кров’ю в лівому боковому шлуночку, крововиливів на тім’ї з лівої сторони, рани на лівій брові, саден на очах, від яких потерпілий помер ІНФОРМАЦІЯ_2

В апеляції помічник прокурора м.Кременчука Карабаш Ю.О. просить вирок суду скасувати в зв’язку з м’якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків 8 років 6 місяців позбавлення волі.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2. просить вирок суду скасувати в зв"язку з призначенням засудженому м"якої міри покарання, постановити новий вирок, остаточно призначивши 10 років позбавлення волі, стягнувши з ОСОБА_1 100000 грн.моральної шкоди та 6980 грн. матеріальної шкоди. Вважає, що суд не врахував ряд обставин, які обтяжують покарання.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд заслухав його справу однобічно, його вина не доведена, судові засідання проводились без захисника, призначене покарання є суворим.

В апеляції адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого також просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, в зв’язку з неповнотою, однобічністю судового слідства та призначенням засудженому тяжкого покарання, оскільки потерпілі часто змінювали свої показання, самі спровокували дану ситуацію, не всі свідки були доставлені в судове засідання.

Заслухавши доповідача, промову прокурора на підтримку своєї апеляції та апеляції потерпілого, потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які підтримали свою апеляцію в частині призначення покарання засудженому та погодились з стягнутими сумами матеріальної та моральної шкоди судом, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив пом’якшити йому покарання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення.

На вирок суду, щодо засудження ОСОБА_1 за ст. 125 ч.2 КК України апеляції не приносились, тому даний вирок перевіряється апеляційним судом тільки в межах заявлених апеляцій.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_6. тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило його смерть, грунтуються на зібраних у справі та всебічно, повно і об’єктивно досліджених доказах, які детально наведені у вироку.

Сам засуджений не заперечує, що саме від його дій сталася смерть потерпілого, але стверджує, що таких наслідків не хотів, потерпілі самі прийшли до нього додому, а потім серед ночі чотири особи намагались проникнути в його квартиру, вважає, що захищаючись від них, наніс потерпілим удари та спричинив тілесні ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2. показав суду, що він разом з потерпілими сином ОСОБА_6. та ОСОБА_5. вночі пішли забирати одяг у ОСОБА_1, який вони там залишили. Відчинивши двері, ОСОБА_1 наніс йому удар ногою в груди і вони всі спустились до під’їзду будинку, при цьому дружина ОСОБА_1 винесла їх одяг. Там між ними виникла сварка і він в світлі фар побачив, що його син лежить на асфальті, а засуджений наносить йому удари новою в голову. Потім ОСОБА_1 сказав, щоб вони забирали сина, а то і їм буде те ж саме. Його сина було доставлено в лікарню, де він і помер.

На всі прийняті судом міри, потерпілого ОСОБА_5. та свідка ОСОБА_7. не змогли доставити в судове засідання, а тому їх показання, дані ними на досудовому слідстві, були оголошені та досліджені в судовому засіданні. Вказані особи допитувались в суді при першому розгляді даної справи та підтвердили свої показання.

Так, із показань потерпілого ОСОБА_5. вбачається, що він разом з ОСОБА_6. на прохання сестри засудженого, в квартирі останнього розпивали спиртні напої. Повернувшись додому, ОСОБА_1 зайшов на кухню і, побачивши його, наніс удар рукою в обличчя та вигнав з квартири без одягу. Через деякий час вони разом з батьком ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ще одною особою повернулись до квартири засудженого, щоб забрати одяг. Дружина засудженого ОСОБА_1 викинула одяг в під’їзд, а сам ОСОБА_1 вийшов туди з ніжками від табуретки та наніс йому удари по рукам та рукою по обличчю, від чого він впав. Після цього бачив, що потерпілий ОСОБА_6. тримався за голову, а потім його до них підтягнув засуджений і сказав, щоб вони його забирали.

Свідок ОСОБА_1, дружина засудженого, підтвердила вказані обставини, уточнивши, що приблизно о першій годині ночі хтось намагався відчинити двері їхньої квартири, а потім почали їх вибивати та вимагати повернути речі. ОСОБА_1, взявши для самооборони ніжки від табуретки, а вона речі, вийшли до під’їзду, де побачили п’ять осіб, двоє з яких відразу пішли. ОСОБА_1 почав розмовляти з ОСОБА_5., але до них підбіг ОСОБА_6. і почалась бійка. Бачила як ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_5. і той впав. Потім ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_7., якого вона викликала на допомогу, викинув ніжки від табуретки, та наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6. Після цього бачила як ОСОБА_2. та ОСОБА_5. забрали ОСОБА_6, який знаходився без свідомості.

Свідок ОСОБА_7 підтвердив, що підійшовши до під’їзду, побачив, що ОСОБА_6 сидів на лавочці та тримався руками за голову, а ОСОБА_1 сперечався з ОСОБА_2. та ОСОБА_6., які знаходились в нетверезому стані. На його прохання ОСОБА_1 викинув ніжки від табуретки, підвів до них ОСОБА_6 та наніс останньому удар кулаком в обличчя, від чого той впав і вже не підводився, а засуджений ще вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_5.

Викладені засудженим та свідками обставини повністю підтверджуються протоколами огляду місця пригоди, очної ставки, відтворення обстановки та обставин події злочину (а.с.11-18,22, 93-97, 100-121 т.1).

За висновками комісійної судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_6 була тяжка черепно-мозкова травма з крововиливами під оболонки лівої півкулі мозку, забоєм мозку тяжкого ступеня та наявністю крові в лівому боковому шлуночку мозку. Всі тілесні ушкодження, виявлені на трупі ОСОБА_6, стосовно живої особи, можуть бути оцінені лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки дпя життя і в даному конкретному випадку привели до смерті потерпілого. Тілесні ушкодження утворились від не менше ніж чотирьох ударів тупими предметами з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кисті рук, стиснені в кулаки, ноги людини у взутті, а також дерев’яна палиця. Тяжка черепно-мозкова травма у ОСОБА_6 не могла утворитися при падінні на площині, також і з ударом об виступаючі предмети, навзнак та на праву бокову частину голови як з прискоренням, так і без нього (а.с.292- 307 т.2).

Ураховуючи викладене, суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 умисно, на грунті конфлікту, що виник між учасниками події, наніс ОСОБА_6. тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а тому правильно кваліфікував дії засудженого в цій частині за ст. 121 ч.2 КК України.

Покарання винному призначене у відповідності з вимогами ст. 65 КК України. При цьому врахована віктимна поведінка потерпілих, які знаходились в нетверезому стані. Також враховано перебування на утриманні засудженого неповнолітньої дитини. Суд призначив покарання в межах, установлених у санкції статтей, що передбачають відповідальність за вчинені ОСОБА_1 злочини і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення.

Суд правильно вирішив питання цивільного позову, повністю задовольнивши вимоги потерпілого ОСОБА_2. про стягнення з засудженого суми 6980 грн. матеріальної шкоди.

Моральна шкода, стягнута з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_2., також правильно визначена судом з урахуванням перенесених потерпілими страждань та майнового стану засудженого. Потерпілі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 при розгляді справи в апеляційній інстанції не підтримали апеляцію в цій частині.

Доводи засудженого, що суд першої інстанції розглядав дану справу за відсутності його захисника, спростовуються протоколом судового засідання, з якого вбачається, що адвокат ОСОБА_4 був присутнім на кожному судовому засіданні. Захисник ОСОБА_8. також приймала участь у справі, виступала в судових дебатах.

Суд 13 днів надавав ОСОБА_1 кримінальну справу, яка складає два томи, для ознайомлення. Після цього був складений графік ознайомлення з матеріалами справи, від якого ОСОБА_1 відмовився, тому доводи апеляції засудженого, що його позбавили права на ознайомлення з його справою, є безпідставними.

Будь-яких даних, які б свідчили про допущені слідчими органами чи судом порушення кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

апеляції помічника прокурора м.Кременчука, потерпілого ОСОБА_2., засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м.Кременчука від 18 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.