Справа № 11-452/09 Головуючий в 1 інстанції Луньова Т. М.

Категорія ч. 4 ст. 296 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Силка Г.І.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду

Волинської області в складі:

головуючого судді - Хлапук Л.І.,

суддів - Силки Г.І., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора - Смолюка Б.С.,

засудженого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 24 липня 2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працює робітником в ТзОВ "Ковельагробуд", неодруженого, несудимого,

засуджено за ч.4 ст. 296 КК України на 3(три) роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання засудженому постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши у строк відбування покарання термін перебування засудженого під вартою з 03 травня 2009 року по 13 травня 2009 року.

Вироком стягнуто з засудженого в доход держави судові втрати в сумі 1216,16 грн.

Вироком вирішено долю речових доказів,-

Цим вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 03 травня 2009 року близько 01 години, в приміщенні нічного клубу "Аркан", що по вул. Незалежності, 138 в м. Ковелі, безпричинно, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яке виразилося у ігноруванні елементарних правил поведінки, в присутності сторонніх осіб підійшов до ОСОБА_3, який на той момент спілкувався зі своєю знайомою ОСОБА_4 та пред'явив потерпілому вимогу відійти від останньої. Після чого, у ході сутички між ним з потерпілим та ОСОБА_5, ОСОБА_1 предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, а саме пристроєм споряджених гумовими патронами несмертельної дії, що знаходився у нього при собі, здійснив у напрямку потерпілого п'ять пострілів, спричинивши ОСОБА_3 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1 було тимчасово припинено роботу нічного клубу "Аркан".

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи доведеність винуватості та кваліфікації ним вчиненого, зазначає, що призначене йому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів і даних щодо його особи. Просить врахувати, що він позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, активно сприяв у розкритті злочину, відшкодував потерпілому заподіяну шкоду та застосувати до нього ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, пояснення засудженого та захисника, які підтримали апеляцію, думку потерпілого, який просить апеляцію задовольнити і не позбавляти волі засудженого, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами, які ніким не оскаржується.

Обставин, які б ставили під сумнів достовірність зібраних у справі доказів та правильність висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у злочині, за який він засуджений, не встановлено.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 296 КК України, як вчинення умисних дій, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, вчиненні із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (2341-14) та з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.

Вирішуючи питання про обрання покарання засудженому, суд не в повній мірі врахував дані про його особу та обставини вчинення ним злочину.

Хоча вчинений злочин ОСОБА_1 і відноситься до категорії тяжких та скоєний ним у стані алкогольного сп'яніння, однак тяжких наслідків від вчиненого злочину не наступило, робота клубу "Аркан" була припинена тимчасово, після чого даний заклад продовжив свої функції, потерпілий ОСОБА_3 будь - яких претензій до ОСОБА_1 немає і просив не позбавляти його волі, аналогічну думку потерпілий висловив і під час апеляційного розгляду справи вважаючи призначене покарання засудженому надто суворим та просив звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

ОСОБА_1 злочин вчинив вперше, раніше до будь - якої відповідальності не притягувався, працює, виключно позитивно характеризується, добровільно відшкодував матеріальну і моральну шкоду потерпілому, визнав себе винним у вчиненому, щиро розкаявся та активно сприяв у розкритті злочину, що є обставинами які пом'якшують покарання.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання призначеного судом з звільненням його від цього покарання з випробуванням. Тому вирок суду слід змінити, застосувати ст. 75 КК України та покласти на ОСОБА_1 обов'язки передбачені п.п.3,4 ст. 76 КК України.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Ковельського міськрайонного суду від 24 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання призначеного судом, якщо він протягом 3(трьох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не буде змінювати місця роботи і проживання; періодично буде з'являтися в ці органи для реєстрації.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.