Справа № 11-336/2009 р. 

Головуючий у І інстанції - Кухта В.О.

Категорія - ст. 368 ч. 2 КК України. 

Доповідач - Мельниченко Ю.В.

30 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Мельниченка Ю.В.

суддів - Білоброва В.Д., Широян Т.А.

при секретарі - Олійник О.О., Терешко В.В.

з участю прокурора - Шваб О. В., Басюка С.В.

адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: прокурора Сосницького району Чернігівської області Власка І.А., адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 7 травня 2009 року, -

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Троянівка, Маневицького району Волинської області, українець, громадянин України, з повною вищою освітою, Змітнівський сільський голова, одружений, інвалід ІІ групи, проживаючий в АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- визнаний виним та засуджений за ст. 368 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій у державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3 роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- не виїзджати за межі України на постійне проживання бездозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_2 347 грн. 85 коп. судових втрат, за проведення судових експертиз, на користь держави.

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що будучі сільським головою с. Змітнів Сосницького району Чернігівської області, тобто службовою особою місцевого самоврядування, посада якого згідно ст. 25 Закону України "Про державну службу" та ст.. 14 Закону України "Прор службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) відноситься до 4 категорії та яка займає відповідальне становище, 10.01.2008 року близько 10 години 30 хвилин в службовому приміщенні Змітнівської сільської ради, використовуючи своє службове становище, отримав від ОСОБА_3 хабара в розмірі 700 доларів США за сприяння у прийнятті сесією Змітнівської сільської ради рішення про надання тому дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по наданню в оренду земельної ділянки.

Не погоджуючись з даним вироком суду, прокурор Сосницького району Чернігівської області Власко І.А., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засудженого, просить його скасувати, у зв'язку із м'якістю призначеного покарання та постановити новий, яким визнати винним ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 2 КК України і призначити йому більш суворе покарання, ніж визначене судом першої інстанці ї. Доводи апеляції зводяться до того, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасування вироку суду із закриттям провадження по справі. В підтвердження доводів апеляції посилається на незаконність постановленого вироку суду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що досудове слідство по даній справі є неповне і проведено однобічно. Вважає, що вина його підзахисного у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України не доведена доказами, що містяться в матеріалах справи. Вказує, що суд не взяв до уваги показання конкретних свідків, які були допитані у судовому засіданні. На думку захисту, матеріали справи прямо вказують на факт наявності провокації хабара.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 також просить вирок суду скасувати через незаконність та необґрунтованість, а справу провадженням закрити. Зазначає, що суд прийняв рішення на основі неповного з'ясування обставин справи. На його думку, судове слідство по даній справі є неповне і проведено однобічно. Також, вказує і на те, що не були допитані свідки заявлені в клопотаннях, показання яких мають вагоме значення для правильного вирішення справи. На думку апелянта, суд поклав в основу вироку неправдиві показання свідка ОСОБА_3 Вважає, що матеріали справи підтверджують наявність факту провокації хабара, яка була організована співробітниками правоохоронних органів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з вказаних підстав, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2, які також підтримали свої апеляції та просили провадження в справі закрити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі, обговоривши доводи викладені в апеляціях та провівши по справі повне судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції прокурора Сосницького району, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння підтверджена зібраними у справі доказами в їх сукупності, що ретельно проаналізовані, правильно оцінені й обґрунтовано покладені судом в основу вироку.

Безпідставними є доводи апеляцій як адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 так і самого засудженого щодо відсутності факту вимагання хабара сільським головою, переконанням сільським головою про отримання грошей від ОСОБА_3 як благодійної допомоги для потреб сільської ради, а в зв'язку з цим і відсутністю у діях сільського голови складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 368 КК України під вимаганням хабара визнається вимагання службовою особою хабара з погрозою вчинення або невчинення з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоду правам чи законним інтересам того, хто дає хабара, або умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 11 грудня 2007 року приїхав в с. Змітнів Сосницького району і звернувсь до голови сільської ради з питанням про надання йому в оренду земельної ділянки для розміщення торгівельної точки. Після такого звернення сільський голова ОСОБА_2 запропонував ОСОБА_3 проїхати по селу і в ході поїздки він показав ОСОБА_3 декілька місць де є можливість поставити торгівельну точку. Серед запропонованих місць було показано і місце в центрі села Змітнів Сосницького району.

Даний факт поїздки по селу з метою показу місць де можливо розташувати торгівельну точку підтвердив у своїх показаннях ОСОБА_3, не заперечував цього і засуджений ОСОБА_2, крім того спеціаліст по земельним питанням для визначення можливості виділення земельної ділянки для розміщення торгівельної точки не запрошувавсь.

Як пояснив свідок ОСОБА_3 саме після поїздки по селу разом з сільським головою, ним була написана заява про надання йому дозволу на виготовлення технічної документації на оренду земельної ділянки без зазначення місця її знаходження і це спонукало його на необхідність дачі сільському голові хабара.

Колегія суддів вважає, що саме такі дії сільського голови ОСОБА_2 створювали умови, за яких ОСОБА_3 вимушений був дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Шкідливими наслідками в даному випадку могло бути надання дозволу на виготовлення документації на оренду земельної ділянки в іншіх, запропонованих сільським головою місцях на території с. Змітнів, а не в центрі села.

Крім того ОСОБА_3 суб'єктивно сприймалось вирішення питання про надання чи ненадання дозволу на виготовлення документації на оренду земельної ділянки, а також визначення місця розташування даної земельної ділянки таким, що в повній мірі залежало від сільського голови. Зазначена обставина підтверджується діями самого сільського голови, які виразились в демонстрації можливих місць для розміщення торгівельної точки на території села, а також тим, що при бажанні збільшити розмір зазначеної в своїй заяві земельної ділянки він звернувсь безпосередньо до голови сільської ради і той дав відповідь, що проблем з цього питання не буде.

Твердження адвоката в інтересах засудженого та самого засудженого про отримання останнім від ОСОБА_3 700 доларів США, як благодійної допомоги для потреб сільської ради також є безпідставними.

Суд першої інстанції достатньо обгрунтував у вироку докази в цій частині, які були досліджені в судовому засіданні і з висновком суду, що гроші - 700 доларів США отримані ОСОБА_2 від ОСОБА_3 є хабарем погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Послідовні дії засудженого ОСОБА_2 після отримання ним від ОСОБА_3 700 доларів США дають всі підстави вважати, що ці гроші ним були отримані не для потреб сільради, а для особистих потреб.

В ході судового слідства з"ясовувалось питання про наявність чи відсутність відкритого валютного рахунку в сільраді і головний бухгалтер сільради ОСОБА_4, як і сам засуджений підтвердили про відсутність такого рахунку.

Після отримання грошей від ОСОБА_3 голова сільради ОСОБА_2 не передав гроші бухгалтеру сільради чи касиру, а передав гроші своїй дружині, яка до фінансової діяльності Змітнівської сільської ради не має ніякого відношення. Про передачу грошей сільським головою своїй дружині, без уточнення передаваємої суми, підтвердила свідок ОСОБА_5, сам засуджений ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_6

Не переконливими є доводи засудженого ОСОБА_2, що гроші в сумі 700 доларів США були передані ним своїй дружині, тому що остання збиралась їхати в смт. Сосницю і там повинна була обміняти долари США на гривні, щоб в подальшому оприходувати ці гроші сільрадою.

Так сума наданих ОСОБА_3 грошей ніяким чином не була офіційно зафіксована і навіть не оголошувалась сільським головою після її отримання та до передачі її своїй дружині, хоча свідок ОСОБА_4 - головний бухгалтер сільської ради підтвердила, що до її кабінету заходив ОСОБА_2 і говорив їй, щоб вона готувала документи на отримання благодійної допомоги.

Крім того в судовому засіданні був з'ясований порядок отримання сільською радою благодійної допомоги, а також випадок оприходування благодійної допомоги, що була надана народним депутатом у грошовій сумі. Відповідно до встановленого порядку особа, яка бажає надати благодійну допомогу пише заяву про надання благодійної допомоги, після чого гроші надаються до бухгалтерії сільради. Був випадок, коли грошова благодійна допомога була надана безпосередньо сільському голові в руки і ці гроші були передані ним до бухгалтерії сільради та оприходовані. При прийнятті благодійної допомоги головним бухгалтером сільської ради складається лише прибутковий касовий ордер. Що мав на увазі голова сільської ради коли говорив головному бухгалтеру про підготовку документів на отримання благодійної допомоги ні сам сільський голова, ні головний бухгалтер в судовому засіданні пояснити не змогли.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначивсь з постановою прокурора відділу Генеральної прокуратури України від 07.08.2008 року про скасування постанови про зупинення досудового слідства, на яку посилається адвокат в своїй апеляції як на доказ відсутності вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України. Суд зазначив, що дана постанова не має преюдиційного значення і стосується лише процесуальних питань при проведенні досудового слідства, а саме зупинення досудового слідства по даній справі. Тому доводи апеляційних скарг, як адвоката в інтересах засудженого, так і самого засудженого є безпідставними.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи в апеляції засудженого ОСОБА_2 про однобічність та неповноту проведеного судового слідства, оскільки не були допитані свідки: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Судом апеляційної інстанції розглянуто було клопотання засудженого ОСОБА_2 з цього ж приводу. Клопотання було розглянуто та прийняте відповідне рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про залишення поза увагою наявності розбіжностей в показаннях свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та ненадання оцінки цім показанням.

Суд першої інстанції визначивсь, що розбіжності в показах свідків, які були понятими під час огляду місця події, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 стосовно часу коли їм запропонували бути понятими, на які захист посилається як на свідчення провокації хабара з боку працівників міліції відносно підсудного, не підтверджують цього та пояснюються значним проміжком часу, який минув та тим, що поняті не дуже добре пам'ятали ці обставини, про що зазначили під час допиту в судовому засіданні в суді першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції були досліджені показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, заслухані зауваження підсудного та його адвоката щодо оголошених показів зазначених свідків і колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції стосовно показань даних свідків.

Доводи апеляції ОСОБА_2 щодо суперечностей у показаннях свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, ізначальне небажання ОСОБА_3 брати земельну ділянку для розміщення торгівельної точки, твердження ОСОБА_2 про приїзд 11 грудня 2007 року ОСОБА_3 до с. Зміцнів, Сосницького району разом з співробітником УБОЗ ОСОБА_14, надання неправдивих показань ОСОБА_3, що це є підставами вважати провокацією відносно нього хабара, є суб'єктивною думкою засудженого ОСОБА_2, яка об'єктивно не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи судом першої інстанції та при проведенні судового слідства в суді апеляційної інстанції.

Вироком суду проаналізовано усі наявні докази та обгрунтовано покладено їх в основу доведення вини ОСОБА_2, тому надуманими є твердження засудженого про суперечливість, на його думку, доказів у справі.

Порушень матеріального та процесуального права при розгляді справи судом не встановлено. Призначене засудженому ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, а також тяжкості скоєного ним діяння, з врахуванням особи засудженого, пом'якшуючих та обтяжуючих вину обставин і є необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляцій прокурора Сосницького району, адвоката в інтересах засудженого та засудженого ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 378, 379 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції прокурора Сосницького району Чернігівської області, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 7 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 - без змін