колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Тарбинського В.Г.

суддів Давнього В.П., Колотило О.О.

за участю прокурора Іліка Д.І.

та адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 липня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин

України, уродженець села Устя

Снятинського району Івано-Франківської

області,житель АДРЕСА_1, раніше не

судимий

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 залишено підписку про невиїзд.

Задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 та стягнено на її користь з засудженого 129775,01 грн. заподіяної шкоди.

Згідно вироку ОСОБА_4 засуджений за те, що 12 травня 2006 року близько 21 год. 40 хв. Керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1 рухаючись по вул. Стасюка зі сторони Проспекту Незалежності в напрямку вул. Чапаєва наближаючись до буд. № 9 не врахував дорожньої обстановки, проявив неуважність, своєчасно не виявив небезпеку, а саме, малолітнього пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, яка перебігала проїзну частину дороги зліва направо відносно напрямку руху

Справа №11-326 /2009 р. Головуючий у І інстанції: Смотрицький В.Г.

Категорія:286 ч. 2 КК України (2341-14) Доповідач: Давній В.П.

даного автомобіля, в результаті чого вчинив наїзд на останню, внаслідок чого малолітня ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження, у вигляді відкритого скалково-вдавленого перелому тім’яної кістки, перелому основи черепа, забій головного мозку важкого ступеня з переважним пошкодженням базальних відділів.

Дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_4 вчинив в результаті грубого порушення та невиконання п.п. 1.7, 2.3(б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) .

В своїй апеляції адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду скасувати та направити справу для проведення додаткового розслідування, посилається на те, що недопитані свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, те, що засуджений порушив хоча б один з пунктів Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) ні досудовим слідством ні судом не доведено, суд у своєму вироку посилається на суперечливі докази, не досліджені обставини, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Заслухавши доповідача, адвоката ОСОБА_1, засудженого, які просять задовольнити апеляцію,потерпілу, адвоката ОСОБА_2, міркування прокурора щодо залишення апеляційної скарги без задоволення, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість засудженого ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України і в обґрунтування цього, навів у вироку суду відповідні мотиви на підставі зібраних та досліджених по справі доказів.

Колегія суддів, вважає, встановленим факт відсутності на місці пригоди маршрутних таксі жовтого кольору, що підтверджується зібраними по справі доказами( т. 1 а.с. 313-318, т. 2 а.с. 92), а тому безпідставним є посилання адвоката на те, що потерпіла вибігла на проїжджу частину дороги з-заді маршрутного автобуса жовтого кольору, а тому обґрунтованим є висновок судової авто технічної експертизи №2203 від 27.10.2006 року ( т. 1 а.с. 187)про те, що в діях ОСОБА_4 є невідповідність вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , які перебувають в причинному зв’язку з ДТП та висновок комісійної судово авто технічної експертизи № 19 від 19.05. 2009 року ( т. 2 а.с. 167) де зазначено, що водій ОСОБА_4 мав технічну можливість застосувавши екстрене гальмування уникнути ДТП.

Також суд першої інстанції правильно дав оцінку показам свідків, зокрема не прийняв до уваги покази Федорюка, Самардака, Чоботаря, оскільки вони є суперечливими та не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Що стосується допиту додаткових свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 то колегія суддів,вважає, що з моменту дорожньо-транспортної пригоди минуло більше трьох років, всі необхідні дані по факту ДТП зафіксовані в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемі до цього протоколу ( т. 1 а.с. 4-8), будь-яких зауважень з боку учасників пригоди до вищевказаного документу не було, а тому колегія суддів вважає, що це є спроба маніпуляції доказами з метою уникнути відповідальності. Подані захистом, разом з доповненнями до апеляційної скарги, схеми відтворення з свідком ОСОБА_13

, ОСОБА_14, ОСОБА_15, та засудженим ОСОБА_4 також визнаються колегією суддів спробою захисту маніпулювати доказами, оскільки джерело походження цих схем є невідоме.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ст. 286 ч. 2 КК України і міра покарання судом йому призначена відповідно до вимог ст. 65 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 31 липня 2009 року щодо ОСОБА_4 – без змін.