11-429 Про неодноразове таємне та відкрите викрадення майна, необережне вбивство та катування - 15.09.2009 Прийняття

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Красноє Краснінського району Ліпецької області Російської Федерації, росіянин, громадянин Росії, з середньою освітою, неодружений, має одну неповнолітню дитину, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого в м. Нововолинську, АДРЕСА_2, раніше судимого Нововолинським міським судом 07.02.2007 р. за ч.1 ст. 185 85 КК України (2341-14) до 700 грн. штрафу, засуджений:

- за ч.2 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 119 КК України на 5 (п'ять) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 127 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі;

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань визначено ОСОБА_2. остаточне покарання у виді шести років п'яти місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком приєднане покарання призначене за вироком Нововолинського міського суду від 07.02.2007 р. у виді штрафу в розмірі 700 грн., і остаточно визначене покарання у виді 6 років 5 місяців позбавлення волі та у виді штрафу в сумі 700 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2. до вступу вироку в закону силу залишено попередній - тримання під вартою. Вирішено строк відбування покарання йому рахувати з 08 листопада 2008 року.

Вирішено стягнути з ОСОБА_2. в користь ОСОБА_4. 8009 (вісім тисяч дев'ять) гривень 37 копійок, 200 грн. на правову допомогу та 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн.. моральної шкоди, а всього в розмірі 33209 (тридцять три тисячі двісті дев'ять) гривень 37 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2. в користь держави 3167 (три тисячі сто шістдесят сім) гривень 72 копійки судових витрат за проведення експертиз.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Нововолинська Волинської області, українець, громадянин України, із середньою професійно-технічною освітою, не одружений, працюючий матросом-рятівником Нововолинського ВУКГ, інвалід 3 групи трудового каліцтва, не судимого згідно ст. 89 КК України, проживаючий в м. Нововолинську, АДРЕСА_3, Волинської області, засуджений:

за ч.2 ст. 127 КК України на 3 (три) роки (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком два роки, та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи і проживання та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3. до вступу вироку в закону силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь держави 1155 (одну тисячу сто п'ятдесят п'ять) гривень 51 копійку судових витрат за проведення експертиз.

Вироком вирішено долю речових доказів у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

Згідно з вироком суду ОСОБА_2. в період часу з 12 до 14 годин 12 квітня 2008 року в будинку АДРЕСА_4 з корисливою метою, повторно таємно викрав гроші в сумі 1150 грн. у потерпілого ОСОБА_5., завдавши йому матеріальної шкоди.

21 вересня 2008 року близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_2, зайшовши у квартиру АДРЕСА_5 в м. Нововолинську з метою подзвонити по телефону, у присутності потерпілої ОСОБА_6, яка просила припинити злочинні дії, повторно відкрито викрав належні потерпілій гроші в сумі 940 грн., мобільний телефон марки "Самсунг Н-570" вартістю 680 грн. із сім картою вартістю 25 грн. та пару чоловічих туфель вартістю 160 грн., на загальну суму 1805 грн.

29 вересня 2008 року підсудний ОСОБА_2 під час проведення ремонту телевізора у квартирі по АДРЕСА_6, в м. Нововолинську повторно, таємно викрав гроші в сумі 1000 грн., належні потерпілому ОСОБА_7.

01 жовтня 2008 року ОСОБА_2 з корисливою метою, повторно таємно з єдиним умислом викрав у потерпілого ОСОБА_8. належне йому майно : чорний дипломат вартістю 50 грн. з електроінструментами марки "Ейхель" виробництва Німеччини - болгарку вартістю 350 грн., дрель вартістю 450 грн., лобзик вартістю 350 грн., набір сверл вартістю 50 грн., набір пилок для лобзика вартістю 60 грн., а також платіжну картку "Приватбанку" НОМЕР_1, з якої зняв через банкомат і привласнив гроші в сумі 535 грн., всього завдавши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1845грн.

03 листопада 2008 року у проміжок часу між 10 та 12 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у квартирі АДРЕСА_7 в м. Нововолинську, що належить ОСОБА_9, під час конфлікту, внаслідок злочинної недбалості наніс рукою удар в голову потерпілому ОСОБА_9, від чого потерпілий впав на підлогу, вдарився головою, отримавши закриту внутрішньочерепну травму, перелом кісток основи черепа (потиличної кістки), епідуральної, субдуральної гематоми зліва, субарахноїдального крововиливу, забою головного мозку, від яких 12 листопада 2008 року помер.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3. діючи спільно, за попередньою змовою групою осіб, у проміжок часу з 21 до 21 години 30 хв. 03 листопада 2008 року у квартирі ОСОБА_9. по АДРЕСА_7 в м. Нововолинську, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою змусити потерпілого ОСОБА_10. проти його волі зізнатись у крадіжці та вказати, де знаходиться чуже майно, умисно заподіяли йому сильного фізичного болю та фізичного і морального страждання шляхом нанесення ударів ногами, руками та ременем в різні частини тіла, припіканням гарячою електропраскою спини потерпілого. Внаслідок вказаних дій ОСОБА_10, було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді травматичного відламу коронкової частини 2 зуба зверху справа, забою м'яких тканин волосяної частини голови, синця навколо правого ока, синців в ділянці правої вушної раковини, синців зливного характеру в ділянці лівої та правої лопаток (спини), в поперековій ділянці справа та зліва, нижніх кінцівок з наявністю множинних осаднень шкіри у вигляді опікових ділянок, та у вигляді забою нирок, завдавши потерпілому шкоди здоров'ю.

У поданій на вирок апеляції прокурор не оспорюючи фактичних обставин перебігу подій і кваліфікації дій засуджених, вважає призначене ОСОБА_3. покарання надто м'яким. Вказує, що призначаючи покарання останньому суд не надав належної правової оцінки ступеню тяжкості, характеру суспільної небезпечності та особі засудженого. Зазначає, що вчинений злочин є тяжким, не враховано причин, що послужили підставою вчинення протиправних дій, їх агресивність. ОСОБА_3. раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується посередньо, а злочин скоїв в стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що пом'якшуючі вину ОСОБА_3 обставини істотно не знизили ступеню тяжкості самого злочину. Просить вирок в частині призначеного ОСОБА_3. покарання скасувати, та постановити свій вирок, призначивши йому покарання за ч.2 ст. 127 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_2 в поданій ним апеляції не погоджуючись з вироком суду вважає, що у вироку допущені розбіжності в показаннях свідків і потерпілих. Сумнівним вважає рішення щодо стягнення з нього 25000 грн. моральної шкоди в користь ОСОБА_4., яка є сестрою потерпілого. Зазначає, що не хотів заподіяти шкоду ОСОБА_9, а відштовхнув його обороняючись, від чого той впав. Просив вирок суду змінити та пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляцій, прокурора, який підтримав подану прокурором апеляцію та заперечив апеляцію засудженого ОСОБА_2., думку ОСОБА_2., який підтримав подану ним апеляцію, та апеляцію прокурора, ОСОБА_3 і його захисника, які заперечили проти апеляції прокурора, та підтримали апеляцію ОСОБА_2., дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляції не підлягають до задоволення.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини засуджених у скоєнні інкримінованих злочинів відповідає зібраним у справі доказам. Водночас, твердження прокурора про м'якість призначеного ОСОБА_3. покарання, суперечить встановленим фактичним обставинам справи.

Посилання засудженого ОСОБА_2. в апеляції на розбіжності в показаннях свідків і потерплих не відповідають зібраним у справі і дослідженим у справі доказам.

При проведенні судового слідства у справі судом були з'ясовані обставини вчинення таємного та відкритого викрадення майна скоєного ОСОБА_2. Його винуватість стверджується частково особистими показаннями засудженого, а також послідовними показаннями потерпілих і свідків, які узгоджуються у своїй сукупності з іншими доказами у справі.

Дії винного вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинені повторно, а також за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, вчинені повторно.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2. у скоєнні необережного вбивства зроблений з врахуванням показань даних самим засудженим як при проведенні досудового так і судового слідства, у відповідності до яких він зазначав, що дійсно штовхнув потерпілого, внаслідок чого той впав. Наявність конфлікту стверджується показаннями ОСОБА_3, а також свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12. Зазначені показання узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи у відповідності до якого травма виявлена у потерпілого утворилась від удару об досить рівну, необмежену чіткими краями поверхню, можливо об підлогу. Враховуючи встановлені обставини дії ОСОБА_2. вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 119 КК України як вбивство вчинене через необережність.

Обґрунтовано судом зроблено висновок і щодо винуватості ОСОБА_2. і ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому сильного фізичного болю та морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення, інших насильницьких дій з метою спонукання потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Даний висновок зроблений з врахуванням показань самих засуджених, так і послідовних показань потерпілого, який ствердив, що саме засуджені застосовували до нього силу з тим щоб отримати визнання. Наведене узгоджується з протоколом огляду місця події де відбувались події, а також висновком дактилоскопічної експертизи, у відповідності до якої сліди пальців рук виявлені на прасці належать ОСОБА_2. Підтвердженням зазначеного є висновок судово-медичного експерта щодо виявлених у ОСОБА_10. тілесних ушкоджень в частині щодо їх розташування і локалізації. Таким чином дії засуджених вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 127 КК України.

Вирок у справі постановлений з урахуванням аналізу усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях самих засуджених, потерпілих, у висновку експертиз, а також у відповідності до вимог закону дано остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

На заслуговують на увагу заперечення засудженого ОСОБА_2 щодо задоволення цивільного позову в частині стягнення з нього моральної шкоди в розмірі 25000 грн. Приймаючи рішення у справі в цій частині судом дано належну оцінку характеру вчинених засудженим дій і підставно задоволено позовні вимоги на зазначену суму.

Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.

Призначаючи покарання ОСОБА_2. враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, їх суспільну небезпечність та особу самого засудженого, який у відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи визнаний осудним, характеризується негативно, не працює, притягувався до кримінальної відповідальності. З врахуванням пом'якшуючих та обтяжуючих його вину обставин визначено необхідне і достатнє покарання для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Не заслуговують на увагу твердження прокурора про призначення ОСОБА_3. м'якого покарання. Покарання засудженому ОСОБА_3. призначене судом у відповідності з вимогами ст.ст. 50, 65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, його характеристики. Визначено обставини що пом'якшують його покарання і з врахуванням особи винного, визначаючи вид і міру покарання. Судом враховано причини що спонукали до вчинення протиправних дій, в тому числі поведінку самого потерпілого, який вибачив ОСОБА_3 і просив не позбавляти його волі. Заподіяні збитки відшкодовані в повному обсязі. Слід врахувати, що він є інвалідом ІІІ групи, разом з тим працює. Наведе в сукупності істотно знизило ступінь тяжкості вчиненого злочину та вплинуло на пом'якшення покарання.

Наведене узгоджується з роз'ясненням п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , де зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення. Зважаючи на викладене, дане рішення постановлене з дотриманням зазначених вимог.