Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Ткачук Н.В., Флісака Р.Й.,

з участю прокурора Грищука В.І.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши 15 вересня 2009 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора Калуського району Ковалюка В.П., який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Калуського міськрайонного суду від 03 липня 2009 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Олександрівка Долинського району Кіровоградської області, житель АДРЕСА_1, з вищою освітою, працюючий сільським головою с. Пійло Калуського району, одружений, раніше не судимий, громадянин України,

визнаний винуватим і засуджений за ст. 191 ч.2 Кримінального кодексу України (далі КК) із застосуванням ст. 69 цього ж кодексу до штрафу в розмірі 5000 гривень без позбавлення

Справа № 11-434/2009 р. Головуючий у І інстанції Мигович О.М.

Категорія ст. 191 ч.2 КК України Доповідач Шкрібляк Ю.Д.

права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування; за ст. 366 ч.1 КК із застосуванням ст. 69 цього ж кодексу до штрафу в розмірі 800 гривень без позбавлення права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування.

На підставі ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання ОСОБА_1 – 5000 гривень штрафу без позбавлення права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 – підписку про невиїзд залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за те, що він, як сільський голова с. Пійло Калуського району, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов’язками, зловживав своїм службовим становищем та використовував його всупереч інтересам служби, діючи умисно в інтересах третіх осіб. Так, в період з 06 серпня по 28 листопада 2008 року на підставі укладених з робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття чотирьох договорів про організацію оплачуваних громадських робіт, ОСОБА_1 створив 39 робочих місць для організації даних робіт і у вказаний період часу, на підставі виданих Калуським міськрайонним центром зайнятості направлень на громадські роботи та виданих ним розпоряджень "Про прийом на громадські роботи", працевлаштував на вакантні робочі місця за професією "Підсобний робітник" 1-го розряду 25 жителів с. Пійло, с. Довга Калуська Калуського району і м. Калуш, яким, на підставі складених по його вказівці фіктивних табелів обліку робочого часу та актів виконаних робіт, було незаконно нараховано і виплачено 5126 грн. 59 коп. заробітної плати і зайво нараховано та перераховано до бюджетів та державних цільових фондів 1855 грн. 83 коп. Таким чином, своїми злочинними діями ОСОБА_1 вчинив розтрату чужого майна на загальну суму 6982 грн. 42 коп.

В апеляції прокурор Ковалюк В.П., який брав участь в розгляді справи, покликається на незаконність вироку суду у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання: за ст. 191 ч.2 КК - із застосуванням ст. 69 КК – 7000 грн. штрафу з позбавленням права займати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ст. 366 ч.1 КК – 850 грн. штрафу з позбавленням права займати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік. Згідно ст. 70 КК остаточно призначити покарання ОСОБА_1 – 7000 грн. штрафу з позбавленням права займати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 рік.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Грищука В.І., який підтримав доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечив подану прокурором апеляцію, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів, вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.

Висновки суду про доведеність вини та про правильність кваліфікації неправомірних дій ОСОБА_1 за ст.ст. 191 ч.2, 366 ч.1 КК в апеляції не оспорюються і відповідно до положень ст. 365 ч.1 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК (1001-05) ) апеляційним судом не перевірялися.

При призначенні покарання засудженому суд повинен керуватись вимогами ст.ст. 65, 66 та 67 КК. Однак при постановленні даного вироку суд першої інстанції в повній мірі не дотримався таких вимог.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ст. 191 ч.2 КК, суд обгрунтовано застосував положення ст. 69 цього кодексу і перейшов до більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за вказаний злочин, тобто до штрафу, однак положення ст. 69 цього кодексу до додаткового покарання не застосував.

Разом з тим, суд при призначенні покарання за ст. 366 ч.1 КК необгрунтовано застосував положення ст. 69 КК.

Санкцією ст. 366 ч.1 КК передбачено покарання у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в межах від 510 до 850 гривень.

Як вбачається з вироку суд призначив покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК - 800 грн. штрафу, тобто в межах встановленого розміру санкцією за цей злочин.

Таким чином, посилання суду на застосування ст. 69 КК при призначенні покарання за ст. 366 ч.1 цього ж кодексу є зайвим, а тому його слід із вироку виключити.

При призначенні покарання за ст. 366 ч.1 КК у вигляді 800 грн. штрафу, суд першої інстанції обгрунтовано не призначив додаткового покарання, оскільки воно не передбачено санкцією за цей злочин при призначенні такого виду покарання.

Тому покликання апелянта про необхідність застосування ОСОБА_1 додаткового покарання за ст. 366 ч.1 КК, є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що остаточне покарання ОСОБА_1 на підставі ст. 70 КК судом визначено правильно, а тому підстав для його зміни не вбачається.

За таких обставин апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 та 367 КПК, колегія суддів, -

Апеляцію прокурора Ковалюка В.П. задовольнити частково.

Вирок Калуського міськрайонного суду від 03 липня 2009 року відносно ОСОБА_1 змінити.

Виключити із резолютивної частини вироку посилання на застосування ст. 69 КК при призначенні покарання за ст. 366 ч.1 цього кодексу та вважати, що додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в органах місцевого самоврядування не призначене з підстав, передбачених ч.2 ст. 69 КК.

В решті вирок залишити без зміни.