Справа № 11-436/2009 р. 

Головуючий у І інстанції Ільченко О.І.

Категорія ст. 187 ч. 1 КК України 

Доповідач Зенченко Т.С.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Зенченко Т.С.

суддів - Антипець В.М., Оседача М.М.

при секретарі - Носко Л.А.

з участю прокурора - Щербака О.В.

засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лисичанська Луганської області, житель АДРЕСА_1, громадянин України, не працюючий, не одружений, з базовою середньою освітою, раніше судимий:

1) 10.07.2002 року Прилуцьким міським судом за ст.ст. 307 ч.1, 69, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

2) 29.08.2003 року Прилуцьким міським судом за ст.ст. 289 ч.3, 69, 71 КК України - до 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Ѕ частини належного йому майна, окрім житла; постановою міського суду Червонозаводського району м. Харкова від 05.11.2007 року, згідно ст. 81 КК України умовно-достроково звільнено на 08 місяців 18 днів,

засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі;

за ст. 187 ч. 1 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь філії - Прилуцьке відділення № 221 відкритого акціонерного товариства Держощадбанк України - 3180 грн. майнової шкоди.

Грошові кошти в сумі 327, 00 грн., вилучені у ОСОБА_1 звернуто на користь філії - Прилуцьке відділення № 221 відкритого акціонерного товариства Держощадбанк України в рахунок часткового погашення цивільного позову на відшкодування матеріальних збитків.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 725 грн. 74 коп. судових витрат, пов'язаних з проведенням судових експертиз.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за злочини, скоєні при наступних обставинах.

ОСОБА_1 в невстановлений в ході слідства час та з невстановленого джерела, умисно, незаконно придбав пластиковий пакет сріблястого кольору з речовиною рослинного походження у вигляді пошкоджених плодів - коробочок з фрагментами стебел, коричневого кольору, як наркотичну, та умисно, незаконно зберігав її при собі без мети збуту.

18.08.2008 року близько 23 години 20 хвилин біля магазину "Фараон", що по вул. Миру в м. Прилуки працівники міліції затримали ОСОБА_1, у якого виявили та вилучили пластиковий пакет сріблястого кольору з речовиною рослинного походження у вигляді пошкоджених плодів - коробочок з фрагментами стебел, коричневого кольору, що згідно висновку судово-хімічної експертизи має ботанічні ознаки рослин виду мак снотворний, містить наркотично-активні алкалоїди опію - морфін та кодеїн і є особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, висушена вага якої становить 85,9 г, яку ОСОБА_1 умисно, незаконно зберігав без мети збуту.

25.02.2009 року близько 14 год. 15 хв. засуджений ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, зайшов до приміщення філії Ощадного банку 221/016, що розташована за адресою: м. Прилуки вул. Шмідта, 89, де погрожуючи побутовою газовою запальничкою, що має форму самозарядного пістолету, касиру філії, заволодів грошима в сумі 3180 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.

Не погоджуючись з вироком суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій вказує, що суд не прийняв до уваги його явку з повинною, а також, те, що він повернув частину викрадених грошей, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання. Просить пом'якшити призначене судом покарання, застосувати до нього ст. 69 КК України або 75 КК України (2341-14) .

В доповненні до апеляції засуджений ОСОБА_1 зазначає, що за ст. 187 ч. 1 КК України, йому слід призначити покарання найнижче ніж передбачене санкцією даної статті. Також вважає, що досудове слідство по обвинуваченню його у скоєнні злочину передбаченому ст. 309 ч. 2 КК України проведено неповно та необ'єктивно. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1, просить скасувати вирок суду, а справу направити на новий судовий розгляд.

В апеляції помічник прокурора зазначає, що судом при постановлені вироку порушено вимоги ст. 333 КПК України, оскільки органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 187 КК України, а суд вказав ч. 1 ст. 187 КК України. Вважає, що судом неправильно кваліфіковані дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КК України, безпідставно виключено кваліфікуючу обставину - проникнення в інше приміщення. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок.

Оскільки в апеляції прокурора ставилося питання про погіршення становища засудженого, а тому по справі в апеляційній інстанції було проведено часткове судове слідство.

Під час проведення судового слідства старшим помічником Прилуцького міжрайонного прокурора були внесені зміни до апеляції. Прокурор зазначає, що в частині розбійного нападу на контролера-касира судом вірно кваліфіковані дії засудженого за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала напад. Проте судом при постановлені вироку порушено ст. 333 КПК України, а саме у вступній частині вироку невірно вказано закон, що передбачає злочин, у вчиненні якого обвинувачується підсудний. Органами досудового слідства ОСОБА_1, пред'явлено обвинувачення за ст. 187 ч.3 КК України, а суд вказав ч.1 ст. 187 КК України. Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просить вирок суду змінити, вказати у вступній частині вироку, що органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 187 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він дійсно здійснив розбійний напад на касира, проте у приміщення банку не проникав, а зайшов без будь-яких перешкод. Щодо епізоду з наркотичними засобами вважає, що він даного злочину не вчиняв, пакет лише підібрав під парканом і зразу з'явилися працівники міліції, які його затримали, що знаходилося у пакеті він не знав.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, думку прокурора, який підтримав зміни до апеляції та просив вирок суду змінити, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції відповідно до вимог кримінально-процесуального закону дослідив всі докази і, давши їм оцінку, обґрунтовано поклав в основу вироку показання засудженого, потерпілої, свідків, висновки експертиз.

Привертає увагу те, що впродовж досудового слідства на неодноразових допитах ОСОБА_1, по-своєму відтворюючи деталі вчиненого, наводив такі дані щодо своєї участі, якими по суті і в такий спосіб викривав самого себе у вчиненні злочинів.

У суді першої інстанції засуджений не заперечував факт скоєння злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України. При цьому пояснивши, що дійсно 18 серпня 2008 року поблизу магазина "Фараон" у м. Прилуках знайшов пакет з наркотичним засобом - маковою соломою, який забрав собі для власних потреб.

Під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені показання свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які були присутніми в якості понятих при огляді ОСОБА_1 під час якого був виявлений пакет з наркотичними засобами. При цьому ОСОБА_1 пояснював, що даний пакет з маковою соломою він знайшов та зберігав для власної потреби (а.с. 121-122).

Із оголошених показань свідка ОСОБА_4 вбачається, що 18 серпня 2008 року він зустрівся з ОСОБА_1, в руках останній тримав пакет сірого кольору Під час їх розмови раптово підійшов оперуповноважений ОСОБА_5 і запитав у ОСОБА_1, що у нього в пакеті. Останній відповів, що макова солома. Через деякий час під'їхали працівники міліції і у присутності понятих виявили та вилучили речовину, схожу на макову солому.(а.с. 123).

Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо непричетності його до злочину з наркотичними засобами, оскільки на протязі всього досудового та судового слідства засуджений визнавав себе винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.

Стаття 187 ч.3 КК України передбачає розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище. Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів, тощо). Обов'язковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у перелічених місцях, де знаходиться майно. Тобто ОСОБА_1 як і будь-яка особа мав право зайти до приміщення філії Ощадного банку. Тому у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину, правильно застосований матеріальний закон і його дії кваліфіковані судом за ч.1 ст. 187 КК України.

З урахуванням зазначеного, злочинні дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані судом за ст.ст. 187 ч.1, 309 ч.2 КК України.

Як роз'яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , згідно ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижчої від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотньо знижують ступінь тяжкості цього злочину, з врахуванням особи винного.

Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_1 ст. 69 КК України судом не встановлено і в апеляції також не наведено.

При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, а також всі обставини справи, в тому числі й ті, на які є посилання в апеляції.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

Відповідно до вимог ст. 333 КПК України у вступній частині вироку вказується кримінальний закон (статті, частини і пункти статей Загальної і Особливої частин КК України (2341-14) або окремого закону, що передбачає кримінальну відповідальність за певні діяння), по якому пред'явлене обвинувачення і який визначив межі судового розгляду.

Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляції прокурора про необхідність зміни вироку, в якому у вступній частині допущена описка і помилково зазначена ч.1 ст. 187 КК України, замість ч. 3. Названа описка не змінює суті вироку і не погіршує становища засудженого і може бути виправлена судом в порядку ст. ст. 409- 411 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та старшого помічника Прилуцького міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 без - зміни.

В порядку ст. ст. 409 - 411 КПК України суду виправити описку, допущену у вступній частині вироку.