Справа № 11-353/09 

Головуючий в І інстанції Лященко О.В.

ст. 296ч.2 КК України 

Доповідач в апеляційній інстанції Олексюк Я.М.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді - Олексюка Я.М.,

суддів - Опейди В.О., Міліщука С.Л.,

за участю прокурора - Смолюка Б.С.,

захисника - ОСОБА_1,

засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією старшого помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Новікової О.В. на вирок Володимир-Волинського міського суду від 19 травня 2009 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою неповною освітою, неодружений, не працюючий, інвалід дитинства третьої групи, раніше не судимий,-

засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній - підписку про невиїзд.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, не працюючий, має на утриманні троє неповнолітніх дітей та неповнолітнього сина - інваліда дитинства, не судимий згідно ст. 89 КК України.

засуджений за ст. 296 ч.2 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнений від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд.

Вироком вирішено долю речових доказів у справі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

За вироком суду засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнані винними у тому, що 21 лютого 2009 року близько 21 години 30 хвилин, в селі Ласків Володимир-Волинського району Волинської області, будучи в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в ігноруванні елементарних правил поведінки та спілкування, керуючись низькими спонуканнями самоствердження за рахунок приниження інших осіб, перебуваючи в громадському місці, а саме на вулиці Незалежності, поблизу сільського магазину, очевидно для мешканців села, безпідставно, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_2 за допомогою ударів уламком дерев'яної штахети, а ОСОБА_3 - ударами рук, умисно нанесли тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_5 у вигляді садна в лівій скроневій ділянці волосяної частини голови та гематоми потиличної ділянки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №169 від 16.03.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, й неповнолітньому ОСОБА_4 у вигляді садна в лівій виличній ділянці та синця на лівому плечі, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №168 від 16.03.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В поданій на вирок апеляції старший помічник прокурора, просить вирок суду скасувати у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання, ступеня тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, прокурора який підтримав апеляцію, потерпілого ОСОБА_4, адвоката та засуджених які заперечили апеляцію, просили вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 досудовим слідством вмінялося вчинення хуліганства із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Згідно зі змістом ч.4 ст. 296 КК України, роз'яснень даних в п.п.11,12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №10 "Про судову практику у справах про хуліганство" (va010700-06) заздалегідь заготовленими є предмети, які хоч і не зазнали якоїсь попередньої обробки, але ще до початку хуліганства були приготовлені винним для зазначеної мети. Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК. При вчиненні хуліганства групою осіб за ч.4 ст. 296 КК України можуть бути кваліфіковані дії тих його учасників, які особисто застосовували зброю або інший предмет, спеціально пристосований чи заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а також тих осіб, які хоча самі й не застосовували зазначених знарядь, але дали згоду чи в інший спосіб сприяли їх застосуванню іншими виконавцями цього злочину. Якщо один з учасників злочину застосував такі знаряддя без відома інших, то відповідальність за ч.4 ст. 296 КК України має нести лише він.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 уламок дерев'яної штахетини підняв на місці вчинення злочину. Таким чином, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що уламок штахетини не був заздалегідь заготовлений ОСОБА_2 для нанесення тілесних ушкоджень. А сам по собі факт того, що підсудний доставав уламок з-під одягу не може свідчити про те, що він був заздалегідь заготовлений.

Крім того, у справі відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_3 давав згоду на застосування сином штахетини чи в інший спосіб сприяв її застосуванню.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано перекваліфікував дії засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з ч.4 на ч.2 ст. 296 КК України, як хуліганство вчинене групою осіб.

Що стосується обраного судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, то його визначено правильно з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, даних про їх особи, а також усіх обставин справи, зокрема те, що ОСОБА_2 являється інвалідом дитинства, до кримінальної відповідальності притягається вперше.

Невизнання вини засудженим ОСОБА_3 і те, що він в ньому не розкаявся, не можуть розглядатися як обставини, що обтяжують покарання (ст. 67 КК України).

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності, не можуть бути враховані, оскільки попередня судимість ОСОБА_3 на підставі ст. 89 КК України погашена.

Крім того, підставами для скасування вироку за ст. 372 КПК України мають бути доводи про те, що призначене особі покарання за своїм видом та розміром є явно несправедливим унаслідок саме м'якості призначеного покарання. Проте в апеляції прокурора є лише посилання на те, що суд не врахував того, що ОСОБА_3 раніше притягався до кримінальної відповідальності, і не наведено жодних доводів про явну невідповідність призначеного обом засудженим покарання ступеню тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

За таких обставин колегія суддів вважає, що покарання засудженим призначене відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КПК України і воно є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з доводів наведених в апеляції.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України (1001-05) , колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Вирок Володимир-Волинського міського суду від 19 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора - без задоволення.