Справа № 11-443/2009 

Головуючий 1 інстанції: Меженнікова С.П.

Категорія - ст. 358 ч.1 КК України

 Доповідач: Григор'єва В.Ф.

колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :

головуючого - судді - Салая Г.А.

суддів - Григор'євої В.Ф., Рудомьотової С.Г.

за участю прокурора - Варуши Т.М.

представника потерпілого - ОСОБА_1

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями: прокурора Чернігівського району та засудженого ОСОБА_2 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року,

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Івашківка, Городнянського району, Чернігівської області, громадянин України, з вищою освітою, одружений, раніше не судимий, пенсіонер, мешканець АДРЕСА_1,

засуджений:

- за ст. 358 ч.1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ст. 358 ч.3 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 остаточно визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном в 1 рік не вчинить нового злочину.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 900 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

Судом засуджений визнаний винним в тому, що 12 квітня 2005 року ОСОБА_2, будучи головою садівничого товариства "Механізатор" і особою, уповноваженою видавати та посвідчувати документи, з метою подальшого використання, маючи злочинний намір на привласнення земельної ділянки № 393 в садівничому товаристві "Механізатор", с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області склав довідку, внісши до неї завідомо неправдиві відомості щодо загальної площі земельної ділянки № 394, визначивши її в розмірі 0,0814 га та належності йому вказаної землі з 1999 року.

Продовжуючи свою злочину діяльність, ОСОБА_2, того ж дня використав підроблену довідку шляхом подання її голові Чернігівської районної державної адміністрації разом з документами на приватизацію земельної ділянки.

В червні 2005 року ОСОБА_2, будучи головою садівничого товариства "Механізатор" і особою, уповноваженою посвідчувати документи, після виготовлення технічної документації на земельну ділянку № 394, що розташована в с. Старий Білоус, Чернігівського району, Чернігівської області, на своє ім'я і з метою подальшого використання підробив акт погодження меж земельної ділянки № 394, підписавши вказаний акт власноручно від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Після цього, в червні 2005 року ОСОБА_2 використав підроблений акт погодження меж земельної ділянки шляхом подання його до фірми ПП "Руслана" для виготовлення Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

В апеляціях :

Прокурор Чернігівського району просить вирок Чернігівського районного суду від 15 червня 2009 року змінити в частині призначеного покарання, посилаючись на неправильне застосування судом кримінального закону. Просить призначити засудженому за сукупністю злочинів покарання у вигляді штрафу та звільнити останнього від покарання у зв'язку із закінченням строків давності. Свої вимоги аргументує тим, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, а тому покарання у вигляді обмеження волі до нього застосовуватись не може.

Засуджений ОСОБА_2 просить вирок Чернігівського районного суду від 15 червня 2009 року скасувати, а справу провадженням закрити на підставі ст. 11 ч.2 КК та ст. 6 ч.1 п.2 КПК України. Вважає, що місцевим судом допущене неправильне застосування закону, оскільки при належній оцінці доказів у даній справі слід було застосувати ст. 11 ч.2 КК України, так як на думку ОСОБА_2, дане діяння не є злочином і хоча містить ознаки злочину, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, оскільки не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Заслухавши доповідача по справі, пояснення засудженого ОСОБА_2, який просив задовольнити його апеляцію з вказаних у ній підстав, пояснення представника потерпілого, який вважає, що в діях засудженого є склад злочинів, оскільки він незаконно з'єднав дві земельні ділянки, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора Чернігівського району, а заперечував проти апеляції засудженого, оскільки вважав її необгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляція засудженого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, ґрунтується на допустимих і достатніх, ретельно досліджених в судовому засіданні доказах, детально викладених у вироку, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Цей висновок суду грунтується на показаннях представника потерпілого ОСОБА_1, свідків, даних протоколах огляду речових доказів та на речових доказах. Із показань представника потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що земельна ділянка №393 в садівничому товаристві "Механізатор", с. Старий Білоус, Чернігівського району, якою користувався їх син ОСОБА_3 і який у 2006 році вирішив її приватизувати, то з'ясувалось, що її приватизував ОСОБА_2, проте будь - яких відомостей щодо виключення ОСОБА_3з членів зазначеного товариства не отримував.

Також показаннями свідка ОСОБА_6 підтверджується, що він виготовляв технічну документацію на земельні ділянки. В 2004 році до нього з заявою звертався ОСОБА_2 про виготовлення технічної документації на земельну ділянку №394 в садівничому товаристві "Механізатор". Після чого був проведений обмір всіх земельних ділянок товариства та складена схема земель, яка була передана голові товариства ОСОБА_2 для уточнення нумерації земельних ділянок. ОСОБА_2 був наданий акт погодження меж земельної ділянки №394 для узгодження меж з власниками суміжних ділянок, який був повернутий з підписами власників суміжних ділянок. За достовірність наданої підприємству інформації щодо землі несе замовник та голова садівничого товариства.

Показаннями свідка ОСОБА_5 підтверджується, що до неї ОСОБА_2 з приводу погодження меж земельної ділянки №394 ніколи не звертався і акт погодження меж земельної ділянки №394 вона не підписувала.

Також винуватість ОСОБА_2 підтверджується протоколами огляду речових доказів та речовими доказами, які були досліджені судом і який дав належну їм юридичну оцінку.

Колегія суддів вважає, що у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами злочинів, дії засудженого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.ст. 358 ч. 1, 358 ч.3 КК України.

Але разом з тим, місцевий суд при призначенні покарання допустився помилки у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону.

Так, ст. 61 ч.3 КК України визначено вичерпний перелік осіб, до яких не може застосовуватись покарання у вигляді обмеження волі і серед яких є особи, які досягли пенсійного віку.

Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому на момент винесення вироку останньому виповнилося 64 роки, що свідчить про досягнення засудженим пенсійного віку.

Крім цього, санкціями інкримінованих ОСОБА_2 статей передбачено альтернативний вид покарання у виді штрафу, на що місцевий суд також не звернув уваги.

За таких підстав вирок місцевого суду підлягає зміні в частині призначеного покарання.

За таких обставин підстав для скасування вироку та закриття кримінальної справи, на які посилається засуджений ОСОБА_2 у апеляції, колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України колегія суддів, -

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляцію прокурора Чернігівського району задовольнити.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2009 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити.

Призначити ОСОБА_2 покарання:

- за ст. 358 ч.1 КК України у виді штрафу в сумі 1190 грн.;

- за ст. 358 ч.3 КК України у виді штрафу в сумі 850 грн.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в сумі 1190 грн.

На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності.

В решті вирок суду залишити без зміни.