Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Флісака Р.Й.,

суддів: Ткачук Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,

прокурора Журавльова Є.Є.,

засуджених: ОСОБА_1,ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Яремчанського міського суду від 2 червня 2009 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, українець, освіта середня, розлучений, не працюючий, в минулому двічі судимий, останній раз 03.02.2006 року Яремчанським міським судом за ст.185 ч.2 і ч.3 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України на 6 місяців арешту та 600 грн. штрафу, покарання відбув, громадянин України, -

засуджений за ст. 186 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання йому рахується з 29 травня 2009 року. В строк відбуття покарання зараховано строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 14 по 15 січня 2009 року.

Справа № 11-417 /2009р. Головуючий у І інстанції Гандзюк Д.М.

Категорія ст. 186 ч.3 КК України Доповідач: Флісак Р.Й.

Цим же вироком засуджений ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель с. Микуличин Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, українець, освіта середня, розлучений, не працюючий, в минулому шість разів судимий, останній раз 02.11.2006 року Білгород-Дністровським міськрайонним судом за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, 7.10.2008 року постановою Малинівського районного суду м.Одеси умовно-достроково звільнений від відбування покарання на невідбутий строк 9 місяців 13 днів, громадянин України, -

засуджений за ст. 186 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України повністю приєднане невідбуте покарання за вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 2.11.2006 року і остаточно визначено ОСОБА_2, - чотири роки 9 місяців і 13 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід залишено тримання під вартою, строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахується з 10 січня 2009 року.

Із засуджених постановлено стягнути судові витрати.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджені за те, що 9.01.2009 року о 13 год. за попередньою змовою групою осіб проникли в будинок потерпілого ОСОБА_3, повторно відкрито викрали майна останнього на 960 грн.

В апеляціях:

- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок покликається на м'якість призначеного засудженим покарання. Вважає, що суд не дав належної оцінки тяжкості вчиненого, особам засуджених та обставинам вчиненого злочину.

Просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким призначити засудженим більш суворе покарання;

- засуджений ОСОБА_2 вказує, що злочину він не вчиняв і засуджений необґрунтовано. Тому, просить вирок скасувати;

- засуджений ОСОБА_1 вважає, що вони злочину не вчиняли, про що стверджує і потерпілий ОСОБА_3 Тому просить вирок скасувати та звільнити з-під варти.

До початку апеляційного розгляду прокурор свою апеляцію відкликав.

Заслухавши доповідь судді, засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які в засіданні апеляційної інстанції свої апеляції змінили і, не оспорюючи фактичних обставин справи, просять вирок змінити, пом'якшити призначене їм покарання застосувавши ст. 69 КК України, прокурора Журавльова Є.Є., який заперечував проти апеляції в зміненому виді та вважав вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для їх задоволення не вбачає.

Винність засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 доведена приведеними у вироку доказами, їхні дії за ст. 186 ч.3 КК України кваліфіковано правильно і ці обставини не оспорюються в апеляціях.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що вони характеризуються негативно. При цьому суд навів, як пом'якшуючі покарання обставини добровільне відшкодування шкоди, думку потерпілого. Разом з тим, як обтяжуючу покарання обставину суд врахував, що злочин засуджені вчинили в стані алкогольного сп'яніння.

З врахуванням цих обставин, суд призначив засудженим мінімальне покарання, передбачене санкцією ст. 186 ч.3 КК України, - чотири роки позбавлення волі.

При таких обставинах, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України з призначенням засудженим покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого санкцією ст. 186 ч.3 КК України.

Враховуючи наведене, підстав для зміни вироку та пом'якшення покарання засудженим, про що йдеться в їхніх апеляціях, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 36, 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги із змінами засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Яремчанського міського суду від 2 червня 2009 року щодо них, без зміни.