11 Про контрабанду наркотичних засобів та незаконне придбання з метою збуту наркотичних засобів - 25.08.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2, в інтересах засудженого на вирок Любомльського районного суду від 11 червня 2009 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, раніше судимий, -

вироком Ватутінського районного суду міста Києва за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 142 КК України (в редакції 1963 року) на 3 роки позбавлення волі. Звільнений 28.03.2003 року по відбуттю строку покарання.

вироком Обухівського районного суду Київської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 199 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільненого 12.09.2007 року умовно-достроково на 1 рік 1 місяць 20 днів.

за ч. 3 ст. 305 КК України на 9 (дев'ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією в доход держави всього належного йому на праві приватної власності майна та наркотичного засобу - 114, 2226 грама кокаїну, за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 (дев'ять років) позбавлення волі з конфіскацією в доход держави всього належного йому на праві приватної власності майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено до відбування ОСОБА_1 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією наркотичних засобів, що були предметом контрабанди та з конфіскацією в доход держави всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Обухівського районного Київської області від 25.09.2005 року і остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 11 (одинадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна в доход держави та наркотичного засобу - 114, 2226 грама кокаїну.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому постановлено рахувати з моменту його адміністративного затримання з 07 березня 2008 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати в доход держави 6 399 (шість тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 44 коп.

Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів, -

Даним вироком ОСОБА_1 засуджений за те, що у період з 03 по 06 березня 2008 року, перебуваючи у приватних справах на території Республіки Польща, незаконно придбав у невстановленої особи 496,62 грами кристалічної порошкоподібної речовини білого кольору, яка містить у своєму складі 114,2226 грами кокаїну, тобто становить особливо великий розмір наркотичного засобу, з метою його збуту на території України. Приховавши наркотичний засіб в чохлі спального матрацу місця №55 купе №5 вагону №3 потягу №68 сполученням "Варшава-Київ", яким він слідував з Республіки Польща в Україну до пункту пропуску через державний кордон, з 06 по 07 березня 2008 року ОСОБА_1 незаконно зберігав і перевозив з метою збуту 114,2226 г наркотичного засобу в особливо великих розмірах.

Він же 07 березня 2008 року біля 04 години 30 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну пасажиром купе №5 вагону №3 потягу №68 сполученням "Варшава-Київ" через відділ митного контролю №2 Ягодинської митниці, перемістив 114,2226 г кокаїну - наркотичного засобу в особливо великих розмірах, з приховуванням від митного контролю шляхом поміщення полімерного пакета з кристалічною речовиною, що містила кокаїн, в чохлі спального матраца на займаному ним місці №55, тобто з використанням способу, що утруднює виявлення предметів.

В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_1 та його захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за недоведеністю участі останнього в інкримінованих йому злочинах. Апеляцію обґрунтовують тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і побудовані на припущеннях та суперечливих доказах.

Досудовим слідством не доведено, що наркотичний засіб належить саме ОСОБА_1, а лише виявлено наркотики в матраці на якому відпочивав останній. Покази ж свідків також не доводять вини ОСОБА_1, а висновки експертиз дають підстави вважати, що запис телефонної розмови, наданий для їх проведення - монтаж.

В запереченні на апеляції засудженого та захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 помічник Любомльського міжрайонного прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Філімонюк І.А. просить апеляцію засудженого та захисників залишити без задоволення, а вирок суду без зміни. Посилається на те, що судом всебічно, повно і об'єктивно досліджено всі обставини справи в їх сукупності і у вироку дано належну юридичну оцінку доказам, які на його думку не викликають сумніву, а твердження засудженого та його захисників в апеляціях про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи є надуманим і спрямованими лише на уникнення ОСОБА_1 призначеного судом покарання.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, захисників та засудженого, які апеляції підтримали, прокурора, який заперечив проти апеляцій, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляції до задоволення не підлягають.

Висновок суду про вчинення засудженим злочинів, при вказаних у вироку обставинах, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну юридичну оцінку.

Підстав сумніватися у правильності даного висновку суду колегія суддів не знаходить.

Доводи захисника в апеляції про те, що досудовим слідством не доведено вини ОСОБА_1 в інкримінованих йому злочинах є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного контролю потягу № 68, на пункті пропуску Ягодинської митниці, на займаному пасажиром ОСОБА_1 купейному місці в чохлі матрацу було виявлено предмет прямокутної форми, в якому знаходився, як з'ясувалося в подальшому, наркотичний засіб - кокаїн.

Зазначені обставини не заперечуються самим засудженим та підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - працівниками митниці, які безпосередньо проводили митний контроль. Як ствердили останні, перед його проведенням працівники прикордонної служби повідомили їх про те, що ОСОБА_1, який знаходиться у них на контролі, може переміщувати через державний кордон наркотичні засоби. При огляді купе, в якому слідував останній, в матраці на його місці дійсно було виявлено пакунок.

Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Як з'ясувалося в подальшому під час досудового слідства в пакунку переміщався кокаїн.

Підстав не вірити показанням вказаних свідків у суду не було, оскільки вони співпадають і об'єктивно підтверджуються матеріалами справи.

Крім показань свідків зазначені обставини підтверджуються протоколом огляду місця події, згідно якого в чохлі спального матрацу на полиці № 55 в купе №5 вагону №3 потягу №68 "Варшава-Київ" під час митного контролю було виявлено пакунок прямокутної форми вагою 575 грамів.

На зазначеному місці, згідно квитка НОМЕР_1 на потяг №68 слідував ОСОБА_1

Проведеною експертизою було встановлено, що в даному пакунку, знаходилась кристалічна порошкоподібна речовина вагою 496, 62 грама, яка містить в своєму складі наркотичний засіб - кокаїн в кількості 114,2226 грами.

Припущення в апеляції захисника про те, що даний пакунок в чохол матрацу міг покласти будь-хто виключається тими обставинами, що органами Служби Безпеки вівся контроль за ОСОБА_1 і була оперативна інформація, що саме в цій поїздці ним можуть незаконно перевозитися наркотичні засоби, яка підтвердилася під час проведення митного контролю.

Твердження засудженого про те, що виявлений на місці події пакунок йому не належить спростовується висновком експертизи № 311 від 15.04.2008 року, яким встановлено, що відпечатки слідів пальців рук виявлені на даному пакунку і надані на експертизу належать ОСОБА_1

Крім того його твердження про те, що сліди пальців рук вилучені не з пакета, судом ретельно перевірялись і не підтвердились.

З показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що вони разом з ОСОБА_1 повертались із Республіки Польща в Україну потягом №68 в одному купе. При посадці всі матраци знаходились на верхніх полицях купе, постільна білизна була видана через деякий час провідником вагону. Під час огляду в його матраці був виявлений пакунок, до якого вони ніякого відношення не мають.

Також вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про результати зняття інформації з каналів зв'язку. З розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_11 підтверджується обговорення ними невдалої спроби переміщення потягом через митний кордон заборонених предметів, його затримання, хід досудового слідства і судового розгляду в даній справі. Справжність голосу ОСОБА_1 та відсутність підробки стверджено висновками експертів.

Оцінивши ці обставини в сукупності, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що виявлена при митному контролі на займаному ОСОБА_1 купейному місці наркотична речовина належить саме йому.

Судом дана належна оцінка всім доказам по справі, зазначено, які з них суд вважає достовірними і кладе в основу вироку, а які відхиляє і по яких причинах.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасуванню судового рішення, у справі не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1, повертаючись з Республіки Польща в Україну, незаконно зберігав наркотичний засіб в особливо великих розмірах та перевозив його в чохлі матрацу, тобто з приховуванням від митного контролю і даний наркотик був виявлений працівниками митниці на пункті пропуску Ягодинської митниці, його дії суд вірно кваліфікував за ч. 3 ст. 305 та ч. 3 ст. 307 КК України.

З вироку суду вбачається, що при призначенні засудженому покарання врахована тяжкість скоєних ним злочинів, дані про його особу, в тому числі обтяжуючі покарання обставини - рецидив злочину, те, що злочини він вчинив в період умовно-дострокового звільнення.

Врахувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено правильно, обґрунтовано застосувавши принципи часткового складання покарань за сукупністю злочинів та часткового складання при визначенні покарання за сукупністю вироків.

Призначене судом покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Підстав для скасування вироку по обставинах, викладених в апеляції, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -

Вирок Любомльського районного суду від 11 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисників ОСОБА_2 і ОСОБА_3 - без задоволення.