Справа №11а-894/2009
Категорія ст.
263 ч. 1 КК України
Головуючий у 1 інстанції: Борко А.Л.
Доповідач: Гемма Ю.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2009 року м. Херсон
|
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого-судді Червоненка В.Я.
суддів Гемми Ю.М., Черствої Є.О.
з участю прокурора Дмитрука С.С.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 11 червня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Східне Білозерського району Херсонської області, українець, громадянин України, раніше неодноразово судимий, останній раз: 26.12.2006 року Дніпровським судом м. Херсона за ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений 31.10.2007 року за відбуттям строку покарання;
засуджений за ст. 263 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, із покладенням обов’язків: не виїжджати за межи України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд.
Вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він у середині 20 червня 2008 року близько 08 год., знаходячись на вул. Ракетній у м. Херсоні, без передбаченого законом дозволу придбав патрони у кількості 17 шт. шляхом привласнення знайденого, які є бойовими припасами до нарізної зброї -5,45 мм військовими патронами, придатними для проведення пострілів. Ці бойові припаси ОСОБА_1 переніс до місця свого проживання за адресою:АДРЕСА_1, де зберігав до моменту їхнього виявлення та вилучення працівниками міліції у ході проведення огляду 14 січня 2009 року близько 20 години.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини, кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1 порушує питання про скасування вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, посилаючись на те, що, призначаючи покарання, суд не врахував, що він учинив злочин середньої тяжкості, неодноразово судимий, характеризується негативно. Вважає, що призначене йому покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробування на підставі ст. 75 КК України є м’яким, а його виправлення можливе лише в місцях позбавлення волі. З цих підстав просить постановити новий вирок та призначити ОСОБА_1 за ст. 263 ч. 1 КК України покарання у виді 3 років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.
Іншими учасниками судового розгляду вирок не оскаржується.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора, його останнє слово, в якому він просить вирок щодо нього залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у носінні, придбанні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації його дій за ст. 263 ч. 1 КК України, обґрунтовані доказами, дослідженими судом у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК України, і в апеляції прокурором не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора про м’якість призначеного покарання засудженому, то колегія суддів вважає необгрунтованими.
Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, якій відноситься до середньої тяжкості, дані про його особу, що характеризується задовільно (а.с. 71), повністю визнав свою вину та визнав обставиною, що пом’якшує покарання, - щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Врахувавши конкретні обставини вчиненого злочину, який не є тяжким, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання з його звільненням із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, і на думку колегії є правильним. Таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.
Твердження прокурора в апеляції про те, що засуджений характеризується за місцем проживання негативно, є непереконливими.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1, звільнившись із місць позбавлення волі, перебував під адміністративним наглядом, як раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно (а.с. 71) Будь-яких даних про те, що він мав приводи до міліції чи притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил адміністративного нагляду, в матеріалах справи немає.
Крім того, у судових дебатах прокурор у своїй промові відмітив, що обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_1, не виявлено. Також в апеляції прокурора не міститься посилання на такі обставини, (а.с. 107,109)
Даних, які б свідчили про те, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, які можуть бути підставами для зміни чи скасування вироку, не встановлено.
Таким чином, вирок має бути залишений без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 11 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.