11-186/2009 Про умисне вбивство, вчинене у стані алкогольного сп'яніння, та приховування злочину - 29.07.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі "29" липня 2009 року кримінальну справу за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1 . в інтересах засудженого ОСОБА_2 . та засудженого ОСОБА_2 . на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 11 березня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 . до вступу вироку в законну силу – взяття під варту залишено без змін.

Строк відбування покарання рахується з 20 липня 2005 року.

Судом постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 . 3859 грн. 88 коп. судових витрат.

Справа № 11 – 186, 2009 року Головуючий у 1 інстанції – Процько Я.В. Категорія – ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 396 КК України Доповідач – Декайло П.В.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч.1 ст. 396 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 . звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до п.п. 2-4 ст. 76 КК України на ОСОБА_3 . покладено відповідні обов’язки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 . – підписку про невиїзд, до вступу вироку у законну силу залишено без змін.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 . визнано винними та засуджено за вчинення злочинів, що мали місце за таких обставин.

Так, 28 червня 2005 року, біля 10 год. ранку ОСОБА_2 . приїхав в м. Тернопіль із ІНФОРМАЦІЯ_2, де перебував на похоронах свого батька. Знаходячись в м. Тернополі, він на протязі дня вживав спиртні напої та повернувшись в АДРЕСА_1, переодягнувся та близько 23 год. проходячи вулицею села зустрів односельців ОСОБА_3, ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 . та ОСОБА_6 .

29 червня 2005 року біля 1 год. ночі ОСОБА_2 . перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проходив біля господарства ОСОБА_7 . де зустрів односельчанина ОСОБА_8 ., який знаходячись в стані алкогольного сп’яніння почав нецензурно висловлювався в сторону ОСОБА_2 ., наніс йому декілька ударів рукою в обличчя, від чого у нього з носа потекла кров.

У відповідь на нанесену образу та заподіяні тілесні ушкодження у ОСОБА_2 . з метою помсти виник злочинний намір на умисне вбивство ОСОБА_8 . З цією метою він став наносити удари руками та ногами в голову, шию, тулуб потерпілого від чого той впав на землю та втратив свідомість. Маючи на меті довести свій задум до кінця ОСОБА_2 . вирішив затягнути ОСОБА_8 . в річку, що знаходилась неподалік та втопити.

Проте, усвідомлюючи, що одному це не під силу, ОСОБА_2 . пішов до будинку ОСОБА_3 . та повідомив йому про вбивство людини і попросив допомогти перенести тіло до річки, на що той погодився. Йдучи по дорозі до місця де був залишений ОСОБА_8 ., ОСОБА_2 . знаючи, що потерпілий ще живий та маючи намір довести свої злочинні дії до кінця, а саме вбити ОСОБА_8 ., взяв з землі пляшку, підійшов до нього та наніс нею удари по голові потерпілого, а коли та розбилась завдав ще декілька ударів ногами в різні частини тіла.

ОСОБА_3 ., який перебував неподалік, не перешкоджав діям ОСОБА_2 ., оскільки був переконаний, що ОСОБА_8 . мертвий.

Далі ОСОБА_2 . разом із ОСОБА_3 . взяли ОСОБА_8 . за руки і ноги та занесли його на міст. Після цього ОСОБА_3 . відійшов в бік, а ОСОБА_2 . зняв з потерпілого одяг та побачив, що останній ще живий.

З метою доведення свого злочинного наміру спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 . самостійно стягнув його з мосту у річку, тримаючи та стискаючи шию потерпілого занурив голову у воду та переконавшись, що він внаслідок утоплення не подає ознак життя залишив у воді, тобто таким чином умисно вбив ОСОБА_8 .

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 . потерпілому заподіяно тілесні ушкодження у вигляді переломів правого ріжка під’язикової кістки та щитоподібного хряща із вогнищевими крововиливами в навколишні м’які тканини, численних саден, ран і синців на обличчі та волосистій частині голови із масивними крововиливами в підлягаючих м’яких тканинах, багато-уламкового перелому хрящової частини спинки носа, ран і розривів з масивними крововиливами слизової оболонки обох губ та лівої щоки, саден шиї та синців тулуба, рук і ніг, крововиливи у глибокі м’язи спини, а смерть ОСОБА_8 . наспупила внаслідок утоплення.

ОСОБА_3 . 29 червня 2005 року близько 1 год. ночі вийшовши на виклик ОСОБА_2 ., який повідомив йому про те, що він вбив людину та попросив допомогти перенести тіло до річки, заздалегідь не обіцяючи приховати особливо тяжкий злочин, погодився та пішов з ним. ОСОБА_2 . підійшовши неподалік від господарства ОСОБА_7 . наніс лежачій людині удари пляшкою по голові, в результаті чого вона розбилася, після чого продовжив наносити удари ногами. Переконавшись у тому, що ОСОБА_8 . мертвий, вони вдвох перенесли тіло до моста, де ОСОБА_2 . самостійно стягнув його у річку.

В апеляції захисник ОСОБА_1 . в інтересах засудженого ОСОБА_2 . просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_2 . закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Покликається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а в ході досудового і судового слідства зібрано одні сумнівні докази причетності ОСОБА_2 . до вчиненого злочину та не з’ясовано ряд обставин і деталей вбивства ОСОБА_8 . Вказує на те, що згідно протоколу огляду місця події тіло потерпілого тягли по землі, а у вироку зазначено, що ОСОБА_8 . занесли на міст за руки і ноги. Стверджує, що в справі немає жодних пояснень щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 . Сумнівними на його думку є покази ОСОБА_9 ., оскільки офіційної інформації про факт і дату його перебування зі ОСОБА_2 . в одній камері ІТТ немає. Посилається на те, що ОСОБА_2 . був вимушений зізнатися у вбивстві ОСОБА_8 . через застосований до нього фізичний та психологічний тиск працівниками міліції. Вважає, що про обставини та деякі деталі вбивства ОСОБА_8 . повідомлені ОСОБА_2 . під час відтворення обстановки та обставин події, останній дізнався в ході очних ставок. Також стверджує, що вказаний у вироку час, коли відбувся конфлікт між потерпілим та ОСОБА_2 . 29 червня 2005 року не відповідає дійсності.

Крім цього, посилається на те, що факт перебування ОСОБА_2 . у нетверезому стані нічим не обґрунтовується та відсутні відомості, які підтверджують, що ним було придбано квитки для проїзду з Херсона до Тернополя та у зворотному напрямку в період з 27 по 29 червня 2005 року. Вважає, що суд безпідставно проігнорував ту обставину, що дата отримання зерна на "паї" не встановлена, а підписи ОСОБА_2 . у відомостях на отримання зерна є підтвердженням правдивості його показань. Судом не дано оцінки того, що ні ОСОБА_10 ., ні 6 мешканців їхнього будинку не бачили ОСОБА_2 . в ніч 28 та 29 червня 2005 року.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 . просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Посилається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а в ході досудового і судового слідства зібрано одні сумнівні докази його причетності до вбивства ОСОБА_8 . Вважає, що обвинувачення проти нього ґрунтується тільки на показах свідків ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 . Стверджує, що був вимушений зізнатися у вбивстві ОСОБА_8 . через застосований до нього фізичний та психологічний тиск працівниками міліції. Вважає, що судом не досліджено чи міг потерпілий, який перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, вдарити його декілька разів рукою в обличчя і чи взагалі міг він вчиняти активні дії та не дано належної оцінки показам ОСОБА_11 ., ОСОБА_10 . та ОСОБА_12 . Крім цього, відсутні відомості, які підтверджують, що ним було придбано квитки для проїзду з Херсона до Тернополя та у зворотному напрямку в період з 27 по 29 червня 2005 року.

Стверджує, що під час досудового слідства та судового розгляду справи деякі обставини та деталі вбивства ОСОБА_8 . з’ясовано не було, проте суд у вироку констатував їх як встановлені. В той же час ні досудовим слідством, ні судом не з’ясовано обставин, які мають важливе значення у даній справі, а саме: механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому; кров на його джинсах з’явилась до чи після конфлікту з ОСОБА_8 .; наскільки правдиві показання ОСОБА_9 .; відтворення обстановки та обставин події було проведено після очних ставок з ним; час коли відбувся конфлікт між ним та ОСОБА_8 .

Вважає, що органами досудового слідства не було дотримано вимог ст. 22 КПК України, не з’ясовано причину зміни ним своїх показань, а також не встановлено достовірність даних показань під час відтворення обстановки та обставин події 27 липня 2009 року, оскільки в той час він почував себе погано. Крім цього, посилається на те, що не було проведено слідчих дій по встановленню особи, яка залишила сліди взуття на місці події.

Заслухавши доповідача – суддю апеляційного суду, захисника ОСОБА_1 ., який підтримав подану ним в інтересах засудженого ОСОБА_2 . апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_2 . закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, засудженого ОСОБА_2 ., який погодився з позицією захисника та підтримав подану ним апеляцію і доповнення до неї, та просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо нього закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, та не вбачає підстав для його скасування, а тому вважає, що апеляції захисника та засудженого до задоволення не підлягають, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з наступних міркувань.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що органами досудового слідства дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення об’єктивної істини у справі.

Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 . у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_8 . за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджені всебічно перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав належну юридичну оцінку відповідно до вимог ст. 67 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_2 . впродовж досудового слідства вину свою визнавав повністю та показував, що дійсно він після похорону батька в с. Каїри Горностаївського району, 28 червня 2005 року приблизно між 21 та 22 год. повернувся в АДРЕСА_1 . Прийшовши додому, переодягнувся та пішов в село. Проходячи повз господарство ОСОБА_13 . зустрів на дорозі ОСОБА_6 ., ОСОБА_5 . та ОСОБА_3 . з якими привітався та пішов далі. Біля господарства ОСОБА_7 . він зустрів ОСОБА_8 ., який перебував у нетверезому стані та безпричинно викрикувати в його адресу нецензурні слова, обізвав "москалем" та наніс декілька ударів рукою по обличчю, від чого в нього з носа потекла кров. Намагався заспокоїти ОСОБА_8 ., але той продовжував вести себе агресивно, внаслідок чого він знервувався і наніс ОСОБА_8 . багато ударів кулаками в голову, від чого останній впав на землю. Побачивши, що ОСОБА_8 . після падіння не подавав ознак життя, подумав, що вбив його і вирішив заховати труп. Згадавши, що ОСОБА_3 ., проживає неподалік, вирішив покликати його, проте останній не вийшов. Після цього пішов до сільського ставу, де ходив приблизно 30-40 хв. Невдовзі знову прийшов до будинку ОСОБА_3 . та викликав його, сказавши, що вбив чоловіка і попросив допомогти заховати труп, на що той погодився та пішов з ним.

Вийшовши з провулку на центральну дорогу, побачив порожню пляшку з металевим корком, яку взяв з собою.

Підійшовши до господарства ОСОБА_7 ., біля якого знаходилось тіло ОСОБА_8 ., наблизився до нього та три-чотири рази вдарив його по голові, від чого пляшка розбилась. Після цього, ще декілька разів копнув ногою ОСОБА_8 ., який лежав нерухомо і ніяких ознак життя не подавав. Потім взяв ОСОБА_8 . за ноги та потягнув тіло на асфальтну дорогу і запропонував ОСОБА_3 . віднести тіло до мосту і заховати труп.

Взявши ОСОБА_8 . за руки та ноги разом з ОСОБА_3 . занесли його до краю мосту, там роздягнув та перекотив тіло з мосту на берег річки і засунув у воду, далі затягнув тіло у воду під міст.

Після цього обоє пішли до себе додому. Незабаром він повернувся назад, перейшов через міст, пішов поряд з річкою в напрямку проти течії та пройшовши біля 60 м., викинув одяг ОСОБА_8 . у воду і повернувся додому, переодягнувся та пішов в с. Гримайлів, де зранку сів на попутний автобус, яким заїхав в м. Тернопіль, звідти на потяг Львів-Херсон (т.1, а.с. 150-151).

Крім того, 27 липня 2005 року, при проведенні відтворення обстановки та обставин події із використанням відеозапису, ОСОБА_2 . добровільно в присутності захисника, детально і послідовно розповів та показав всі обставини вчиненого ним вбивства ОСОБА_8 . При цьому він вільно орієнтувався на місцевості та показав такі обставини злочину, які були відомі лише йому. Так, ОСОБА_2 . за власною ініціативою вказав місце, де він підняв пляшку, якою завдавав удари по голові потерпілому ОСОБА_8 . Крім цього, коли слідчий задавав йому запитання, вказуючи інше розташування тіла потерпілого чи предметів, ніж було встановлено під час огляду місця події ОСОБА_2 . виправляв його та вказував правильне їх розташування (т.1, а.с. 152-160).

Проте ОСОБА_2 ., даючи показання в суді першої інстанції, змінив свою позицію та вину свою у скоєнні інкримінованого йому злочину не визнав.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано оцінив критично позицію засудженого, визнав дані в судовому засіданні показання неправдивими, оскільки вони спростовуються послідовними і узгодженими між собою доказами, які були зібрані органом досудового слідства та належним чином проаналізованими судом у вироку.

Так, з показань засудженого ОСОБА_3 ., даних ним в судовому засіданні, слідує, що він 28 червня 2005 року біля 23 год. разом з односельчанами ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 . та ОСОБА_6 . йдучи по центральній дорозі АДРЕСА_1, поблизу господарства ОСОБА_7 . зустріли ОСОБА_8 ., який перебував у нетверезому стані. Пройшовши певний відрізок дороги зустріли ОСОБА_2 ., який йшов в напрямку руху ОСОБА_8 . Після цього вони зайшли в господарство ОСОБА_13 ., де знаходилися там до 24 год., а потім він пішов до дому і ліг спати.

Біля 1 години ночі він проснувся від стуку та побачив у вікні ОСОБА_2 ., який перебував у нетверезому стані і повідомив йому що вбив людину та просив заховати труп. Після цього вони двох прийшли до господарства ОСОБА_7 ., де він побачив, що біля електроопори лежить ОСОБА_8 . В цей час ОСОБА_2 . наніс потерпілому декілька ударів пляшкою по голові, а потім ногами в різні частини тіла. Взявши ОСОБА_8 . за руки і ноги перенесли останнього до мосту, де ОСОБА_2 . роздягнув потерпілого та затягнув під міст. Повернувшись через декілька хвилин ОСОБА_2 . взяв із собою одяг ОСОБА_8 . і вони розійшлися. (т.5, а.с.132-133).

З показань свідка ОСОБА_4 ., даних ним під час судового засідання, вбачається, що він 28 червня 2005 року в період з 22 по 23 год. в АДРЕСА_1 разом з односельчанами ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 . вирішили зайти в господарство ОСОБА_13 . вжити спиртні напої. Йдучи вулицею села, зустріли ОСОБА_8 ., який перебував у нетверезому стані та виражався нецензурними словами на їх адресу. Пройшовши певний відрізок дороги зустріли ОСОБА_2 . Після цього вони зайшли в господарство ОСОБА_13 ., де перебували там до 24 год., а потім розійшлись по домах. На наступний день йому стало відомо про вбивство ОСОБА_8 . Про зустріч із ним та ОСОБА_2 . 29 червня 2005 року не пояснював, оскільки про це ніхто не запитував (т.5, а.с.135-136).

Аналогічними показанням свідка ОСОБА_4 . є показання свідка ОСОБА_5 ., які він дав в судовому засіданні та показання свідка ОСОБА_6 ., дані ним на досудовому слідстві. Крім цього, вищенаведені свідки підтвердили свої покази під час проведення очних ставок із ОСОБА_2 . (т.5, а.с.143, 150).

Даними показаннями підтверджується те, що саме 28 червня 2005 року близько 23 год. ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 . йдучи вулицею села зустріли ОСОБА_2 ., а перед тим ОСОБА_8 ., який перебував у нетверезому стані та виражався нецензурними словами на їх адресу.

Також, як вбачається з показань ОСОБА_2 ., даних ним в якості обвинуваченого 27 липня 2005 року, він повністю підтвердив те, що 28 червня 2005 року в період між 21 та 22 год. перебував в АДРЕСА_1, переодягнувся та йдучи вулицею села зустрів ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 ., а пізніше поблизу господарства ОСОБА_7 . і самого ОСОБА_8 ., з яким в нього виник конфлікт, під час якого потерпілий наніс йому удар і в нього з носа потекла кров. У відповідь він завдав декілька ударів ОСОБА_8 . та залишив лежачого, подумавши при цьому, що вбив його (т.1, а.с. 150-152).

З протоколу обшуку від 02 липня 2005 року, вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_2 . було виявлено і вилучено джинси, футболку та кросівки (т.1, а.с.90).

Відповідно до висновку експерта №12-530 від 15 грудня 2006 року на джинсах ОСОБА_2 . вилучених 02 липня 2005 року за його місцем проживання, виявлено сліди крові, які належать останньому (т.3, а.с.89-91).

Підтвердженням того, що під час суперечки в ніч з 28 на 29 червня 2005 року між ОСОБА_2 . та ОСОБА_8 . відбувся конфлікт, під час якого потерпілий наніс йому удар в обличчя, в результаті чого в ОСОБА_2 . з носа потекла кров, є плавність її слідів на джинсах, що встановлено вищевказаною експертизою.

Тому, колегія суддів вважає безпідставними посилання захисника та засудженого в їхніх апеляціях на те, що судом не досліджено чи міг ОСОБА_8 ., який перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння, вдарити ОСОБА_2 ., а також те, що не встановлено коли саме в нього з’явилася кров на джинсах, до чи після конфлікту з потерпілим.

З показань свідка ОСОБА_14 ., які вона дала в судовому засіданні, вбачається, що 02 серпня 2005 року з участю ОСОБА_2 . проводилась комісійна судово-психіатрична експертиза, де в присутності експертів він повідомив про обставини вчинення ним злочину та не заперечував свою вину (т.5, а.с.140).

Також з показань свідка ОСОБА_15 ., даних ним в судовому засіданні, слідує, що він 27 липня 2005 року в якості експерта приймав участь у проведенні слідчої дії з ОСОБА_2 . – відтворення обстановки та обставин події, де останній вказав на місце в АДРЕСА_1 де зустрів ОСОБА_8 ., де між ними виникла сварка, де йому було нанесено удар потерпілим в обличчя, пізніше ОСОБА_2 . показав де був залишений ним ОСОБА_8 ., якому в подальшому він наносив удари пляшкою по голові, а потім як вони вдвох з ОСОБА_3 . перетягнули тіло від опори до моста, як роздягнув та затягнув тіло в річку (т.5, а.с.137-139).

Оскільки ОСОБА_2 . вільно орієнтувався в обставинах скоєного злочину та йому ніхто не підказував, що показувати і що розповідати, колегія суддів, вважає безпідставними посилання захисника ОСОБА_1 . та засудженого ОСОБА_2 . в їхніх апеляціях на те, що про обставини та деякі деталі вбивства ОСОБА_8 ., які ОСОБА_2 . повідомив під час відтворення обстановки та обставин події, він дізнався в ході очних ставок.

З показань свідка ОСОБА_16 ., даних нею під час судового засідання, вбачається, що вона 27 липня 2005 року, як лікар швидкої допомоги, була присутня при проведенні відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 . в АДРЕСА_1 . Під час проведення даної слідчої дії в ОСОБА_2 . був високий тиск, проте, після того як йому було введено медичні препарати він став почувати себе краще. Крім високого тиску у ОСОБА_2 . будь-яких тілесних ушкоджень виявлено не було та на їх наявність він не скаржився, ходив та говорив нормально, критичних ситуацій не було. Вважає, що ОСОБА_2 . було погано через хвилювання (т.5, а.с.137).

Вищенаведені показання свідка ОСОБА_16 . повністю спростовують посилання засудженого ОСОБА_2 . в доповненні до апеляції на те, що органом досудового слідства та судом не було досліджено чи міг він за станом здоров’я брати участь у відтворенні обстановки та обставин події 27 липня 2009 року та давати достовірні показання, оскільки скаржився на погана самопочуття.

Крім цього, з показань свідка ОСОБА_9 ., даних ним в судовому засіданні, слідує, що він в липні 2005 року разом із ОСОБА_2 . перебували в одній камері ІТТ Гусятинського РВС, де останній повідомив йому що ще з одним хлопцем вбили чоловіка пляшкою та кинули тіло в річку (т.5, а.с.144-145).

Безпідставними на думку колегії суддів є посилання захисника ОСОБА_1 . та засудженого ОСОБА_2 . в їхніх апеляціях на те, що покази ОСОБА_9 . є сумнівними, оскільки офіційної інформації про факт і дату його перебування зі ОСОБА_2 . в одній камері ІТТ немає.

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання ОСОБА_2 . сам підтвердив те, що сидів з ОСОБА_9 . в одній камері та пояснив, що останнього до нього посилили ввечері (т.5, а.с.144-145). Крім цього, 29 січня 2007 року ОСОБА_9 . перед початком допиту як свідка були роз’яснені права, обов’язки та кримінальна відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань (т.3, а.с.113-116), тому правдивість показань, даних ним під час досудового слідства та в суді першої інстанції сумнівів у колегії суддів не викликають.

Крім наведених, вина засудженого ОСОБА_2 . стверджується і іншими доказами:

- протоколом огляду місця події від 29 червня 2005 року, схемою та фото-таблицями до нього, з яких видно, що в р. Гнилка, яка протікає через АДРЕСА_1, поблизу моста виявлено труп людини. Від мосту в напрямку господарства ОСОБА_7 . на відстані 119 м. по правій частині дороги тягнуться сліди бурого кольору. Поблизу електроопори виявлено розбиту скляну пляшку та пляму бурого кольору;

Не обґрунтованими на думку колегії суддів є доводи в апеляції захисника ОСОБА_1 . про те, що у вироку невірно вказано, що тіло ОСОБА_8 занесли на міст за руки і ноги, оскільки згідно протоколу огляду місця події тіло тягли по землі.

Як вбачається з показань самого ОСОБА_2 ., прийшовши до господарства ОСОБА_7 . він взяв ОСОБА_8 . за ноги та потягнув тіло на асфальтну дорогу і запропонував ОСОБА_3 . віднести тіло до мосту та заховати труп. Взявши ОСОБА_8 . за руки та ноги вони занесли його до краю мосту (т.1, а.с.150-152).

З пояснень даних ОСОБА_3 ., убачається, що прийшовши до господарства ОСОБА_7 ., вони вдвох взяли ОСОБА_8 . за руки та ноги і понесли до мосту. Коли переносили тіло, ОСОБА_2 . будучи в стані алкогольного сп’яніння, час від часу опускав тулуб ОСОБА_8 . на асфальт, а він в свою чергу його підтягував (т.1, а.с.73-76).

Крім цього, вищевказаний протокол огляду місця події повністю підтверджує показання ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 ., а також той факт, що тіло переносили, оскільки на деяких ділянках дороги є сліди волочіння, а на інших, сліди бурого кольору знаходяться на деякій відстані один від одного.

- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 02 липня 2005 року з участю ОСОБА_3 ., де він вказує місця виявлення потерпілого ОСОБА_8 . та переміщення його разом із ОСОБА_2 . на міст та фото-таблиці до нього;

(т.1, а.с.101-107)

- висновком експерта №153 від 10 серпня 2005 року, з якого вбачається, що смерть ОСОБА_8 . наступила внаслідок утоплення у воді. При експертизі трупа виявлено ряд тілесних ушкоджень, які виникли по життєво, незадовго до настання смерті та заподіяні тупими предметами, що властиво для нанесення руками та ногами, ударів скляною пляшкою з послідуючим її руйнуванням;

(т.1, а.с.178-192)

Даним висновком експерта спростовуються доводи апеляцій захисника та засудженого про відсутність у справі будь-яких пояснень щодо механізму заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

- іншими доказами.

Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичний перебіг подій та належним чином оцінено та проаналізовано наявні у справі докази та вірно кваліфіковано дії ОСОБА_2 . за ч.1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене в стані алкогольного сп’яніння.

Зокрема, аналіз наведених у вироку доказів спростовує доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 . про те, що обвинувачення проти нього ґрунтується тільки на показах свідків ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 .

Щодо посилань захисника ОСОБА_1 . та засудженого ОСОБА_2 . в їхніх апеляція на те, що він був вимушений зізнатися у вбивстві ОСОБА_8 . через застосований до нього фізичний та психологічний тиск працівниками міліції, що також підтверджується показаннями лікаря ОСОБА_17 ., яка пояснила, що до ОСОБА_2 . 26 липня 2005 року в ІТТ викликалась бригада швидкої допомоги аж 5 разів.

Проте, як вбачається з показань свідка ОСОБА_17 ., вона 26 липня 2005 року як лікар швидкої допомоги приїхала за викликом у Гусятинську РВ УМВС України, де її завели до ОСОБА_2 ., який скаржився на сильні головні болі. При вимірюванні у нього тиску встановила, що він високий. Провела його повний медичний огляд, під час якого він роздягнувся до пояса, проте будь-яких тілесних ушкоджень виявлено не було. Після огляду поставила діагноз: нейроциркуляційна дистонія по гіпертонічному типу кризовий стан. Дана хвороба була на нервовому ґрунті, оскільки він сам говорив, що дуже знервується та переживає. Про те, що його хтось бив їй нічого не говорив (т.3, а.с.23-26).

Крім цього, вищевказані доводи захисника та засудженого були належним чином перевірені у процесі досудового слідства про що свідчить відмовний матеріал (т.3, а.с.119-123) та в судовому засіданні і свого підтвердження не знайшли. Колегія суддів вважає їх надуманими та направленими на затягування процесу розгляду справи.

Посилання засудженого в доповненні до апеляції на те, що не було проведено слідчих дій по встановленню особи, яка залишила сліди взуття на місці події, колегія суддів вважає безпідставними. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, під час досудового слідства було проведено судово-трасологічну експертизу №811 від 22 липня 2005 року, згідно якої слід низу взуття, вилучений при огляді місця події по факту вбивства ОСОБА_8 . в АДРЕСА_1, залишені не взуттям, вилученим у ОСОБА_2 ., а іншим взуттям (т.1, а.с.277-279).

Доводи апеляційних скарг захисника та засудженого, про відсутність відомостей, які підтверджують, що ОСОБА_2 . було придбано квитки для проїзду з Херсона до Тернополя та у зворотному напрямку в період з 27 по 29 червня 2005 року, колегія суддів вважає надуманими та направленими на уникнення ОСОБА_2 . відповідальності за скоєний злочин.

Так, з показань ОСОБА_2 . даних ним під час досудового слідства вбачається, що він 28 червня 2005 року біля 10 год. ранку поїздом Херсон-Львів приїхав в м. Тернопіль, звідки автобусом доїхав до смт. Гримайлів. Далі автобусом приїхав в м. Хоростків та пішки прийшов в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.150-152). Також показаннями ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 ., підтверджується те, що саме цього дня близько 23 год., вони йдучи вулицею села, зустріли ОСОБА_2 .

У своїх апеляціях захисник та засуджений посилаються на те, що судом не дано належної оцінки показанням ОСОБА_11 ., ОСОБА_18 . та ОСОБА_12 ., а також на те, що суд безпідставно проігнорував ту обставину, що дата отримання зерна на "паї" не встановлена, а підписи ОСОБА_2 . у відомостях на отримання зерна є підтвердженням правдивості його показань.

Проте, колегія суддів вважає, суд першої інстанції обгрунтовано критично оцінив показання свідків ОСОБА_11 . і ОСОБА_18 . та не взяв їх до уваги, оскільки дані свідки є близькими родичами ОСОБА_2 . та їх показання в частині того, що останній в період з 28 по 30 червня 2005 року перебував в с. Каїри Горностаївського району і разом з братом одержував зерно спростовуються показаннями свідків ОСОБА_19 . та ОСОБА_20, які підтвердили, що дійсно мав факт одержання зерна в рахунок паю, але в десятих числах липня 2005 року, тому що саме в цей період в них почалась здійснюватись видача зерна нового урожаю, а до того будь-яка видача не проводилась.

Також, обґрунтовано судом першої інстанції критично оцінено показання свідка ОСОБА_21 ., оскільки вона перебуває у дружніх стосунках із сім’єю ІНФОРМАЦІЯ_4 та її показання повністю спростовуються показаннями ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 . та ОСОБА_3 . Крім цього, про неправдивість та надуманість показань ОСОБА_21 . свідчить той факт, що під час розслідування даної кримінальної справи вона давала неоднакові та суперечливі показання.

Так, з протоколу допиту свідка ОСОБА_21 . від 20 листопада 2006 року вбачається, що диплом дочки та її весілля вони з участю ОСОБА_2 . святкували 27 червня 2005 року, а ОСОБА_22 . та ОСОБА_23 . під час їх допитів як свідків від 20 листопада 2006 року вказували, що це було 28 червня 2005 року. Також ОСОБА_21 . стверджувала, що вони разом з ОСОБА_2 . дивилися запис весілля, а вищевказані свідки говорили, що ОСОБА_2 . відеозапис весілля взагалі не показували (т.2, а.с.248-259).