Головуючий у 1 інстанції Осадчук В.П.

Категорія ст. 140 ч. 2 КК України Доповідач Коротченко В.В.

1960 року

28 липня 2009 року. Колегія суддів Судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Осетрова В.І.,

суддів Коротченка В.В., Борща В.С.,

за участю прокурора Чабанюк Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, приватного підприємця, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

• 29.12.1979 року по ст. 101 ч.3, 140 ч.2 КК України 1960 року до 8 років позбавлення волі,

• 22.02.1990 року по ст.ст. 140 ч.3, 141 ч.2, 229-6 ч.2 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі,

• 16.01.1998 року по ст. 229-6 ч.2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі,

• 26.06.2000 року по ст. 140 ч.2 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, умовно, з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено по ч.2 ст. 140 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 43 КК України 1960 року остаточно призначено покарання шляхом часткового приєднання не відбутого покарання, призначеного за вироком Ново українського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2000 року, у вигляді 3 років 1 місяць позбавлення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 6 лютого 2001 року, близько 2 години, за попередньою змовою з ОСОБА_2, який засуджений за вчинення цього злочину, прийшли на територію домоволодіння ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно потерпілого на суму 97 гривень, чим заподіяли йому значної матеріальної шкоди.

В апеляції засуджений ОСОБА_1, просить скасувати вирок суду, закривши провадження по справі, посилаючись на те, що він не вчиняв злочин, за який його засуджено, не були допитані потерпілий та свідки, він не отримав копію обвинувального висновку, було порушено його право на захист.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора, яка вважала апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

При розгляді справи судом першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, за який його засуджено, визнав повністю і давав пояснення про те, що 6 лютого 2001 року він за попередньою змовою з ОСОБА_2 з подвір'я ОСОБА_3 таємно викрали алюмінієвий боковий причіп до мотоцикла, який розбили на частини і здали в металобрухт, вказував, що отримав копію обвинувального висновку 14 квітня 2001 року, захисник йому не потрібен.

Як вбачається з протоколу судового засідання при розгляді справи ОСОБА_1 виявив бажання про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, суд першої інстанції роз'яснив ОСОБА_1 він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

На підставі викладеного колегія суддів розглядає апеляцію засудженого ОСОБА_1 тільки в частині призначеного йому покарання.

Суд першої інстанції, дослідивши докази по справі в порядку ст.. 299 ч.3 КПК України (1001-05) правильно дійшов до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 140 ч.2 КК України 1960 року, так як кваліфікуюча ознака крадіжки, що завдала значної шкоди потерпілому передбачена ч.3 ст. 185 КК України 2001 року, нижня межа покарання по якій більша ніж санкція ст. 140 ч.2 КК України 1960 року.

Призначаючи покарання суд першої інстанції в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно, але він раніше судимий, вчинив умисний злочин під час відбування покарання, призначеного йому за попереднім вироком., тому суд правильно призначив покарання за правилами ст. 43 КК України 1960 року.

На підставі викладеного колегія суддів не знаходить підстав для призначення ОСОБА_1 більш м'якого покарання.

Керуючись ст.ст. 362 - 366 КПК України, колегія суддів -

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 19 травня 2009 року відносно ОСОБА_1 - без змін.