Справа №11-а-794,2009 р.
Головуючий в 1-й інстанції Єйбог І.М.
Категорія: ст. 286 ч.2 КК
Доповідач - Ковальова Н.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Годуна В. А.
Суддів: Ковальової Н.М., Дубченка В.П.,
З участю прокурора: Дмитрук С.С.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією захисника - адвоката ОСОБА_3 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст. 286 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.. 75, ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в два роки, та на нього покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без . дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну свого місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд залишена без змін до набрання вироком чинності.
Вирішено питання про судові витрати і речові докази та щодо цивільного позову.
ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 4 листопада 2008 року, близько 07.50 год., керуючи автомобілем марки ВАЗ-21063, рухаючись в напрямку м.Каховка, в районі смт. Любимівка Каховського району Херсонської області, виконуючи маневр повороту вліво, не прийняв належних мір безпеки руху, не пропустив автомобіль, який рухався у зустрічному напрямку ВАЗ 21101 під керуванням ОСОБА_4, виїхав на смугу зустрічного руху, і скоїв зіткнення з цим автомобілем. В результаті зіткнення пасажиру автомобіля під керуванням ОСОБА_1 - ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а водію ОСОБА_4 - середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя та здоров"я, але такі, що потягли за собою тривалий розлад здоров"я.
У апеляції захисник ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на порушення досудовим слідством норм кримінально-процесуального законодавства, неповноту досудового і судового слідства, просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку як законного та обґрунтованого без змін, засудженого, підтримавшого апеляцію захисника, потерпілого, вважавшого вирок законним і обґрунтованим, останнє слово засудженого, в якому просив справу направити на додаткове розслідування, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об'єктивної істини.
Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 у порушенні Правил безпеки дорожнього руху (1306-2001-п)
, що спричинило потерпшим тяжке тілесне ушкодження та середньої тяжкості, за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами. І, зокрема, його винність підтверджується:
показами потерпшого ОСОБА_4, що 04.11.2008 р. він рухався на автомобілі ВАЗ-21101 у напрямку с.Князе-Григорівка, автомобіль ВАЗ-21063 рухався у зустрічному напрямку і розпочав поворот вліво виїхавши на його смугу, він почав гальмувати, хотів уникнути зіткнення, але уникнути зіткнення не вдалося. Від удару отримав тілесні ушкодження;
показами потерпшої ОСОБА_6, що вона їхала на автомобілі зі своїм чоловіком в якості пасажира, коли машина робила поворот вліво, і коли автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху і вона побачила автомобіль праворуч автомобіль, а потім сталося зіткнення автомобілів. Від удару отримала травми;
висновками судово-автотехнічної експертизи №19987 від 08.01.2008 p., згідно якої водій автомобіля ВАЗ-21063 при належному виконанні пунктів 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху (1306-2001-п)
мав технічну можливість не допустити дорожньо-транспортної пригоди;
висновками судово-медичних експертиз №407 К від 24.11.2008 р. та № 418 К від 05.12.2008 р. згідно яких ОСОБА_5 завдані тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_4 - середньої тяжкості, які заподіяні 04.11.2008 р. тупими предметами, можливо і при ударах об виступаючі частини в салоні рухомого легкового автомобіля в мить наїзду його на перешкоду.
Крім того судом досліджувались протокол відтворення обстановки і обставин події від 10.12.2008 р. з участю ОСОБА_1, висновки експертно-товарознавчої експертизи щодо вартості завданих матеріальних збитків.
Суд обґрунтовано дав критичну оцінку свідченням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, оскільки вони очевидцями самого зіткнення автомобілів не були, а під'їхали на місце ДТП після його скоєння.
Не можна погодитись з посилання у апеляції, що судом порушено право підсудного на захист, по тим підставам, що суд відмовляв у задоволенні клопотань сторони захисту про направлення справи на додаткове розслідування, про виконання слідчих дій, про допит свідків. Такі клопотання розглядалися судом у відповідності з нормами кримінально-процесуального законодавства, і його відмова не тягне порушення права на захист.
Не є підставою для скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування те, що досудове слідство велось більш ніж два місяці, та те, що протокол огляду та схеми до нього не підписані ні підсудним ні потерпілим ОСОБА_4, а лише понятими, оскільки зі спливом часу, це відновити не можна.
Не обгрунтовані доводи апеляції про те, що судом не з'ясовувалась яка була видимість 04.11.2008 p., оскільки спростовується показами потерпілих, свідків та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, аналіз наведених доказів, свідчить про правильність висновків суду і правильну кваліфікацію дій засудженого за ч.2 ст. 289 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу і всі обставини справи, та призначив покарання необхідне й достатнє для його виправлення.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, та керуючись ст..365,366 КПК України (1001-05)
, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 15 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без змін.