10с-111/2009 Про порушення Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за фактами порушення недоторканості приватного життя та перевищення службових повноважень службовими особами за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 182, 365 КК України - 21.07.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями прокурорів, які брали участь у розгляді справи - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Головного управління нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Генеральної прокуратури України ОСОБА_4; старшого прокурора нагляду за додержанням законів органами, які проводять досудове слідство слідчого управління Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України ОСОБА_5; особи, за заявою якої порушена кримінальна справа - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2009 року, якою задоволена скарга ОСОБА_7; постанова про порушення 04.03.2009 року Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за фактами порушення недоторканості приватного життя та перевищення службових повноважень службовими особами за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 182, 365 ч. 3 КК України та постанову про порушення 14.04.2009 року Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за фактами складання та внесення службовими особами Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України до офіційних документів у конррозвівдувальній справі завідомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України - скасовані та відмовлено у порушенні зазначених кримінальних справ.

Колегія суддів, -

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2009 року задоволено скаргу ОСОБА_7, постанову про порушення 04.03.2009 року Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за фактами порушення недоторканості приватного життя та перевищення службових повноважень службовими особами за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 182, 365 ч. 3 КК України та постанову про порушення 14.04.2009 року Генеральною прокуратурою України кримінальної справи за фактами складання та внесення службовими особами Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України до офіційних документів у конррозвівдувальній справі

завідомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України -скасовані та відмовлено у порушенні зазначених кримінальних справ. Обґрунтовуючи свої висновки, суд в постанові зазначив, що начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання Управління нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України не являється особою, яка може порушити кримінальну справу. Крім цього, в постанові суду зазначено, що поскільки матеріали конррозвідувальної справи № 3109, крім постанови про її закриття, знищено у встановленому законом порядку, як знищено також і подання та постанова суду, що підтверджується відповідними актами, свідчить про недостатність підстав до порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 366 КК України. Також в постанові суду зазначено, що проведеною службовою перевіркою СБУ за дорученням Генеральної прокуратури України, будь-яких порушень при заведенні, провадженні та закритті справи конррозвідувальної перевірки № 3109, не виявлено.

На дану постанову суду надійшли апеляції прокурорів, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і особи за заявою якої порушено кримінальну справу - ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, в яких вони просять постанову суду скасувати, скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення. Крім цього, ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просять направити матеріали справи на новий судовий розгляд з дотриманням правил підсудності до Печерського районного суду м. Києва.

В обґрунтуванні своєї апеляції прокурори, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначають, що ОСОБА_8 має право на порушення кримінальної справи як прокурор, в силу ст. 32 КПК України, Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , Закону України Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" (3341-12) та наказів Генерального Прокурора України. Також в апеляції зазначається, що судом прийнята до розгляду скарга ОСОБА_7 без достатнього обґрунтування порушення прав скаржника. Крім цього, в апеляції зазначено, що суд необгрунтовано зазначив в своїй постанові, що поскільки контррозвідувальна справа, подання та постанова суду знищені у встановленому законом порядку, то не можливо говорити про внесення в них завідомо неправдивих даних, так як ще не знайдено примірник подання, що вносилося до Апеляційного суду м. Києва і викликає сумніви факт знищення СКП. Все це можна перевірити лише під час проведення досудового слідства. Також лише шляхом проведення досудового слідства можливо перевірити і обставини знищення документів в Апеляційному суді Житомирської області та встановити місцезнаходження документів і електронних носіїв, що стосуються провадження у СКП № 3109.

В обґрунтуванні своєї апеляції ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 зазначають, що ОСОБА_2, як особі, за заявою якої порушено кримінальну справу, не направлялася постанова про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_7. Також в апеляції зазначено, що при розгляді даної справи порушені правила підсудності, та судом прийнята до розгляду скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом, без належного обґрунтування порушення прав та законних інтересів скаржника. В апеляції також вказано, що висновок суду про порушення даної кримінальної справи не належною особою, є безпідставним. Апелянти зазначають також, що хибним є висновок суду, що поскільки матеріали СКП № 3109, судові справи і подання знищені, то відсутні достатні підстави для порушення кримінальної справи, так як єдиним шляхом для встановлення істини у справі є проведення по ній досудового слідства.

Заслухавши судцю доповідача, прокурорів, які підтримали апеляції і просять постанову суду скасувати і скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3, який апеляції підтримав і просить постанову суду скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд з дотриманням правил підсудності, скаржника ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_1, які просять апеляції залишити без задоволення, а постанову суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції до задоволення не підлягають.

Однією з підстав незаконності постанови суду першої інстанції в апеляціях зазначено, що суд безпідставно прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_7, поскільки оскаржувана постанова не стосується його інтересів і не порушує його прав. З таким твердженням апелянтів колегія суддів не погоджується. Скаржник ОСОБА_7 являється одним з керівників ГУБКОЗ СБУ і порушення кримінальної справи за фактами перевищення службових повноважень службовими особами ГУБКОЗ СБУ та в зв'язку з цим порушення недоторканості приватного життя, на думку колегії суддів стосується інтересів скаржника ОСОБА_7 і тому він мав право оскаржити постанову про порушення кримінальної справи.

У відповідності до ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена лише за наявності приводів та підстав до її порушення. Підставами до порушення кримінальної справи є наявність достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто, до порушення кримінальної справи повинна бути добута певна сукупність даних які вказують на наявність складу злочину.

Статтею 98 КПК України передбачено, що за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши в ній приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якого порушується справи, а також подальше її спрямування. Вказана норма закону визначає коло осіб, хто має право порушити кримінальну справи при наявності приводів та підстав до її порушення.

Однією з підстав для скасування постанови про порушення кримінальної справи суд в своїй постанові зазначив те, що начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання Управління нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 не являється особою, яка може порушити кримінальну справу.

Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при наявності порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій. Тобто, вказана норма закону надає право на порушення кримінальної справи лише прокурору та його заступнику.

Статтею 32 КПК України та статтею 56 Закону України "Про прокуратуру" дано роз'яснення терміну "прокурор" з посиланням на конкретні частини та статті вказаного Закону (1789-12) , однак це не стосується ч. 2 ст. 20 цього Закону, яка надає право порушити кримінальну справи лише прокурору або його заступнику. 1 ст. 32 КПК України, і ст. 56 Закону України "Про прокуратуру" зазначають, що вказані в них особи повинні діяти в межах своєї компетенції. Як вбачається з доданих до матеріалів справи функціональних обов'язків, начальник відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності та дізнання Управління нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими

установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України ОСОБА_8, не наділений правом порушувати кримінальну справу.

В зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції щодо винесення постанови про порушення кримінальної справи 04.03.2009 року особою, яка не мала на то повноважень і знаходить доводи апеляцій в цій частині безпідставними.

Підставами для скасування постанови суду апелянти також зазначають безпідставність висновку суду першої інстанції про те, що через знищення у встановленому порядку СКП № 3109, подання до суду та постанови суду, тобто самих документів в які вносились завідомо неправдиві дані, порушення справи за даними фактами без наявності вказаних документів не може бути обґрунтованим.

Колегія суддів з даними твердженнями апелянтів не погоджується. Для порушення кримінальної справи крім приводів повинні бути і підстави, тобто достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. В апеляціях висловлені твердження про те, що знищені документи готувалися на певних комп'ютерах; що повинен бути примірник подання, яке направлялося до Апеляційного суду м. Києва; що викликає сумніви факт знищення СКП № 3109 і все це можливо перевірити лише під час проведення досудового слідства. В апеляціях зазначено, що можливо в процесі слідства будуть здобуті докази наявності ознак злочину, тобто висловлено припущення про можливість здобуття певних доказів. Однак, зазначені дані повинні бути в наявності в достатній кількості на момент порушення кримінальної справи.

В апеляції ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 зазначено, що судом першої інстанції порушено правила підсудності, поскільки скарга повинна була розглядатися Печерським, а не Святошинським районним судом м. Києва. Дане твердження колегія суддів знаходить не обґрунтованим. Головою Апеляційного суду м. Києва у відповідності до ст. 38 КПК України визначена підсудність даної справи і вона передана для розгляду Святошинському районному суду м. Києва.

Безпідставними та не обґрунтованими знаходить колегія суддів посилання в апеляції ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на те, що постанова суду підлягає безумовному скасуванню, поскільки ОСОБА_2 не направлялася постанова про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_7, в зв'язку з чим були порушені права ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження за скаргою ОСОБА_7 було відкрито 13.03.2009 року. Після скасування Апеляційним судом м. Києва 01.04.2009 року постанови суду першої інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд, повторна постанова про відкриття провадження за скаргою не виноситься.

В матеріалах справи наявні повідомлення про призначення розгляду справи за скаргою ОСОБА_7, які були направлені всім зацікавленим особам по справі, в тому числі і ОСОБА_2. Крім цього, під час розгляду справи Апеляційним судом Київської області, в судовому засіданні приймав участь представник ОСОБА_2, який висловив думку свого довірителя з приводу скарги ОСОБА_7 та постанови суду першої інстанції. Тому колегія суддів вважає, що навіть в разі не отримання ОСОБА_2 повідомлення про призначення справи до розгляду, порушення його прав було повністю усунуто при розгляді справи в Апеляційному суді Київської області.

Поскільки викладені в апеляціях доводи є не обґрунтованими, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій.

В зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України 30.06.2009 року рішення № 16-рп/2009 по справі № 1-17/2009 та визнання таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) положення п. 2 ч. 16 ст. 236-8 КПК України в частині винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, колегія суддів знаходить за необхідне виключити з резолютивної частини постанови суду посилання на відмову в порушенні зазначених кримінальних справ.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 382, 379 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 та прокурорів, які брали участь у розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2009 року, якою задоволені скарги ОСОБА_7, скасовані постанови про порушення кримінальної справи за фактами порушення недоторканості приватного життя та перевищення службових повноважень службовими особами за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 182, 365 ч. 3 КК України від 04.03.2009 року та про порушення кримінальної справи за фактами складання та внесення службовими особами Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України до офіційних документів у контр розвідувальній справі завідомо неправдивих відомостей за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України від 14.04.2009 року та відмовлено у порушенні зазначених кримінальних справ, змінити. На підставі рішення Конституційного Суду України № 16-рп/ 2009 від 30.06.2009 року (v016p710-09) виключити з резолютивної частини постанови Святошинського районного суду м. Києва від 07.05.2009 року посилання на відмову в порушенні зазначених кримінальних справ. В решті постанову суду залишити без змін.