Апеляційний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Левчука О.Д.,

суддів - Бех М.О., Літвінова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2009 року, якою відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову прокурора Вишгородського району про відмову в порушенні кримінальної справи відносно слідчого цієї ж прокуратури -

Постановою прокурора Вишгородського району від 20.01.2009 р. відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Вишгородського району Піха О.С. за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 387 КК України.

Як вказано в цій постанові при перевірці заяви ОСОБА_1 факту про розголошення слідчим прокуратури Піхом О.С. даних досудового слідства при розслідуванні кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за ч.4 ст. 187; п.п.4,6, 12 ч.2 ст. 115 КК України, не встановлено, оскільки слідчий Піх О.С. дозволів на побачення сторонніх осіб з обвинуваченими по цій справі, а також на використання матеріалів слідства у засобах масової інформації не давав.

Оскаржуючи цю постанову до суду ОСОБА_1 вказує на її незаконність через невиконання, при додатковій перевірці його заяви про злочин, вказівок ухвали апеляційного суду м. Києва від 07.12.2006 р. та постанови Печерського районного суду м. Києва від 10.10.2008 р.

Також в скарзі вказується, що перевірка заяви про злочин проводилася не Генеральною прокуратурою України, а Вишгородською районною прокуратурою, в якій працює Піх О.С, що викликає сумніви в прийнятому прокурором Вишгородського району рішення про відмову в порушення кримінальної справи за ст. 387 КК України щодо Піх О.С.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суддя Вишгородського районного суду в постанові від 26.05.2009 р. зазначає, що при проведенні перевірки за результатами якої 20.01.2009 р. прокурором Вишгородського району відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Вишгородського району Піх О.С. виконані вказівки ухвали апеляційного суду м. Києва від 07.12.2006 року, перевірка проведена в повному обсязі, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи винесена у відповідності до ст. 97, 99 КПК України.

В апеляції ОСОБА_1 заперечує обґрунтованість винесеної суддею постанови, просить її скасувати, а матеріали для додаткової перевірки направити до Генеральної прокуратури України.

Зокрема апелянт вказує на те, що його не було повідомлено про час і місце розгляду скарги, а за результатами розгляду скарги суддею прийняте рішення про відмову в задоволенні скарги, яке не відповідає вимогам ч. 3 ст. 236-2 КПК України; суддею не враховано, що при перевірці заяви про злочин не було відібрано пояснень самого заявника; постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Піх О.С. винесена не уповноваженою особою, оскільки в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 07.12. 2006 року було зазначено, що додаткову перевірку повинна була проводити прокуратура Київської області. Обґрунтовуючи необхідність проведення перевірки за його скаргою саме прокуратурою Київської області, а не прокурором Вишгородського району, апелянт вказує і на те, що прокурором Хадаріним В.М. не може бути прийнятого іншого рішення щодо слідчого Піха О.С., ніж відмова в порушенні кримінальної справи, оскільки цей прокурор здійснював нагляд за досудовим слідством і недотримання закону слідчим Піх О.С., під час розслідування кримінальної справи, свідчитиме про недотримання закону і самим прокурором.

Апелянт просить в ухвалі апеляційного суду дати вказівку при додатковій перевірки заяви опитати його як заявника, перевірити доводи щодо смерті батька ОСОБА_3, а також прийняти рішення щодо прокурора Вишгородського району Хадаріна В.М..

Заслухавши суть постанови, повідомлення ким і в якому обсязі вона оскаржується, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляції.

У відповідності до ст. 97 КПК України рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по заяві або повідомленню про злочин може прийматися прокурором.

Таким чином постанова від 20.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури району Піха О.С. за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 387 КК України, винесена в межах своєї компетенції повноважною особою, оскільки обмеження прокурора щодо порушення кримінальної справи чи відмови у її порушенні стосовно слідчих прокуратури ні Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05) , ні Законом України "Про прокуратуру" (1789-12) не передбачені.

В зв’язку з цим твердження апелянта про незаконність постанови прокурора Вишгородського району від 20.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури цього ж району, в зв’язку з тим що вона порушена неповноважною особою визнавати обґрунтованими підстав немає.

Не переконливим є і твердження ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваної постанови з огляду на те, що вона винесена прокурором Вишгородського району, хоча матеріали на додаткову перевірку направлялися прокурору Київської області.

Згідно ст. 6 ЗУ "Про прокуратуру" органи прокуратури є єдина централізована система, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.

Як вбачається з наглядового провадження прокуратури Вишгородського району №06/2-26 пр-07 після чергового скасування суддею Печерського районного суду м. Києва постанови прокурора відділу прокуратури Київської області про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Піха О.С. за ст. 387 КК України, начальником відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ прокуратури Київської області 25.12.2008 року додаткова перевірка заяви ОСОБА_1 щодо законності дій слідчого прокуратури Вишгородського району Піха О.В. була доручена прокурору Вишгородського району (арк. 160).

Зазначене свідчить про те, що перевірка заяви ОСОБА_1 про розголошення даних досудового слідства слідчим Піх О.С, прокурором Вишгородського району проводилася на законних підставах.

Перевіряючи висновок судді про те, що при проведенні перевірки заяви ОСОБА_1, постанова про відмову в порушенні кримінальної справи щодо Піха О.С. за ст. 387 КК України винесена у відповідності до ст. ст. 97, 99 КПК України колегія суддів вважає, що його обґрунтованим, з огляду на те, що в ході перевірки заяви ОСОБА_1 було встановлено, що вироком Апеляційного суду Київської області від 15.06.2006 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнані винним та засуджені до різних строків позбавлення волі за злочини, передбачені ч.4 ст. 187, п.4,6, 12 ч.2 ст. 115 КК України.

Оскільки, як вбачається із скарги ОСОБА_1, саме про обставини вчинення цих злочинів йшлося у передачі "Кримінал" на телеканалі "Інтер", то рішення про відсутність в діях слідчого Піха О.С. складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 387 КК України, є вірним виходячи з того, що відповідальність слідчого за розголошення даних досудового слідства настає лише за умови, що ці дані ганьблять людину, принижують її честь і гідність.

На момент винесення прокурором постанови про відмову в порушенні кримінальної справи факт вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинів встановлено вироком суду, який набрав законної сили, тому ці відомості, згідно ст. 22 ЗУ "Про інформацію", відносяться до правової інформації і є суспільно значимими.

За вказаних обставин вважати відомості про осіб що вчинили злочини такими, що ганьблять злочинця, принижують його честь і гідність підстав немає.

В зв’язку з наведеним слід визнати безпідставною апеляцію і в тій частині, де йдеться про необхідність відібрання пояснень у заявника, перевірки обставин смерті батька ОСОБА_3 тощо.

Разом з тим в апеляції вірно вказано на невідповідність прийнятого судом рішення вимогам ч. 3 ст. 236-2 КПК України, оскільки за результатами розгляду скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і при відсутності підстав для скасування оскаржуваної постанови суддя не відмовляє в задоволенні скарги, а залишає скаргу без задоволення.

В зв’язку з цим колегія суддів вважає за необхідне резолютивну частину постанови судді змінити і викласти її у відповідності до вимог п.2 ч. 3 ст. 236-2 КПК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України апеляційний суд, -

Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.

Резолютивну частину постанови судді Вишгородського районного суду Київської області від 26.05.2009. змінити і викласти її так:

"Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Вишгородського району від 20.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо слідчого прокуратури Піх О.С. за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 387 КК України залишити без задоволення".

В решті постанову судді залишити без змін.