Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :

головуючої-судді Іванів О.Й.,

суддів: Гриновецького Б.М., Гандзюка В.П.,

з участю: прокурора Журавльова Є.Є,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

засудженої ОСОБА_4,

розглянувши 08 липня 2009 року у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Коломийського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року, -

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та жителька АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацююча, неодружена, раніше не судима, громадянка України,-

засуджена за ст. 194 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 – тримання під вартою залишено без зміни до вступу вироку в законну силу.

Строк відбування покарання засудженій постановлено рахувати з 19 лютого 2008 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області 5700 грн.78 коп. судових витрат за проведення експертизи.

Справа №11-358/2009р. Головуючий у І інстанції Кавацюк М.Ф. Категорія ст. 194 ч.2 КК України Доповідач Іванів О.Й.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винною і засуджено за те, що вона 15 лютого 2009 року, знаходячись у квартирі ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2, після розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, в ході виникнувшого конфлікту між нею і ОСОБА_5 умисно, з метою знищення чужого майна, вчинила підпал одягу в шафі, що знаходилась в кімнаті вказаної квартири, внаслідок чого виникла пожежа, в результаті якої ОСОБА_9 і ОСОБА_5 загинули, отруївшись чадним газом.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3 вважає, що вирок суду є незаконним і підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м’якості, вказує, що суд не повністю взяв до уваги обтяжуючі вину обставини та невмотивовано призначив засудженій ОСОБА_4 мінімальне покарання, яке є недостатнім для її виправлення та попередження нових злочинів. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, призначивши засудженій ОСОБА_4 більш суворе покарання в межах санкції ч.2 ст. 194 КК України.

В запереченні на подані прокурором та потерпілим апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_4 вважає вирок суду законним, обґрунтованим і справедливим, а доводи апеляцій – безпідставними. Вказує на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_4 правильно взяв до уваги всі пом’якшуючі вину обставини, зокрема, з’явлення її із зізнанням, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання нею вини у вчиненому та щире каяття. Просить подані апеляції залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни.

До початку розгляду справи в апеляційній інстанції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, свою апеляцію відкликав. В апеляції прокурора ставилось питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку з призначенням засудженій ОСОБА_4 більш суворого покарання.

В засіданні апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_3 свою апеляцію підтримав, пояснив, що призначене засудженій покарання вважає надто м’яким, оскільки нею вчинено злочин особливої тяжкості, до скоєння якого вона вела антисоціальний спосіб життя, і щиро не розкаялася у вчиненому.

Засуджена ОСОБА_4 підтримала подане захисником ОСОБА_2 заперечення на апеляцію, пояснила, що вона не мала конкретного умислу на підпал квартири і не бажала загибелі потерпілих, намагалася витягнути ОСОБА_5 з кімнати, але він відштовхнув її, де знаходився ОСОБА_9 не бачила. Через відсутність у помешканні води не змогла погасити вогонь, щиро розкаюється у вчиненому. Просить вирок суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Іванів О.Й., пояснення потерпілого ОСОБА_3, який просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, пояснення засудженої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_2, які просять апеляцію потерпілого залишити без задоволення, а вирок суду – без зміни, заслухавши пояснення прокурора Журавльова Є.Є. щодо законності та обґрунтованості вироку суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція потерпілого до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненому та правильність кваліфікації її неправомірних дій за ст. 194 ч.2 КК України відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних доказах та не оспорюється в апеляції.

При призначенні покарання засудженій судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст. 65, 66, 67 КК України та в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Зокрема судом враховано повне визнання вини засудженою, її щире каяття, що раніше до кримінальної відповідальності не притягалась і призначено останній мінімальне покарання, передбачене ч.2 ст. 194 КК України.

За наведених обставин, з врахуванням поведінки ОСОБА_4 після вчиненого, її відношення до наслідків злочину, колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції засудженій покарання є достатнім і необхідним для її виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів.

Твердження потерпілого в апеляції про те, що засуджена вела антисоціальний спосіб життя є необґрунтованим, оскільки не підтверджується зібраними матеріалами справи. А відсутність у справі характеристики особи ОСОБА_4 пояснюється тим, що засуджена не була працевлаштована офіційно і за даними довідки адресного бюро знята з реєстрації в Коломийському районі ще 05.10.2006 року (а.с.144), у квартирі ОСОБА_5 проживала тимчасово.

Покликання ОСОБА_3 в апеляції на те, що судом не взято до уваги, що засуджена вчинила особливо тяжкий злочин, є безпідставним, оскільки ч.2 ст. 194 КК України передбачено покарання на строк від трьох до десяти років позбавлення волі і згідно класифікації злочинів відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є тяжким.

З огляду на наведене підстав для скасування вироку суду, про що йдеться в апеляції потерпілого, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України (1001-05) , колегія суддів, -

Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Коломийського міськрайонного суду від 06 травня 2009 року відносно засудженої ОСОБА_4 – без зміни.