Справа № 11-245 2009 р. 

Головуючий у 1-й інс-т : Ходак С.К.

Категорія:ст. 125 ч.2 КК України

Доповідач: Квятковський А.С.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого: Полюховича О.І.

Суддів: Баглика С.П., Квятковського А.С.

З участю засудженої: ОСОБА_1

Потерпілої: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м. Рівне кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_2 на вирок Дубенського міськрайонного суду від 10 квітня 2009 року

Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, проживає АДРЕСА_1, одружена, на утриманні малолітня дитина 2007 року народження, не судима

засуджена за ст. 125 ч.2 КК України на 850грн. штрафу..

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500грн. у відшкодування витрат по наданню юридичної допомоги, 596грн. - у відшкодування майнової шкоди та 700 грн. моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за те, що 24 липня 2006року біля 15год.30хв., перебуваючи в приміщенні підприємства "Техновіт", що знаходиться по вул.Грушевського, 119 в м.Дубно, під час сварки з ОСОБА_2, на грунті особистих неприязних стосунків, спричинила потерпілій тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у лівій скроневій ділянці голови, струсу головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В поданій на вирок суду апеляції потерпіла ОСОБА_2 вважає призначене ОСОБА_1 покарання несправедливим внаслідок його м'якості.

При цьому вказує, що ч.2 ст.125КК не передбачає такої міри покарання як штраф, а ст.69КК суд не застосовував.

Крім того зазначає, що визначений судом розмір у відшкодування заподіяної моральної шкоди занижено і він не відповідає тим негативним наслідкам стану її здоров'я, які настали від протиправних дій засудженої та від приниження честі і гідності неправдивими звинуваченнями з боку ОСОБА_1

Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати за м'якістю призначеного покарання, і постановити новий вирок визначивши покарання в межах санкції ст.125 ч.2 КК, цивільний позов задовольнити в повному обсязі.

В запереченні на апеляцію ОСОБА_1 доводить, що обгрунтованих підстав для задоволення апеляції немає, а покарання відповідає вимогам чинного законодавства. Поряд з цим зазначає, що оскільки злочин мав місце у 2006 році, то за минуванням строку давності притягнення до відповідальності, відповідно ст.49КК України вона підлягає звільненню від покарання.

За наведених обставин вважає за необхідне вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка вважає вирок суду законним, а апеляцію необгрунтованою, доводи потерпілої ОСОБА_2 та її представника про скасування вироку і постановлення нового та визначення покарання відповідно до закону і задоволення в повному обсязі цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Винність ОСОБА_1 в умисному спричиненні ОСОБА_2 легких тілесних ушкодженьу з короткочасним розладом здоров'я установлена зібраними в справі доказами і в апеляції не оспорюється.

В судовому засіданні сама ОСОБА_1 підтвердила про інцидент, який мав місце 24 липня 2006 року в приміщенні "Техновіту" між нею та ОСОБА_2 під час якого вона штовхнула потерпілу і вона впала на підлогу.

Потерпіла ОСОБА_2 ствердила, що ОСОБА_1, 24 липня 2006 року, під час сварки вдарила її кулаком у ліву частину голови. після чого взяла її за волосся і нанесла ще декілька ударів, від яких вона втратила свідомість.

Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_3

Про конфлікт ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в суді показали свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5

За висновком судово медичної експертизи №101 від 6 березня 2008 року, який підтвердив у судовому засіданні ОСОБА_6 у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у лівій скроневій ділянці, струсу головного мозку, які відповідають часу та механізму їх спричинення і відносяться до категорії легких ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

Дії підсудної за ст. 125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я кваліфіковано вірно.

Щодо покарання, то як видно з вироку, при його призначенні, суд першої інстанції у відповідності ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, яка характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину і визначив покарання, передбачене санкцією статті 125 ч.2 КК України за даний злочин.

Всупереч викладеним в апеляції доводам, згідно змін до Кримінально-процесуального Кодексу (1001-05) , внесених Законом України від 15 квітня 2008року, санкція ч.2 ст.125КК передбачає покарання у вигляді штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Тому, за таких обставин визначене судом ОСОБА_1, покарання в розмірі 850грн. (50 неоподаткованих мінімумів) є правильним.

Колегія суддів вважає, що цивільний позов вирішено відповідно до вимог закону. Як видно з вироку, суд першої інстанції у повному обсязі задовольнив вимоги потерпілої ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної їй майнової шкоди та витрат за надання юридичної допомоги. При вирішенні питання в частині задоволення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, суд врахував обставини справи, ступінь тілесних ушкоджень, порушення нормальних життєвих зв'язків потерпілої і задовольнив його частково в сумі 700грн. Враховуючи зазначені обставини, а також наявність у засудженої малолітньої дитини, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена сума є достатньою компенсацією потерпілій за спричинену моральну шкоду. Підстав для збільшення розміру відшкодування немає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -

Вирок Дубенського міськрайонного суду від 10 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.