УХВАЛА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 року м.Ужгород
( Додатково див. ухвалу Верховного суду України (rs10120892) )
Апеляційний суд Закарпатської області в складі: головуючого Вотьканича Ф.А., суддів Мишинчук Н.С., Дідика В.М.,
3 участю прокурора Сирохман Л., захисника ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2009 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Словацької Республіки, словак, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з освітою середньою - спеціальною, несудимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, працівник фірми "Олімпус" в м. Братиславі, вул. Шустенкова,5 -
засуджений за ч.2 ст. 332 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією засобу вчинення злочину, а саме легкового автомобіля "Шкода-Фабія".
Запобіжний захід засудженому Загуменські змінений у залі суду з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Стягнуто з засудженого за проведення технічної експертизи 1095 грн 25 коп.
Речові докази : паспорт громадянки Словацької Республіки на імя ОСОБА_4 та свідоцтво на реєстрацію транспортного засобу "Шкода -Фабія" вирішено передати до Генерального консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що вступивши у злочинну змову з невстановленою слідством особою, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадянки Молдови ОСОБА_5 при таких обставинах:, 13.08.2008 діючи на виконання свого злочинного плану на автомобілі Шкода-Фабія, 0 5 год 44 хвилин перетнув словацько-український кордон в пункті пропуску "Ужгород" та прибув до заздалегідь обумовленого місця на автовокзал в м. Ужгороді по вул. Станційній, 2, де його очікувала гр.Молдови ОСОБА_5, що прибула автобусом із міста Чернівців. За вказівкою невстановленої слідством особи, обоє зустрілись та з метою подальшого переміщення через державний кордон України, Загуменські посадив ОСОБА_5 у свій автомобіль на заднє сидіння поряд з двохрічною донькою, надав їй паспорт громадянки Словацької Республіки на ім'я ОСОБА_4 та сказав їй вивчити анкетні дані та представлятись ними. ОСОБА_5 не змогла вивчити анктені дані. Заїхавши на українсько-угорський пункт пропуску "Тиса" о 7 год. 55 хв., Загуменські сказав їй, щоб вона робила вигляд, що спить, і документи на паспортний контроль надасть сам, що і зробив. Контролери Чопського прикордонного загону виявили, що документ на ім'я ОСОБА_6 не належить особі, що його представила. У зв'язку з цим їх було затримано за спробу незаконного перетину кордону.
В апеляції ОСОБА_3просить вирок щодо нього скасувати. Вважає себе невинним, а справу щодо нього сфабрикованою працівниками СБУ, які заволоділи його
Справа № 11-254/2009 номер рядка статистичного звіту 22
Головуючий у 1-й інстанції Микуляк П.П. Доповідач Мишинчук Н.С.
автомобілем. В доповненні до апеляції просить врахувати, що у нього народився син, і його малолітні діти потребують опіки, тому просить змінити покарання на таке, що не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення апелянта, який просить пом'якшити йому покарання, оскільки вину свою у вчиненні злочину визнає та просить врахувати, що перебував на території України під слідством протягом 7- ми місяців, будучи на підписці про невиїзд, прохання захисника про пом'якшення покарання засудженому, виступ прокурора про заперечення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Суд першої інстанції розглянув справу згідно вимог ст. 257 КПК України. Вирок суду ґрунтується на ретельно перевірених у судовому засіданні доказах та відповідає вимогам ст. 323, ст. 324 КПК України. Суд правильно дійшов до висновку, що ОСОБА_3винний у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення громадянки Молдови ОСОБА_5 через державний кодон України з Угорщиною за попередньою змовою з групою осіб, шляхом надання чужого документу, наданням порад та вказівок щодо порядку його використання та надання транспортного засобу для її переправлення та призначив йому покарання з урахуванням вимог ст. 65 КК України і таке покарання згідно до санкції частини 2 статті 332 КК України є мінімальним. При цьому судом було враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, характеризуючі дані Загуменські, його сімейний та матеріальний стан, відтак суд призначив покарання відповідаюче його особі та тяжкості вчиненого .
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_3пеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 лютого 2009 року, яким він засуджений за ч.2 ст. 332 КК України на 3 / три/ роки позбавлення волі з конфіскацією автомобіля - без змін.
Головуючий:
Судді: