11-220/09 Про підроблення документів, шахрайство, завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, давання хабара та зловживання службовим становищем - 18.06.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, засудженогоОСОБА_4. та його захисників - адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2., на вирок Луцького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року, яким:

ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженець та житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, не одружений, з вищою освітою, раніше не судимий, маючий на своєму утриманні матір - інваліда 2 групи, виправданий за ч. 2 ст. 342 КК України за відсутністю в його діях складу злочину, а також засуджений:

- за ч. 1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- ч. 3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- ч. 3 ст. 364 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки з конфіскацією майна;

- ч.1 ст. 365 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки,

- ч.1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки;

- ч.ч. 3,4 ст.27, ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 369 КК України на 3 роки обмеження волі;

- ч.2 ст. 370 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70, ст. 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк три роки з конфіскацією майна, що є його власністю.

Також на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4позбавлено спеціального звання - майор міліції.

Строк відбування покарання засудженомуОСОБА_4. постановлено рахувати з 14.10.2007 року,

Цим же вироком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель АДРЕСА_2 українця, громадянин України, не одружений, з незакінченою вищою освітою, працюючий у ТзОВ "Кон Лекс" охоронцем, раніше не судимий, засуджений:

- за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України на 2 роки обмеження волі;

- ч.1 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- ч.3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі;

- ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 369 КК України на 3 роки обмеження волі;

- ч.2 ст. 383 КК України на 3 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі строком на чотири роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5. звільнено від відбування покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; не змінювати місце проживання, роботи, навчання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Запобіжні заходи засудженим ОСОБА_5,ОСОБА_4.. до набрання вироком законної сили - залишені попередні: ОСОБА_5 - підписку про невиїзд, а ОСОБА_4. - утримання під вартою.

Вироком вирішено долю речових доказів по справі.

Розглянувши справу в апеляційному порядку колегія суддів, -

Даним вироком ОСОБА_4 та ОСОБА_5. визнані винними та засуджені за вчинення ряду злочинів при наступних обставинах.

В один із днів в кінці березня 2006 року, ОСОБА_5., перебуваючи за місцем свого постійного проживання в м. Луцьку, з метою подальшого особистого використання, вчинив підроблення знайденого документу - паспорту НОМЕР_1 виданого Ківерцівським РВ УМВС України у Волинській області на ім'я ОСОБА_6., шляхом вклеювання своєї особистої фотокартки, а також підробив за допомогою комп'ютерної техніки довідку Луцького міського військового комісаріату №1089 від 10.04.2006 року, видану нібито на ім'я ОСОБА_6. про те, що останній визнаний непридатним до військової служби в мирний час і перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний.

21.04.2006 року ОСОБА_5., перебуваючи в приміщенні магазину "Юнона", що на пр. Соборності в м. Луцьку, використав завідомо підроблений документ - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6. із вклеєною своєю фотокарткою, надавши його для посвідчення своєї особи та укладення кредитного договору № 341 з приватним підприємцем ОСОБА_7. про купівлю туфель чоловічих з розстрочкою платежу.

В один із днів в кінці квітня 2006 року ОСОБА_5. з метою заволодіння чужим майном шляхом обману - отримання кредиту в розмірі 2034 грн. для придбання мобільного телефону "Samsung D800", надав у Волинську філію кредитної спілки "Фаворит", що в м.Луцьку, для укладення кредитного договору завідомо підроблені документи - паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, з вклеєною своєю фотокарткою та довідку Луцького міського військового комісаріату №1089 від 10.04.2006 року. Однак довести свій намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки працівники Волинської філії кредитної спілки "Фаворит" запідозрили підробку паспорту і про даний факт повідомили в УБОЗ УМВС України у Волинській області.

Крім того, в червні 2006 року ОСОБА_5., з метою уникнути кримінальної відповідності за вчинені ним підроблення, використання завідомо підроблених документів та замаху на шахрайство, погодився на пропозицію оперуповноваженого УБОЗ УМВС України у Волинській областіОСОБА_4., якому було відомо про вчинення ОСОБА_5. вказаних вище неправомірних дій, що його не буде притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з метою викриття співробітниками УБОЗ УМВС України у Волинській області особи, яка одержить хабара, він передасть викладачу Луцького чи Ківерцівського медичного коледжу хабар за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу. Після того, 23.06.2006 року ОСОБА_5., намагаючись таким чином уникнути кримінальної відповідальності за вказані вище неправомірні дії, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, власноручно письмово повідомив органу дізнання - міліції про те, що викладач Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. вимагає в нього хабар в розмірі 1600 доларів США за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу, тобто ОСОБА_5. завідомо неправдиво повідомив про вчинення ОСОБА_8. злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких.

25.06.2006 року, біля 12 год. 30 хв., в м. Ківерці, ОСОБА_5., знаючи, що викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. хабар у нього не вимагався, однак діючи з метою викриття працівниками УБОЗ УМВС України у Волинській області вказаної вище особи як одержувача хабара, в приміщенні Ківерцівського медичного коледжу, дав викладачу ОСОБА_8. 1600 доларів США в якості хабара нібито за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу, що згідно офіційного курсу гривні до долара США на той час становило 8 080 грн.. При цьому ОСОБА_5., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8. не був службовою особою і не міг з використанням влади чи службового становища виконати якісь дії в інтересах ОСОБА_5. по сприянню останньому у вступі до вказаного вище навчального закладу.

Також, майор міліції ОСОБА_4., обіймаючи посаду оперуповноваженого відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України у Волинській області, будучи працівником правоохоронного органу, в період з 11 по 30 червня 2006 року, умисно, діючи в інших особистих інтересах, зокрема, кар'єризму - з метою створення штучного покращення статистичних показників у службовій діяльності і видимості активної боротьби з хабарництвом та в інтересах третьої особи - ОСОБА_5 використав надану йому владу та службове становище всупереч інтересам служби. Так, ОСОБА_4., володіючи інформацією про вчинення громадянином ОСОБА_5. підроблення та використання завідомо підроблених документів, а також шахрайських дій, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, вчинив діяння, спрямовані на приховання вчинених ОСОБА_5. злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України - не вжив заходів до виявлення, припинення і розкриття цих злочинів, погрожуючи притягненням ОСОБА_5. до кримінальної відповідальності, для того, щоб у подальшому викрити співробітниками УБОЗ УМВС України у Волинській області особу, яка одержала хабара, схилив ОСОБА_5. знайти в Луцькому педагогічному чи у Ківерцівському медичному коледжах викладача та передати йому незаконну винагороду - хабар за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу.

Коли ж ОСОБА_5. домовився з викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. про сприяння у його вступі до вказаного навчального закладу за певну грошову винагороду, то ОСОБА_4. 23.06.2006 року, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи, що ОСОБА_8. не вимагає хабара, спонукав ОСОБА_5. до вчинення завідомо неправдивого повідомлення про вчинення викладачем ОСОБА_8. злочину, для чого надав ОСОБА_5 бланк протоколу-заяви про вчинений злочин, в який останнім під диктовкуОСОБА_4. було внесено повідомлення про вимагання у нього викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. хабара в розмірі 1600 доларів США за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу.

Після того, 25.06.2006 року, діючи за вказівкамиОСОБА_4., ОСОБА_5. передав незаконну винагороду в розмірі 1600 доларів США викладачу Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. за вступ до вказаного навчального закладу, після чого даний факт було зафіксовано працівниками УБОЗ УМВС України у Волинській області шляхом затримання ОСОБА_8. відразу після одержання ним коштів від ОСОБА_5.

При проведенні дослідчої перевірки в порядку ст. 97 КПК України було встановлено, що ОСОБА_8. не є службовою особою, до повноважень якої входило вирішення питань, пов'язаних зі вступом абітурієнтів до навчального закладу, а тому 28.07.2006 року прокурором Ківерцівського району, якому не було відомо про незаконні діїОСОБА_4., було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_8. за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 190 КК України (в подальшому зазначена кримінальна справа була закрита на підставі п.2 ст. 6 КПК України).

Таким чином, вищевказаними протиправними діямиОСОБА_4. було заподіяно істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам у вигляді підриву престижу та авторитету державного правоохоронного органу - міліції, укриття скоєних ОСОБА_5. злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 190 КК України, порушення охоронюваних законом прав та інтересів ОСОБА_8. при незаконному порушенні відносно останнього кримінальної справи, а також вчинення через порушення ОСОБА_4. своїх службових обов'язків злочинів, передбачених ч.2 ст.383, ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 369 КК України іншою особою - ОСОБА_5.

Крім того, ОСОБА_4. свідомо створив обставини та умови, що зумовлюють пропонування та одержання хабара, щоб потім викрити того, хто взяв хабара. Так, володіючи інформацією про вчинення громадянином ОСОБА_5. підроблення та використання завідомо підроблених документів, а також шахрайських дій, погрожуючи притягнути ОСОБА_5. до кримінальної відповідальності за вчинене, якщо останній не погодиться з метою подальшого викриття співробітниками УБОЗ УМВС України у Волинській області знайти в Луцькому педагогічному чи у Ківерцівському медичному коледжах викладача, якому передати незаконну винагороду - хабар за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу, ОСОБА_4. схилив ОСОБА_5. до давання хабара, організував даний злочин та у подальшому керував його підготовкою і вчиненням.

Так, 25.06.2006 року, приблизно о 12 год. 30 хв., в місті Ківерці, ОСОБА_5., діючи за вказівкамиОСОБА_4., знаючи, що викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. хабар у нього не вимагається, з метою викриття працівниками УБОЗ УМВС України у Волинській області вказаної вище особи як одержувача хабара, в приміщенні Ківерцівського медичного коледжу, за сприяння у вступі до вказаного навчального закладу, передав викладачу ОСОБА_8. грошову винагороду в розмірі 1600 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні до долара США на той час становило 8080 грн. При цьому ОСОБА_5., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_8. не був службовою особою і не міг з використанням влади чи службового становища виконати якісь дії в інтересах ОСОБА_5. по сприянню останньому у вступі до вказаного вище навчального закладу.

Крім того, ОСОБА_4., в період з 23 по 30 червня 2006 року, в м. Луцьку, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, зокрема, статтею 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", без заведення оперативно-розшукової справи щодо ОСОБА_8., не отримавши рішення суду, з метою виявлення та фіксації слідів злочину, провів ряд незаконних оперативно-розшукових заходів, а саме: опитав ОСОБА_5. та ОСОБА_9, провів операцію по захопленню ОСОБА_8. відразу після одержання ним від ОСОБА_5. помічених спеціальним засобом "Промінь-1" коштів, організував візуальне спостереження в громадському місці - медичному коледжі із застосуванням відеозйомки та інших технічних засобів.

Крім того, в червні - серпні 2006 року, ОСОБА_4. вчинив службове підроблення ряду офіційних документів, а саме :

- датованої 25.06.2006 року протоколу-заяви про вчинений злочин, в яку ОСОБА_5. під диктовкуОСОБА_4. вніс завідомо неправдиве повідомлення про вимагання у нього викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. хабара;

- датованого 25.06.2006 року протоколу пояснень ОСОБА_5 в який ОСОБА_4. було внесено завідомо неправдиві відомості про дату його складання та про факт вимагання викладачем ОСОБА_8. хабара;

- датовані 25.06.2006 року протоколи пояснень ОСОБА_5. та ОСОБА_9, в які вніс завідомо неправдиві відомості про дату складання документів та про факт вимагання викладачем ОСОБА_8. хабара;

- склав датовані 25.06.2006 року фіктивні виписки з агентурних заміток №593 та №594, довідку-меморандум, план додаткових оперативно-розшукових заходів, довідки про виконання пунктів плану додаткових заходів, план проведення заходів по реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи №29/11/06, в які вніс завідомо неправдиві дані про нібито одержану інформацію від агента під псевдонімом "Пекуча" про причетність ОСОБА_8., як хабарника, до діяльності організованої злочинної групи та виніс завідомо неправдивий офіційний документ - постанову про постановку ОСОБА_8. на додатковий облік по оперативно-розшуковій справі №29/11/06 від 25.06.2006 року;

- агентурних заміток №593 та №594, в які вніс завідомо неправдиві відомості про нібито отриману при зустрічі з агентом під псевдонімом "Пекуча" інформацію від останньої про вимагання хабарів викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. у співучасті з начальником управління соціального захисту населення Луцького міськвиконкому ОСОБА_10

- вніс до робочої справи №124-91 агента "Пекуча" - оперативних заміток, агентурних повідомлень та довідок завідомо неправдиві відомості про добровільну співпрацю в якості агента ОСОБА_11. з ним як з оперативним уповноваженим ВДСБЕЗ Луцького МВ УМВС України у Волинській області і оперативним уповноваженим УБОЗ УМВС України у Волинській області та вніс завідомо неправдиві відомості про нібито отримання від неї у вказаний період інформації про вчинення злочинів.

Також, в період часу з 17.08.2006 року по 19.10.2006 року ОСОБА_4., умисно, з метою подальшого особистого використання підробив посвідчення працівника міліціїНОМЕР_2 на своє ім'я, видане УМВС України у Волинській області як оперуповноваженому УБОЗ УМВС України у Волинській області, яке надавало йому права працівника правоохоронного органу, передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, о 1 год. 00 хв. 18.08.2007 року ОСОБА_4., перебуваючи біля будинку № 54, що по проспекту Волі в місті Луцьку, умисно використав підроблене ним службове посвідчення працівника міліції на своє ім'я, пред'явивши його для посвідчення особи інспекторам патрульної служби Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, молодшому сержанту міліції ОСОБА_12. та молодшому сержанту міліції ОСОБА_13

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_5. таОСОБА_4. за статтями КК за якими вони засуджені, разом з тим, вказує на безпідставність виправдання судомОСОБА_4. за ч. 2 ст. 342 КК України, вважаючи, що останній своїми діями вчинив опір працівникам правоохоронних органів. Окрім цього, зазначає, що при призначенні покарання засудженим суд не в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, їх кількість, характеристики винних та не взяв до уваги обставину, що обтяжує покарання засуджених - повторність вчинення ними злочинів. У зв'язку з цим вважає, що призначені засудженим покарання не відповідають тяжкості вчиненим ними злочинам внаслідок м'якості. Просить вирок суду в частині виправданняОСОБА_4. та призначення покарання обом засудженим скасувати та постановити новий, яким обрати ОСОБА_5 покарання без застосування ст. 75 КК України, аОСОБА_4. визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 342 КК України, обравши йому покарання за сукупністю злочинів у виді 7 років позбавлення волі.

В апеляції захисник засудженогоОСОБА_4. - адвокат ОСОБА_1. та в доповненні до неї адвокат ОСОБА_2. вважають, що вирок суду є необґрунтованим та незаконним, так як суд при його постановленні зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, в порушення вимог ч.1 ст. 334 КПК України не зазначив мотивів, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші, чим істотно порушив кримінально-процесуальний закон, що призвело до незаконного засудженняОСОБА_4.. Просять вирок відносно їх підзахисного скасувати, а кримінальну справу відносно останнього закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Засуджений ОСОБА_4. у своїй апеляції та доповненнях до неї вказує на незаконність його засудження. Просить вирок суду відносно нього скасувати, а кримінальну справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину обґрунтовуючи це тим, що інкриміновані йому злочини він не вчиняв і що було порушено його права на захист у зв'язку з недопущенням захисником його брата.

У запереченні на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_4. просить її відхилити як безпідставну.

Засуджений ОСОБА_5. вирок не оскаржував.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та основні доводи поданих апеляцій та доповнень до них; прокурора, який просив задовольнити його апеляцію та відхилити апеляції інших учасників; потерпілого ОСОБА_13, який підтримав апеляцію прокурора і просив відхилити апеляції засудженогоОСОБА_4. та його захисників; засудженогоОСОБА_4. та його захисників, які просили задовольнити подані ними апеляції та відхилити апеляцію прокурора; засудженого ОСОБА_5 який просив відхилити апеляцію прокурора, а в частині вирішення поданих ОСОБА_4. та його захисниками апеляцій поклався на розсуд суду; перевіривши матеріали кримінальної справи та провівши частково судове слідство, колегія суддів встановила, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляціїОСОБА_4. та його захисників підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Висновок суду про вчинення ОСОБА_5. злочинів при обставинах, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку, та вірно кваліфікував його дії за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190, ч.1 ст.358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст.15 - ч.1 ст. 369, ч.2 ст. 383 КК України.

Твердження прокурора в апеляції про невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, в зв'язку з його м'якістю, та незаконне застосування до останнього ст. 75 КК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки при призначенні покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_5. злочинів - невеликої та середньої тяжкості; дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та роботи, характеризується позитивно; обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому та активне сприяння у розкритті злочинів; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

За таких обставин, суд обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Таке покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових злочинів.

Колегія суддів вважає також безпідставним і посилання прокурора на необґрунтоване виправдання судомОСОБА_4. за ч. 2 ст. 342 КК України. Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази та давши їм належну оцінку, прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_4. 18 серпня 2007 року будь-яких правопорушень не допускав, тому у працівників міліції будь-яких підстав для його затримання не було, що підтвердили і самі працівники міліції ОСОБА_12та ОСОБА_13 Крім того, в суді не здобуто доказів, що ОСОБА_4. використовував сльозогінний газ з метою вчинити опір саме працівникам міліції.

За таких обставин, суд обґрунтовано виправдавОСОБА_4. за ч.2 ст. 342 КК України у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2., засудженогоОСОБА_4. в апеляціях про те, що ОСОБА_4. злочинів, за які він засуджений не вчиняв; ОСОБА_5., потерпілі та свідки оговорюють його, а суд у вироку послався на обставини, які не відповідають фактичним обставинам справи та належним чином не мотивував, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

Так, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4., будучи службовою особою правоохоронного органу - оперуповноваженим УБОЗ УМВС України у Волинській області, за наведених у вироку обставинах:

- умисно, в інших особистих інтересах та інтересах третіх осіб, використав владу та службове становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам окремих громадян та державним інтересам, тобто вчинив зловживання владою та службовим становищем;

- своїми умисними діями свідомо створив обставини і умови, що зумовлюють пропонування та одержання хабара, щоб потім викрити того, хто взяв хабара, тобто вчинив провокацію хабара;

- підбурив до дачі хабара та організував давання хабара, однак не зміг довести свої дії до кінця з причин не залежних від його волі;

підтверджуються дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами. А саме: показаннями засудженого ОСОБА_5 потерпілого ОСОБА_15, свідків ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_19., ОСОБА_18 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ОСОБА_23, ОСОБА_25., ОСОБА_26.,ОСОБА_27, постановами про відмову в порушенні кримінальної справи та про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_15, протоколом огляду робочої справи № 124 - 91 агента "Пекуча" та самою справою, протоколом огляду від 06.12.2006 року оперативно-розшукової справи №29/11/06 під умовною назвою "Вікно" та самою ОРС, протоколом огляду від 08.12.06 року спец блокнота № 4621/05, який видававсяОСОБА_4., матеріалами службової перевірки від 19.10.2006 року ( т.2 а.с. 40 - 41). Будь - яких підстав не довіряти їм у суду не було, оскільки вони повністю узгоджуються між собою та іншими фактичними обставинами справи, а тому він обґрунтовано поклав їх в основу вироку, навівши при цьому відповідні мотиви такого рішення, в тому числі і підстави відхилення заявиОСОБА_4. про його непричетність до вчинення вищезазначених дій, та правильно кваліфікував його дії за ч. З ст.364, ч. 2 ст. 370, ч.3,4. ст. 27, ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 369 КК України.

ПосиланняОСОБА_4. на порушення його права на захист у зв'язку з недопущенням захисником його брата, є безпідставними, так як останній був забезпечений професійним адвокатом та допущені його інші родичі захисниками.

Разом з тим, засуджуючиОСОБА_4. за ч.1 ст. 365 КК України, тобто за перевищення влади і службових повноважень, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до п.п. 1, 5, 11 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність надано право опитувати осіб за їх згодою, використовувати їх добровільну допомогу; проводити операції по захопленню злочинців; здійснювати візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті, негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби. За результатами здійснення зазначених оперативно-розшукових заходів складається протокол з відповідними додатками, який підлягає використанню як джерело доказів у кримінальному судочинстві.

Як вбачається із ч.6 ст. 9 цього ж Закону, дозвіл на проведення

оперативно-розшукової діяльності, при наявності достатніх підстав, дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

Пунктом же 13 цієї ж статті дозволяється проведення оперативно-розшукових заходів, пов'язані з тимчасовим обмеженням прав людини, з метою запобігання тяжким або особливо тяжким злочинам, їх припинення і розкриття. У разі оперативної необхідності невідкладного здійснення цих заходів оперативно-розшукові підрозділи зобов'язані протягом 24 годин повідомити суд або прокурора про застосування та підстави для їх проведення.

Як вбачається із дослідженого в судовому засіданні повідомлення від 25 червня 2006 року начальник УБОЗ УМВС України у Волинській області протягом 24 годин повідомив апеляційного суд Волинської області про надання ним, в умовах невідкладності, дозволу та про проведення підлеглими йому працівниками, з метою перевірки заяви ОСОБА_5 оперативно - розшукових заходів в приміщенні Ківерцівського медичного коледжу.

Факт здійснення у вихідний день - неділю 25 червня 2006 року оперативно - розшукових заходів в умовах невідкладності на підставі дозволу керівника оперативного підрозділу, підтвердили також свідки ОСОБА_28 ОСОБА_29,ОСОБА_30., ОСОБА_31

Враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги посадуОСОБА_4. за штатним розписом на час інкримінованих йому дій, колегія суддів приходить до висновку про відсутність в його діях складу злочину пов'язаного з перевищенням влади та службових повноважень, а тому вирок в частині засудження останнього за ч.1 ст. 365 КК України слід скасувати, а справу закрити за п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.

Кваліфікуючи діїОСОБА_4. як службове підроблення та засуджуючи його за ч.1 ст. 366 КК України, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що документи, в які він, будучи службовою особою - оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України у Волинській області, в червні - серпні 2006 року вніс завідомо неправдиві відомості є офіційними.

Однак, при цьому судом залишено поза увагою, що предметом службового підроблення можуть бути тільки офіційні документи, тобто письмові акти, які видають державні, громадські чи приватні підприємства, установи, організації, і які призначені для засвідчення фактів, подій, що мають юридичне значення, складені належним чином за відповідною формою і мають необхідні реквізити - штамп, печатку, номер, дату і підпис.

Як вбачається із матеріалів справи:

- датовані 25.06.06 року протоколи пояснень ОСОБА_5. та протокол пояснень ОСОБА_9, виписки з агентурних заміток №593 та №594, довідка-меморандум, план додаткових оперативно-розшукових заходів, довідка про виконання пунктів плану додаткових заходів, план проведення заходів по реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи №29/11/06, постанови про постановку ОСОБА_8. на додатковий облік;

- агентурні замітки №593 та №594, оперативні замітки, агентурні повідомлення та довідки з робочої справи №124-91 агента "Пекуча";

в які ОСОБА_4. вніс завідомо неправдиві відомості не являються документами, які видаються організаціями, установами для засвідчення фактів, подій, що мають юридичне значення, а є документами внутрішнього обігу оперативного підрозділу МВС, які складені не на офіційних бланках, а в довільній, рукописній, поза процесуальній формі, і на них відсутні печатки, штампи.

Що ж стосується датованого 25.06.2006 року протоколу - заяви про вчинений злочин, в яку ОСОБА_5. під диктовкуОСОБА_4. вніс завідомо неправдиве повідомлення про вимагання у нього викладачем Ківерцівського медичного коледжу ОСОБА_8. хабара, то на думку колегії суддів, в даному випадку, в діяхОСОБА_4. також відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст. 366 КК України, оскільки даний протокол власноручно було написано засудженим ОСОБА_5., який і подав її особисто до правоохоронних органів, за що і притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 383 КК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищенаведені документи, підроблення яких інкримінованоОСОБА_4. не є офіційними, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбачений ч.1 ст. 366 КК України.

Як вбачається із показань інспекторів патрульної служби Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області, молодших сержантів міліції ОСОБА_12. та ОСОБА_13, які як в ході досудового слідства, так і в суді, послідовно пояснювали, що 18 серпня 2007 року при затриманніОСОБА_4. підробне посвідчення працівника міліціїНОМЕР_2 на своє ім'я, видане УМВС України у Волинській області як оперуповноваженому УБОЗ УМВС України у Волинській області останній їм не пред'являв. Воно випало вОСОБА_4. з кишені і було підняте ОСОБА_12

Згідно висновку експерта (т.3 а.с. 6-8) зображення на бланку представленого на дослідження посвідчення працівника міліціїНОМЕР_2, виданого на ім'я ОСОБА_4, виконані струменевим друком з використанням кольорового струменевого принтера.

Окрім цього, як вбачається із наказу № від 1 серпня 2007 року начальника УМВС України у Волинській області ( т. 4 а.с. 335) ОСОБА_4. за рішенням суду поновлений на посаді оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією УБОЗ УМВС України у Волинській області, тобто на момент інкримінованих йому дій був діючим працівником міліції.

Будь - яких доказів того, що ОСОБА_4. підробив власне посвідчення працівника міліціїНОМЕР_2, з метою його використання чи використав його, як в ході досудового слідства, так і в суді - не здобуто.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що діяхОСОБА_4. відсутній склад злочину передбачений ч.1 ст. 358 та ч.3 ст. 358 КК України, тому вирок в цій частині підлягає скасуванню, а кримінальна справа закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 6 КПК України.

Твердження прокурора в апеляції про те, що судом не враховано в якості обставини, що обтяжує покарання засуджених - повторність вчинення ними злочинів, є необґрунтоване, оскільки дана обтяжуюча обставина органами досудового слідства ОСОБА_5 взагалі не інкримінувалась, а дії за які засуджується ОСОБА_4. складають собою ідеальну сукупність.

Враховуючи всі обставини справи, особуОСОБА_4., який до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше займався суспільно-корисною працею, його позитивні характеристику з місць роботи, а також і те, що він має на своєму утриманні матір - інваліда 2 групи, з моменту вчинення інкримінованих йому дій пройшов значний проміжок часу, тяжкість вчинених ним злочинів, зменшення об'єму його обвинувачення, колегія суддів приходить до висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе застосувати до нього ст.ст. 75, 76 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов'язки на цей період.

У зв'язку із застосуванням доОСОБА_4. ст. 75 КК України до останнього конфіскація майна не застосовується, а тому арешт на майноОСОБА_4. підлягає скасуванню, а майно поверненню останньому.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку з підстав зазначених в апеляції прокурора та постановлення нового вироку.

Окрім цього, враховуючи, що суд першої інстанції позбавивОСОБА_4. спеціального звання - "майор міліції" без наведення у вироку будь-яких мотивів застосування ст. 54 КК України, тому колегія суддів, з врахуванням характеризуючи даних підсудного, вважає, що вирок в цій частині підлягає скасуванню.

Враховуючи, що даний вирок підлягає скасуванню в частині засудження ОСОБА_4. за ч.1 і ч.3 ст.358, ч.1 ст. 365, та ч.1 ст. 366 КК України, а провадження по справі в цій частині закриттю на підставі п. 2 ч.1 ст. 6 КПК України, колегія суддів вважає також за необхідне змінити вирок відповідно і в частині вирішення долі судових витрат та речових доказів.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати,-

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а апеляціїОСОБА_4. та його захисників - адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2. - задовольнити частково.

Вирок Луцького міськрайонного суду від 11 червня 2008 року щодо ОСОБА_5залишити без змін.

Цей же вирок відносно ОСОБА_4змінити.

Вирок в частині засудження ОСОБА_4за ч.1 і ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 365, та ч. 1 ст. 366 КК України скасувати і провадження по справі в цій частині закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України.

Вважати ОСОБА_4засудженим до покарань, призначених судом за:

- ч. 3 ст. 364 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки;

- ч. 3, 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 369 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

- ч.2 ст. 370 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.

Вирок відносно ОСОБА_4в частині позбавлення його спеціального звання "майор міліції" - скасувати.

На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_4. звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням - іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього у відповідності до ст. 76 КК України обов'язки, а саме: без дозволу органів кримінально-виконавчої системи не виїжджати на постійне проживання за межі України та не змінювати місце свого проживання.

Запобіжний західОСОБА_4. скасувати, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.

Арешт на майноОСОБА_4. скасувати та повернути належні йому грошові кошти в сумі 2004 грн., 100 російських рублів, та золоту обручку.

Речові докази по даній кримінальній справі:

- матеріали ОРС категорії "Захист" № 29/11/06, матеріали робочої справи агента "Пекуча", спецблокнот № 4621/05, посвідчення працівника міліції УВП №029793, УВП №027751 посвідчення працівника міліції УВП №029793, УВП №027751 027751, претензію № 31 від 21.06.2006, зберігати при матеріалах кримінальної справи;