Головуючий в 1 інстанції Канівець Л.Ф.

Категорія ст. 186 ч. 3 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Бешти Г.Б.,

суддів - Пазюка О.С., Матвієнко Н.В.,

з участю прокурора - Кухарука В.В.

засудженого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Кухарука В.В. на вирок Володимир-Волинського міського суду від 30 березня 2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні якого знаходиться малолітня дитина, згідно ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 186 КК України на 5(п'ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає покладений на нього згідно ст. 76 КК України обов'язок - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його із залу суду.

Вироком вирішено долю речових доказів,-

Цим вироком ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що він перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 11 лютого 2009 року близько 20 години, застосувавши фізичне насильство, яке виразилося у відштовхуванні від вхідних дверей будинку ОСОБА_3., внаслідок чого остання впала на підлогу в коридорі і отримала тілесне ушкодження, яке згідно висновку судово-медичної експертизи відноситься до категорії легких і не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої в момент заподіяння. Після цього, він проник в середину житлового будинку АДРЕСА_2, звідки відкрито викрав чуже майно, шматок сала вагою 150 г., вартістю 3 грн. 30 коп., бензопилу марки "STIHL", вартістю 900 грн. та гроші в сумі 2800 грн., які належали ОСОБА_2., чим завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 3703 грн. 30 коп.

В апеляції на вирок суду прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1.., вважає призначене йому покарання надто м'яким та таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. Просить скасувати вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання ОСОБА_1. внаслідок його м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд.

Апеляції від інших учасників процесу не надходили.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення засудженого, який просив залишити апеляцію прокурора без задоволення, а вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами і ніким не оспорюються. Діям ОСОБА_1. дана правильна юридична оцінка і його дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна(грабіж), поєднане із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, з проникненням у житло.

У відповідності до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (2341-14) та з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому воно має бути необхідне і достатнє для виправлення особи та попередження нового злочину.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння і дану обставину суд правильно визнав такою, що обтяжує покарання. Те, що підсудний визнав себе винуватим, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв у розкритті злочину, відшкодував потерпілим завдані збитки, має постійне місце проживання суд відніс до обставин, що пом'якшують покарання.

Зазначену сукупність пом'якшуючих обставин покарання суд підставно відніс до таких, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і, призначаючи покарання засудженому, обґрунтовано застосував ст.ст. 75, 76 КК України.

Як особа, ОСОБА_1, характеризується посередньо, згідно ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітнього сина, хворіє і потребує постійного лікування, в зв'язку з чим є обмежено працездатним.

Крім того, судом першої інстанції було враховано думку потерпілих, які просили суворо не карати ОСОБА_1. та призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та характеризують особу засудженого, думку потерпілих, колегія суддів вважає, що призначене судом покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для скасування вироку, внаслідок його м'якості, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію помічника Володимир-Волинського міжрайонного прокурора Кухарука В.В. залишити без задоволення, а вирок Володимир-Волинського міського суду від 30 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.