Головуючий в 1 інстанції Гончарук О.Н.

Категорія: ч.3 ст. 15 - Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.

ч.3 ст. 152 КК України

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді: Бешти Г.Б

суддів: Пазюка О.С., Оксентюка В.Н.,

з участю прокурора: Смолюка Б.С.,

засуджених; ОСОБА_1., ОСОБА_2

законних представників неповнолітніх засуджених: ОСОБА_3., ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора Камінь-Каширського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Камінь-Каширського районного суду від 15 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець та житель с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, українець, громадянин України, учень 11 класу Сошичненської ЗОШ 1-3 ступенів, не судимий та

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель с. Сошичне Камінь-Каширського району Волинської області, українець, громадянин України, учень 10 класу Сошичненської ЗОШ 1-3 ступенів, не судимий,

засуджені за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 152 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі кожен.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання, якщо вони протягом двохрічного іспитового строку не вчинять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки: повідомлятимуть органи кримінально-виконавчої системи про зміну їх місця проживання, навчання та періодично з'являтимуться у ці органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено попередню - підписку про невиїзд.

Судові витрати прийняті на рахунок держави.

Вироком вирішено долю речових доказів,-

Цим вироком ОСОБА_1. та ОСОБА_2. визнано винними та засудженими за те, що вони 21 червня 2008 року біля 3 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї житлового будинкуАДРЕСА_1, із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування, групою осіб намагались зґвалтувати ОСОБА_7, однак для цього не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій засуджених, вказує на те, що призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особам ОСОБА_1. та ОСОБА_2що призвело до необґрунтованого застосування ст. ст. 69, 75, 104 КК України.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити кожному засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію та прохав її задовольнити, засуджених ОСОБА_1. та ОСОБА_2їх законних представників та захисників, які заперечили апеляцію та прохали залишити її без задоволення, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні злочину за вказаних у вироку обставинах, в апеляції не оспорюється і відповідає фактичним обставинам справи.

Дії засуджених кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 152 КК України як незакінчений замах на зґвалтування, вчинений групою осіб.

При призначенні ОСОБА_1. та ОСОБА_2. покарання судом першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, враховано характер та стадію вчиненого злочину - незакінчений замах на особливо тяжкий злочин, особи засуджених, які вчинили злочин вперше, характеризуються позитивно, є потерпілими від Чорнобильської катастрофи, ОСОБА_2 є круглим сиротою, аОСОБА_1 проживає та виховується у неповній сім'ї, обоє є вчинили злочин у неповнолітньому віці. Зазначену сукупність обставин суд вірно відніс до таких, що пом'якшують покарання.

Враховано судом і поведінку потерпілої ОСОБА_7, яка знаючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є неповнолітніми, довела їх до стану алкогольного сп'яніння, а також те, що тяжких наслідків від злочину не наступило. Суд прийшов до висновку, що вищевказані обставини є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та підставно застосував ст. 69 КК України.

Обтяжуючою покарання обставиною суд визнав вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Представники служби у справах дітей Камінь-Каширської райдержадміністрації, кримінальної міліції у справах дітей Камінь-Каширського РВ УМВС України у Волинській області, Сошичненської ЗОШ 1-

3 ступенів у суді першої інстанції прохали не позбавляти волі ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Жителі с. Сошичне Камінь-Каширського району у кількості 300 чоловік звернулись до апеляційного суду з заявою, в якій зазначили, що засуджені характеризуються позитивно, раніше до відповідальності не притягались. Крім того вказали, що ОСОБА_7, яка є по справі потерпілою, веде аморальний спосіб життя та сама спровокувала розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Теж прохали не позбавляти волі ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до правильного висновку, що для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нових злочинів їм можливо призначити покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства.

Підстав для скасування вироку з мотивів, наведених в апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, -

Апеляцію помічника прокурора Камінь-Каширського району, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.

Вирок Камінь-Каширського районного суду від 15 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - без зміни.