Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого судді: Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року

у справі № 813/6461/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.)

до Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ГУ Міндоходів у Львівській області)

про визнання протиправним та скасування рішення,

У вересні 2014 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11 серпня 2014 року № 79/2100/НОМЕР_1, яким до підприємця застосовані фінансові санкції у сумі 605010,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (481/95-ВР) .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій ГУ Міндоходів від 11 серпня 2014 року № 79/2100/НОМЕР_1; присуджено на користь ФОП ОСОБА_1 із Державного бюджету України витрати щодо сплати судового збору в розмірі 4384,80 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 листопада 2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишено без змін.

У грудні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року заяву ФОП ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд касаційної скарги здійснено у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами, а згідно п. 1 ч. 2 вказаної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 248 вказаного Кодексу у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Таким чином, істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справі, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що підставою для застосування до позивача фінансових санкцій за зберігання алкогольних напоїв в місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру та зберігання фальсифікованих алкогольних напоїв з підробними марками акцизного збору стали обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 08 липня 2014 року, складеного посадовими особами ОУ ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області.

У заяві про перегляд постановленого у справі судового рішення, що набрало законної сили (постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2015 року), ФОП ОСОБА_1 нововиявленою обставиною заначає інформацію, наведену у листі Головного управління ДФС у Львівській області від 08 грудня 2015 року № 452/13-01-10-04-09 щодо відсутньої можливості у Головного управління ДФС у Львівській області надати належним чином завірені копії документів, що підтверджують факт вилучення у ФОП ОСОБА_1 4020 пляшок горілки марки "Чарка", ємністю 0,5 літрів кожна з описом номерів акцизних марок, якими була маркована алкогольна продукція.

Відмовляючи у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що дані листа Головного управління ДФС у Львівській області від 08 грудня 2015 року № 452/13-01-10-04-09 не можна вважати нововиявленими і такими, що дають підстави для перегляду за нововиявленими обставинами рішення, яке набрало законної сили, оскільки обставини виявлення і вилучення фальсифікованої алкогольної продукції з підробленими акцизними марками в кількості 4020 пляшок у складському приміщенні, належному ФОП ОСОБА_1, обставини відібрання зразків та проведення експертизи були предметом дослідження в суді та з наданням юридичної оцінки, а наведена в листі інформація носить лише інформативний характер з констатацією факту про неможливість Головного управління ДФС у Львівській області надати на вимогу позивача належним чином завірені документи, що підтверджують факт вилучення алкогольної продукції, внаслідок того, що матеріали кримінального провадження від 11 березня 2014 року № 32014000000000012 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 204 Кримінального кодексу України у березні 2014 року скеровані до Головного слідчого управління фінансових розслідувань ДФС України, а вилучені алкогольні напої передані на відповідальне зберігання.

Доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 41, 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 245, 248, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 813/6461/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.