11-318 Про одержання хабара працівниками правоохоронних органів за непорушення кримінальної справи - 02.06.2009 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями: засудженого ОСОБА_4., захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2., прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від "23" березня 2009р.

яким ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уроженець та мешканець м. Конотоп, Сумської області, раніше не засуджувався,

засуджений за ст. 368 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини всього особистого належного йому майна. ОСОБА_3. відповідно до ст. 54 КК України позбавлений звання старший лейтенант міліції.

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, росіянин, уроженець та мешканець м. Конотоп, Сумської області, раніше не засуджувався,

засуджений за ст. 368 ч. 2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки, з конфіскацією ? частини всього особисто належного йому майна.

Гроші в сумі 17000 гривень, заставне майно - повернути, а також знято арешт з квартири по АДРЕСА_1 в м. Конотоп.

Стягнуто з ОСОБА_3. та ОСОБА_4. по 1173 гривні з кожного на користь Харківського НДІСЕ за проведення експертизи.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Будучи службовими особами: ОСОБА_3. командиром взводу патрульної служби Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, а ОСОБА_4. інспектором взводу патрульної служби Конотопського МВ УМВС України в Сумській області, за попередньою змовою, групою осіб з використанням службового становища одержали хабар за виконання дії в інтересах того хто дає хабар, за слідуючих обставин.

1 квітня 2008 року до чергової частини Конотопського МВ УМВС України в Сумській області надійшло повідомлення про заподіяння ОСОБА_5, тілесних ушкоджень ОСОБА_6, яке було передано для проведення перевірки ОСОБА_3. який задіяв до неї ОСОБА_4., і вони встановили, що ОСОБА_6. не має ніяких претензій до ОСОБА_5.

У ОСОБА_3. та ОСОБА_4. виник спільний умисел на одержання хабара від ОСОБА_5 за вирішення матеріалу шляхом відмови в порушення кримінальної справи. 11 квітня 2008 року, приховавши від ОСОБА_5 те, що ще 5 квітня 2008 року відносно нього в порушенні кримінальної справи відмовлено, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. зустрівшись з ним запропонували передати їм як винагороду 250 доларів США, за вирішення питання про відмову в порушення кримінальної справи, на що він дав згоду.

Попередньо сплативши штраф в сумі 51 гривня, за вчинення дрібного хуліганства, ОСОБА_5. 15 квітня 2008 року біля відділу міліції в м. Конотоп зустрівся з ОСОБА_3. і вони обговорили, що сума винагороди буде складати 150 доларів США.

В цей же день, близько 19 годин, ОСОБА_5., попередньо домовившись по телефону з ОСОБА_4. приїхав до Будинку науки та техніки Конотопської дирекції залізничних перевезень по вул. Клубна, 2 в м. Конотоп, де його зустрів ОСОБА_4 та завів до приміщення опорного пункту розташованого в цьому будинку.

Знаходячись в приміщенні, ОСОБА_5. передав ОСОБА_4. 750 гривень поклавши їх за вказівкою ОСОБА_4. в шухляду робочого столу.

В поданих апеляціях:

- захисника ОСОБА_1. яка прохає вирок суду відносно ОСОБА_4. скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. В апеляції вона зазначає, що під час досудового слідства були порушені права ОСОБА_4., а саме не роз'яснено право на захист та на своєчасне його забезпечення, застосування психологічного тиску під час затримання та після, з боку оперативних працівників, але суд розглядаючи справу на ці порушення не звернув уваги. Ні органами слідства ні судом не встановлено хто ж конкретно вимагав кошти у ОСОБА_5 і не доведено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була попередня змова на вчинення вказаних дій.

Ніяким чином не доведено, що ОСОБА_4 приховав від ОСОБА_5 факт прийняття 5 квітня 2008 року рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. Суд не з'ясував чому пояснення ОСОБА_5 під час досудового слідства відрізняються від тих які він давав під час судового слідства.

Аналіз всіх зібраних по справі доказів вказує на те, що вина ОСОБА_4. у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України не доведена.

- засуджений ОСОБА_4. вказує, що під час досудового слідства були допущені грубі порушення вимог закону, але суд розглядаючи справу не звернув на них уваги. Він повністю підтримує апеляцію захисника ОСОБА_1. і прохає вирок суду скасувати.

- захисник ОСОБА_2. вказує, що суд розглядаючи справу не звернув уваги на те, що процесуально не встановлено правовий статус ОСОБА_5. Спочатку відносно було відмовлено в порушенні кримінальної справи і складено протокол про адміністративне правопорушення, а потім всі ці процесуальні документи були скасовані. Протокол вручення грошових коштів ОСОБА_5. був проведений з грубим порушенням вимог кримінально-процесуального закону але суд на це не звернув уваги і визнав та послався на докази які були одержані з порушенням вимог закону.

Тому він прохає вирок суду скасувати як незаконний та постановити виправдувальний вирок.

- прокурор Муравенко О.Ю. який затвердив обвинувальний висновок та брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вважає, що суд призначаючи засудженим покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, не в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх відношення до вчиненого.

Тому він прохає вирок суду скасувати як незаконний, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок м'якості та постановити новий вирок та визнати винними ОСОБА_3. та ОСОБА_4. за ст. 368 ч. 2 КК України та призначити покарання кожному у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, з конфіскацією всього особистого майна, з позбавленням відповідно до ст. 54 КК України спеціального звання.

Заслухавши доповідь судді, захисників ОСОБА_2. та ОСОБА_1. які підтримали подані ними апеляції та заперечували проти поданої апеляції прокурора, засудженого ОСОБА_4. який підтримав подані ним та захисником апеляції, засудженого ОСОБА_3. який підтримав подану захисником ОСОБА_2. апеляцію, та заперечував проти поданої апеляції прокурором, прокурора Лаврусь В.О. який підтримав подану апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та заперечував проти поданих апеляцій захисниками ОСОБА_2. і ОСОБА_1. та засудженим ОСОБА_4., перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засуджених ОСОБА_3. та ОСОБА_4. у вчинені злочину за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами.

Колегія суддів не може погодитись з доводами засудженого ОСОБА_4. захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про те, що під час досудового слідства були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону, на які суд розглядаючи справу не звернув ніякої уваги, а також прийшов до помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_3. та ОСОБА_4. складу злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України та про доведеність їх вини у вчиненні даного злочину.

Так, свідок ОСОБА_5. вказав, що дійсно 1.04.2008 року він вчинив відносно ОСОБА_6. хуліганські дії і його затримали працівники міліції. 4 квітня 2008 року ОСОБА_3. запропонував зустрітися з ним 5.04.2008 року. Під час зустрічі ОСОБА_3. повідомив йому про складності які в нього можуть виникнути з цими подіями і запропонував зателефонувати йому 7.04.2008 року так як він матиме розмову з потерпілим ОСОБА_6. Зателефонувавши до ОСОБА_3., він 11.04.2008 року прибув до нього в кабінет де також знаходився і ОСОБА_4. В розмові з ним Бондаренко, в присутності ОСОБА_4, повідомив, що для позитивного вирішення питання необхідно передати 250 доларів США, на що він дав згоду. Через деякий час в кабінет зайшов сержант міліції і дав протокол про адміністративне правопорушення, в якому він - ОСОБА_5 вчинив підпис, та отримав квитанцію про сплату штрафу. Сплативши штраф він квитанцію передав черговому по відділу міліції, а так як в нього не було 250 доларів США для передачі працівникам міліції він поїхав в м. Суми де повідомив працівникам СБУ про вимагання в нього грошей. 15 квітня 2008 року він зателефонував до ОСОБА_3. і повідомив, що знайшов гроші щоб їх передати, а вони не порушували кримінальну справу. В цей день він приїхав до відділу міліції де зустрів ОСОБА_3. та повідомив, що 1000 гривень знаходяться у брата, на що останній повідомив, що необхідно 150 доларів і коли підійшов ОСОБА_4. вони вирішували кому він передасть гроші.

Отримавши від працівників СБУ гроші у сумі 750 гривень він зателефонував до ОСОБА_3 і вони домовились зустрітись біля будинку культури ім. Луначарського. Підійшовши до будинку культури він помітив двох працівників міліції і один з них був ОСОБА_4. який запропонував зайти в приміщення. Зайшовши в кабінет, ОСОБА_4. відкрив верхню шухляду письмового столу і показав, щоб він поклав гроші, що він і зробив. Вийшовши на вулицю вони розмовляли з ОСОБА_4який повідомив щоб він не хвилювався. Проте, що відносно нього винесена постанова про відмову в порушення кримінальної справи йому стало відомо вже після передачі грошей, але він її не отримував.

Свідок ОСОБА_7. допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що 14.04.2008 року від ОСОБА_5 надійшла заява про вимагання грошей двома працівниками патрульної служби Конотопського МВ. Отримавши дозвіл керівництва УСБУ в Сумській області він разом з ОСОБА_8. 15 квітня 2008 року виїхав в м. Конотоп. Після зустрічі з ОСОБА_5. останній зателефонував до ОСОБА_3. і повідомив що зібрав 1000 гривень та домовився з ним про зустріч. Після зустрічі з ОСОБА_3., ОСОБА_5. повідомив їм, що сума коштів була зменшена до 150 доларів США, а також, що в розмові приймав участь і прапорщик та ім'я ОСОБА_4. Дана розмова фіксувалась з допомог диктофона. В послідуючому вони в присутності понятих передали ОСОБА_5.: дві купюри номіналом по 200 гривень і 7 купюр номіналом по 50 гривень на яких люмінесцентним олівцем була поставлена літера "В" і все це було зафіксовано на відеокамеру. Близько 18 годин ОСОБА_5. зателефонував ОСОБА_3. і вони домовились про зустріч біля входу в Будинок науки та техніки. До вказаного місця він, ОСОБА_8, двоє понятих та ОСОБА_5 під'їхали на автомашині. ОСОБА_5 підійшов до входу де його зустрів ОСОБА_4. і вони разом зайшли до приміщення, а потім вдвох через деякий час вийшли. ОСОБА_5 підійшов до них і повідомив, що передав гроші ОСОБА_4. ОСОБА_8 та поняті зайшли в будинок в якому знаходилась кімната опорного пункту міліції, а він наздогнав ОСОБА_4 якого також запросив до цього кабінету. Під час огляду місця події в верхньому ящику письмового стола були виявлені гроші в сумі 750 гривень: купюрами - 2 по 200 гривень і 7 по 50 гривень.

Допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок ОСОБА_8. дав аналогічні покази що і свідок ОСОБА_9..

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку пояснення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_10. та ОСОБА_8. оскільки вони логічні та послідовні як під час досудового слідства так і в судовому засіданні і об'єктивно підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, свідок ОСОБА_11. вказав, що 15 квітня 2008 року він разом з ОСОБА_12. були запрошені в якості понятих до приміщення СБУ в м. Конотоп де в їх присутності були записані в протокол та помічені дві купюри по 200 гривень і 7 по 50 гривень та вручені ОСОБА_5.. Після цього разом вони під'їхали до приміщення Будинку науки і техніки. Він бачив, як ОСОБА_5. зустрівся з ОСОБА_4. і вони разом зайшли до приміщення, а потім через деякий час вийшли на вулицю. Він та ОСОБА_12. разом з працівником СБУ зайшли в приміщення Будинку науки та техніки. Після того як до них приєднались ОСОБА_4. та ОСОБА_3. в кабінеті опорного пункту в шухляді столу були виявлені гроші в сумі 750 гривень.

Свідок ОСОБА_13. вказала, що 15.04.2008 року, близько 19 год. 25 хв. вона разом з ОСОБА_8 та двома понятими прийшли до кабінету № 26 в Будинку науки та техніки, який займали працівники патрульної служби і відкрили його, але в ньому нікого не було. Через деякий час до кабінету зайшли інші працівники і в її присутності з ящика столу були вилучені гроші в сумі 750 гривень, які в ультрафіолеті світились зеленим кольором.

З заяви ОСОБА_5 від 14.04.2008 року на ім'я начальника УСБУ в Сумській області вбачається, що командир взводу "ППС" та прапорщик "ППС" вимагають у нього 250 доларів США за допомогу в звільненні від кримінальної відповідальності (т. 1 а.с.8).

15 квітня 2008 року ОСОБА_5. були вручені грошові кошти: дві купюри по 200 гривень і 7 по 50 гривень які були переписані по номерах, та помічені люмінесцентним порошком, що підтверджуються протоколом (т. 1 а.с. 13).

Під час огляду місця події, від 15 квітня 2008 року, в приміщенні опорного пункту в Будинку науки і техніки в ящику столу були виявлені гроші в сумі 750 гривень - 2 купюри по 200гривень і 7 по 50 гривень, на яких при просвічувані була виявлена буква "В".

Постановою від 5 квітня 2008 року командира взводу ПС Конотопського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_3. відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 296 та 122 КК України відносно ОСОБА_5 з притягненням останнього до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (т. 1 а.с. 27).

При проведенні очних ставок окремо між ОСОБА_5. таОСОБА_3. та ОСОБА_5. і ОСОБА_4., ОСОБА_5. повністю підтвердив свої показання про обставини передачі хабара ( т. 1 а.с. 58-60, 111-114).

При відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_5. детально розповів та показав за яких обставин він 15.04.2008 року передавав гроші ОСОБА_4. (т. 1 а.с. 172-180).

Таким чином вказівки засудженого ОСОБА_4., захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про те, що органами досудового слідства були грубо порушені вимоги кримінально-процесуального закону, на які суд розглядаючи справу не звернув уваги безперечно вказують на незаконність вироку суду, перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці докази спростовуються.

Викладені джерела доказів не викликали сумнівів у суду першої інстанції, з ними погоджується й колегія суддів, а тому доводи засудженого ОСОБА_4. та захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про непричетність засуджених ОСОБА_3. та ОСОБА_4. до отримання хабара за попередньою змовою групою осіб, не заслуговують на увагу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав покази засуджених ОСОБА_3. та ОСОБА_4. як під час досудового слідства так і в судовому засіданні про непричетність їх до вчинення злочину, як обраний ними спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за вчинене, оскільки аналіз всіх доказів, які були досліджені судом першої інстанції спростовують їх у повному обсязі, з чим погоджується і колегія суддів.

В той же час колегія суддів знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4. в одержанні хабара як службовими особами за попередньою змовою, групою осіб з використанням службового становища за виконання дії в інтересах того, хто дає хабар, правильним, приходить до висновку, що дії ОСОБА_3. та ОСОБА_4. також вірно кваліфіковані за ст. 368 ч.2 КК України.

Покарання засудженим ОСОБА_3. та ОСОБА_4. судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особи винних, обставин, що пом'якшують покарання, а саме те, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, позитивно характеризуються за місцем роботи та проживання, мають на утриманні неповнолітніх дітей.

За таких обставин колегія суддів вважає, що призначене засудженим ОСОБА_3. та ОСОБА_4. покарання є необхідним і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Не знаходячи підстав вважати, що призначене засудженим ОСОБА_3. та ОСОБА_4. покарання є м'яким, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора щодо скасування вироку з цих підстав та постановлення нового вироку є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23 березня 2009 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_4. захисників ОСОБА_1. та ОСОБА_2., та прокурора який затвердив обвинувальний висновок та брав участь у розгляді справи судом першої інстанції -без задоволення.