Головуючий у І інстанції Лесик В.О.

Категорія: ч. 1 ст. 125 КК України Доповідач Пазюк О.С.Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді: Пазюка О.С.

суддів: Лозовського А.О., Міліщука С.Л.,

виправданого: ОСОБА_1,

за участю потерпілої: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Щетинь Любешівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1, з вищою базовою освітою, одружений, який працює начальником ВДАІ УМВС України у Волинській області по смт. Стара Вижівка та району, несудимий, -

виправданий за ч. 1 ст. 125 КК України за недоведеністю участі у вчиненні вказаного злочину.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -

ОСОБА_1 обвинувачувався потерпілою ОСОБА_2 в тому, що він 28 липня 2008 року, біля 20 год., на вул. Об'їздній в смт. Стара Вижівка, під час конфлікту, умисно наносячи удари мертвим індичам та руками в різні ділянки тіла, заподіяв їй легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я у вигляді двох синців в ділянках лівого плеча та лівого ліктьового суглобу.

В апеляції потерпіла ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та постановити обвинувальний вирок щодо ОСОБА_1, призначивши останньому покарання, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України. Посилається на те, що ОСОБА_1 наніс їй легкі тілесні ушкодження, що підтверджується матеріалами справи та показаннями свідків. Суд, при винесенні рішення, не дав належної оцінки доказам, безпідставно відхилив показання свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та постановив вирок, який не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, ОСОБА_2, яка апеляцію підтримали, заперечення прокурора, вивчивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що апеляція до задоволення не підлягає.

Висновок суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, ґрунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав правильну юридичну оцінку і обґрунтовано поклав в основу виправдувального вироку.

Як вбачається з матеріалів справи, безспірних доказів про винуватість підсудного у спричиненні тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 не зібрано. Надані ж суду докази по цьому факту є суперечливими, а показання свідків, в тому числі і очевидців події, суперечливими та непослідовними.

Так, із показань самої потерпілої, даними на різних стадіях розслідування даної справи та в судовому засіданні не можливо встановити чи дійсно наносив їй обвинувачений тілесні ушкодження чи ні. Свої показання ОСОБА_2 постійно змінювала та не могла конкретно вказати механізм утворення, виявлених у неї тілесних ушкоджень.

Аналогічна ситуація і з показаннями свідків. Так, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 категорично стверджують, що під час конфлікту ОСОБА_1 не наносив їй будь-яких побоїв. Свідок ОСОБА_4 під час досудового слідства підтвердив ці показання, а вже в судовому засіданні змінив їх, стверджуючи протилежне.

В той же час, показання ОСОБА_1 як в ході досудового так і під час судового слідства є послідовними, в яких він визнає виникнення конфлікту між ним та потерпілою і заперечує заподіяння їй будь-яких тілесних ушкоджень.

Щодо посилання потерпілої на висновок судово-медичної експертизи № 377 від 03.12.2008 року, як доказ вини засудженого, яким підтверджується нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень, то у вироку мотивовано, чому судом відхилено цей доказ.

Із вказаного висновку експертизи не можна категорично встановити точний час виникнення у потерпілої виявлених у неї синців, як і предмет, яким вони спричинені. Не зміг цього пояснити і сам судмедексперт, допитаний в судовому засіданні.

А тому, суд першої інстанції, врахувавши положення ст. 62 Конституції України, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вірно прийшов до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_1 за недоведеністю в його діях складу злочину

Також у вироку наведено підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Обставин, які б ставили під сумнів правильність висновків суду, колегією суддів не встановлено.

Виходячи з наведеного, судова колегія не вбачає підстав для скасування вироку суду за обставин, викладених в апеляції.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати, -

Вирок Ратнівського районного суду Волинської області від 23 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.