Головуючий у 1-й інстанції - Демченко О.С.

Категорія: ст. 115 ч. 1 КК України Доповідач - Гончаров М.В.

2009 року травня "26" колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого: Лугового М.Г.

суддів: Гончарова М.В., Сінашенка В.Г.

з участю прокурора: Кононової Л.Ф.,

засудженого: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Глухівського міськрайонного суду від "4" лютого 2009р.

яким, ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,

засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі.

У відповідності з вироком суду, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що в першій половині дня 12 жовтня 2008 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у своєму будинку в с. Шевченкове Глухівського району, в ході сварки з ОСОБА_2 на грунті ревнощів, з метою позбавлення життя ОСОБА_2 спочатку завдав декілька ударів ножем в шию, а потім сокирою відрубав їй голову.

В апеляції прокурор вказує на те, що вирок щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 334 КПК України. Суд обмежився лише перерахуванням досліджених в ході судового слідства доказів, не виклавши їх суть, тому просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи й зміст апеляції, прокурора який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вислухавши засудженого ОСОБА_1 який погоджується з вироком суду колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2, правильність юридичної кваліфікації його дій ґрунтуються на досліджених і перевірених у судовому засіданні доказах і в апеляції прокурора не оспорюються.

На обґрунтування винності ОСОБА_1, суд у вироку послався на його покази, які він дав під час судового слідства. Визнаючи себе винним у злочині проти ОСОБА_2 він докладно розповів про обставини умисного вбивства потерпілої ОСОБА_2.

Суд обгрунтовано поклав ці покази ОСОБА_1 в обґрунтування обвинувального вироку, оскільки вони підтверджуються і іншими доказами, які суд дослідив в судовому засіданні.

Так, допитані під час судового слідства свідки ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що ОСОБА_1 безпосередньо після вчинення вбивства ОСОБА_2 визнавав себе винним.

Ці покази ОСОБА_1 та свідків об'єктивно підтверджують висновки судово-медичної, імунологічної, криміналістичної експертиз та протоколи огляду місця події та трупу ОСОБА_2.

Той факт, що ОСОБА_1 не страждає і не страждав на час вчинення злочину хронічним душевним захворюванням підтверджує висновок судово-психіатричної експертизи.

Отже, суд дослідивши докази по справі, обгрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.

Що стосується доводів апеляції прокурора про те, що суд не виклав у вироку суть деяких доказів, то на думку колегії суддів це не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і воно не перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу та постановити законний і справедливий вирок відносно засудженого ОСОБА_1, з яким і він погоджується.

Не вплинула на повноту судового слідства і та обставина, що суд розглянув справу без участі потерпілого.

Таким чином, колегія суддів не знаходячи підстав для скасування вироку та задоволення апеляції, вважає, що вирок відносно ОСОБА_1 є законним і справедливим.

Керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Глухівського міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.