Головуючий у 1 інстанції Завора І.М.

Категорія ст. 286 ч.2 КК Т.З. Доповідач Гавриш В.М.

2009 року квітня місяця "24" дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Гавриша В.М.

суддів Бурда К.І. Копитько Л.І.

з участю прокурора Адамець А.М.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляції помічника прокурора Гадяцького району, засудженого ОСОБА_1 на вирок Гадяцького районного суду від 30 січня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Гадяча,

з середньою освітою, не працюючий, раніше не суди -

мий, проживаючий АДРЕСА_1

засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Одночасно засудженому ОСОБА_1 запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту та з нього ж стягнуто на користь фінуправління Гадяцької райдержадміністрації 3 238 грн. 26 коп. за стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 і вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 30 липня 2008 року близько 22 год. 30 хв., керуючи автомобілем ВАЗ121099 держзнак НОМЕР_1, на вул. 50 років Жовтня в м. Гадячі, в порушення вимог п. 10.1 "Правил дорожнього руху України", в районі будинку № 88 виїхав на полосу зустрічного руху де допустив зіткнення з мопедом - скутером під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок зіткнення транспортних засобів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які і викликали його смерть, а пасажир скутера ОСОБА_2 тілесні ушкодження, що за тяжкістю кваліфікуються також як тяжкі.

В апеляції прокурора ставилося питання про скасування вироку, у зв'язку з надмірною м'якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права керувати транспортними засобами, однак апеляція прокурором відкликана.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок змінити, застосувати до нього положення ст. 75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання мотивуючи тим, що судом першої інстанції, при призначенні покарання, не врахована сукупність обставин, яка істотно впливає на вид та міру його покарання.

Зокрема засуджений звертає увагу на низку обставин, які не залежали від нього, але сприяли вчиненню дорожньої пригоди та привели до таких тяжких наслідків, в тому числі відсутність на проїзній частині вулиці будь-яких дорожніх бокових та роздільних розміток, що в нічний час позбавляло можливості вірно оцінити ширину проїзної частини вулиці та обрати вірний боковий інтервал між транспорт ними засобами при їх роз'їзді.

ОСОБА_1 також звертає увагу на те, що загиблим ОСОБА_3 в темну пору доби не було ввімкнене світло фари скутера-мопеда, що позбавляло його, засудженого, з врахуванням малих габаритів скутера, своєчасно виявити цей транспортний засіб на проїзній частині вулиці та своєчасно запобігти зіткненню з ним.

Зазначену обставину ОСОБА_1 кваліфікує, як грубе порушенні правил безпеки руху з боку потерпілого.

Нарешті апелянт вважає, що судом в достатній мірі не враховане його повне визнання вини, сприяння досудовому слідству у встановленні істини по справі, правдиві та стабільні показання на протязі досудового і судового слідства, позитивні характеристики, готовність і наміри до повного відшкодування завданих матеріальних збитків та моральної шкоди.

Одночасно в апеляційну інстанцію направлені письмові заяви потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_4, в яких вони просять застосувати до засудженого ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України мотивуючи тим, що він жодним чином не намагався уникнути відповідальності, транспортним засобом керував тверезим, з місця транспортної події не зник, а намагався надати потерпілим допомогу, вину у вчиненні необережного злочину визнав повністю, щиро кається, характеризується позитивно, раніше не судимий, має молодий вік.

На думку потерпілих, ОСОБА_1 не міг передбачити можливості настання трагічних наслідків, а тому його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Адамець А.М., яка заперечувала проти пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_1, виступ самого засудженого про застосування до нього положень ст. 75 КК України, дослідивши матеріали справи та обговоривши мотиви апеляції, колегія суддів не знаходить підстав до зміни вироку виходячи з наступного.

Із матеріалів справи убачається, що 30 липня 2008 року, ОСОБА_1 керуючи в темну пору доби автомашиною ВАЗ-21099 та рухаючись по місту Гадяч, грубо порушуючи правила безпеки руху, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого допустив зіткнення з моторолером, яким керував потерпілий ОСОБА_3

В результаті зіткнення транспортних засобів ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув на місті дорожньої пригоди, а неповнолітня ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Враховуючи тяжкість отриманих наслідків стосовно двох молодих осіб та характер грубого порушення правил безпеки руху, яким ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію, суд обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність його ізоляції від суспільства та одночасно позбавив права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

При обранні міри покарання ОСОБА_1, судом в достатній мірі враховані всі обставини, які його пом'якшують, в тому числі і ті, на які посилається засуджений, оскільки воно є близьким до мінімального, враховуючи санкцію, яка передбачає покарання за вчинення цього необережного злочину.

Перелічені засудженим порушення, які, на його думку, допущені самим потерпілим ОСОБА_3 не знаходяться в причинному зв'язку з дорожньою пригодою, не створили зазначену дорожню пригоду, що встановлено при проведенні судово - автотехнічної експертизи по справі.

/ а. с. 67-69 /

Колегія суддів також вважає, що по справі відсутні такі виключні обставини та дані про особу засудженого, які б давали підстави для звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, як про це ставиться питання засудженим та в заявах потерпілих, а тому апеляція засудженого не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,-

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Гадяцького районного суду від 30 січня 2009 року відносно нього - без змін.