колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Бартащук Л.В., Дмитренко Г.М.

прокурора Тимощука С.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали скарги за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року.

Цією постановою задоволена скарга ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора другого наглядового відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора Ворошилівського району Донецької області ОСОБА_4, працівників прокуратури Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та бувшого прокурора Донецької області ОСОБА_7, вказана постанова скасована, а матеріали перевірки повернуті до Генеральної прокуратури України для організації проведення додаткової перевірки і прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

Своє рішення суд мотивував тим, що прокурором відділу Генеральної прокуратури України ухвала суду не виконана і заява в повному обсязі не перевірена. Рішення по ст. 367 КК України не прийнято взагалі. Також не прийняте рішення відносно прокурора Ворошилівського району Донецької області Вишинського, працівників прокуратури Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6 Взагалі не перевірялись доводи скаржника про факти втрати матеріалів перевірки по її заяві від 03.10.2004 року.

Справа №10-675/2009 Головуючий у 1 інстанції Фінагєєв В.О.

Категорія ст. 236-2 КПК Доповідач Бартащук Л.В.

В своїй апеляції прокурор просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким вказану скаргу залишити без задоволення, а відповідне процесуальне рішення - без змін. Посилається на те, що постанова суду є незаконною і немотивованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, встановленим під час дослідної перевірки.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, скаржника, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, колегія суддів вважає, що зазначена апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 23.02.2009 року ОСОБА_1 в порядку ст. 236-1 КПК України звернулась до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просила скасувати постанову Генеральної прокуратури України, матеріали повернути для проведення додаткової перевірки, посилаючись на те, що перевірка заяви про злочин не проводилась, висновок про відсутність складу злочину є необгрунтованим:.

Розглядаючи скаргу, суддя вивчив подані скаржником матеріали, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, вислухав прокурора і дійшов висновку, що при постановленні рішення, прокурором не були дотримані вимоги діючого законодавства України, а тому постановив рішення про скасування зазначеної постанови.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованим і з ним погоджується.

Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. 99 КПК України, приймає одне з таких рішень, як задовольнити скаргу або залишити її без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді скарги, суд виконав вимоги кримінально-процесуального закону, а його висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема було встановлено, що прокурором відділу Генеральної прокуратури України ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2008 року, відповідно до якої визнано неправомірними дії Генеральної прокуратури України щодо пересилання скарги ОСОБА_1 від 03.07.2007 року на розгляд заступнику прокурора Донецької області та зобов'язано

Генеральну прокуратуру України вирішити скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 97 КПК України, не виконана.

Крім того, заява ОСОБА_1 в повному обсязі не перевірена, рішення по ст. 367 КК України не прийнято. Доводи скаржника про факти втрати матеріалів по її заяві від 3 жовтня 2004 року не перевірялись. Також не прийняте рішення відносно прокурора Ворошилівського району Донецької області ОСОБА_4, працівників прокуратури Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дослідивши матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, обґрунтовано встановив, що у особи, яка виносила постанову не було достатньо даних, для прийняття такого рішення, а тому постанову суду слід залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 20 березня 2009 року, якою задоволена скарга ОСОБА_1 на постанову старшого прокурора другого наглядового відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників Генеральної прокуратури України ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора Ворошилівського району Донецької області ОСОБА_4, працівників прокуратури Донецької області ОСОБА_5, ОСОБА_6 та бувшого прокурора Донецької області ОСОБА_7 за відсутністю в їх діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України, вказана постанова скасована, а матеріали за зверненням ОСОБА_1 повернуті до Генеральної прокуратури України для організації проведення додаткової перевірки, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.