Апеляційний суд Закарпатської області в складі :

головуючого - судді - Стана І.В.,

суддів - Марчука О.П., Симаченко Л.І.,

за участю прокурора Сливича П.М. та скаржника

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 02 квітня 2009 року в м. Ужгороді матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Хустського районного суду від 04 лютого 2009 року,

01 березня 2008 року до Хустського районного суду в порядку ст. 236-2 КПК України надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 07 грудня 2007 року, якою на підставі ст. 6 п. 2 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи. В скарзі ОСОБА_1 вказує про те, що постанова органа дізнання є незаконною, що при проведенні перевірки його заяви допущена неповнота та невідповідність висновків викладених у постанові фактичним обставинам справи. Зокрема, органом дізнання належним чином не перевірені доводи заяви про те, що 02 квітня 2006 року приблизно о 12-й годині ОСОБА_2 погрожував йому - співробітнику Виноградівського райвідділу міліції вбивством з застосуванням вогнепальної зброї - пістолета марки "ТТ". Під час досудового та судового слідства по кримінальній справі по факту вбивства потерпілої ОСОБА_3 громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт погрози на його адресу зі сторони ОСОБА_2. Останній також визнав факт погрози. Просив постанову скасувати, а матеріали направити до прокуратури Закарпатської області для проведення додаткової перевірки та порушення щодоОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 129 КК України.

Постановою судді Хустського районного суду скарга, яку подав ОСОБА_1 залишена без задоволення. У постанові суду вказується про те, що органом дізнання повно, всебічно та об'єктивно проведена перевірка заяви ОСОБА_1 про погрози вбивствомОСОБА_2 на його адресу, висновки якої відповідають наявним у справі даним, що при винесенні оскаржуваної ОСОБА_1 постанови вимоги ст. ст. 94, 97 КПК України порушені не були.Окрім цього, в постанові суду вказується про те, що працівниками Хустськ5ого МРВ УМВС України не здобуто достатніх даних про наявність у діях ОСОБА_2 ознак злочину передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.

В апеляції ОСОБА_1 вказує про те, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки викладені у ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи, які свідчать про те, що ОСОБА_2 погрожував йому вбивством. Вважає, що судом при розгляді скарги допущена неповнота, необ'єктивність та однобічність, не дана вірна оцінка наведеним у скарзі доводам і матеріалам кримінальної справи, яка порушена по факту вбивства гр. ОСОБА_3. Просить постанову скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд до цього ж суду.

Заслухавши доповідь судді про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляції, пояснення ОСОБА_1, який підтримав викладені в апеляції доводи, міркування прокурора, який вважав постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 236-2 КПК України суддя, отримавши скаргу на постанову прокурора, слідчого, органа дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи, витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при відмові в порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 цього кодексу, приймає одне з таких рішень :

а). скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і повертає матеріали для проведення додаткової перевірки;

б). залишає скаргу без задоволення.

Колегія суддів вважає, що вищевказані вимоги закону суддею Хустського районного суду при розгляді скарги, яку подав ОСОБА_1 порушені не були.

Так, колегія суддів вважає, що розглядаючи подану ОСОБА_1 скаргу суддя перевірив наведені у ній доводи й у відповідності до вимог ст. 236-2 КПК України обґрунтовано прийшов до переконання про те, що органом дізнання при проведенні перевірки у відповідності до вимог ст. 22 КПК України повно, всебічно та об'єктивно досліджені її обставини, - при прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи вимоги ст. ст. 97, 99 цього кодексу порушені не були, тому доводи апеляції про неповноту, не об'єктивність та однобічність при розгляді скарги відхиляє.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що під час розгляду скарги судом першої інстанції не здобуто достовірних даних у підтвердження доводів заяви ОСОБА_1 про те, щоОСОБА_2 погрожував йому вбивством.

Колегія суддів також відхиляє доводи скарги про те, що суддею дана не вірна оцінка доводам заяви та матеріалам кримінальної справи, яка порушена по факту вбивства гр. ОСОБА_3, оскільки такі не свідчать про неповноту, необ'єктивність та однобічність при розгляді скарги та оскільки при її розгляді суд не вправі давати оцінку зібраним у кримінальній справі по факту умисного вбивства потерпілої ОСОБА_3 доказам.

На інші дані, які би підтверджували доводи скарги про неповноту, необ'єктивність та однобічність при перевірці заяви ОСОБА_1 про те, щоОСОБА_2 погрожував йому вбивством, ОСОБА_1 як під час розгляду скарги суддею, так і в апеляції, не вказував і не вказує.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція, яку подав ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, що підстав для скасування постанови Хустського районного суду від 04 лютого 2009 року не має.

Керуючись ст. ст. 236-2, 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

Апеляцію, яку подав ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хустського районного суду від 04 лютого 2009 року про відмову в задоволенні скарги, яку подав ОСОБА_1 на постанову Хустського МРВ УМВС України в Закарпатській області від 07 грудня 2007 року, якою на підставі ст. 6 п. 2 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України - залишити без зміни.