2009 року березня 26 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Ященка В.А.

суддів Сахнюка В.Г. Сінашенка В.Г.

з участю прокурора Марченко Н.В.

захисника ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по справі на вирок Буринського районного суду від 12 січня 2009 року, яким,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимий,

засуджений за ст. 307 ч.3 КК України з застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна, за ст. 263 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна і відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк встановлено 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України, суд зобов'язав ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Судом прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_2 469 грн.2коп. та 375 грн.6 коп. на користь експертної установи за проведені по справі експертні дослідження.

Як зазначено у вироку, Панченко визнаний винним та засуджений за те, що у вересні 2008 року біля покинутої ферми у селі Гвинтове, Буринського району зірвав дикоростучі рослини коноплі, які приніс додому висушив та подрібнив, тобто виготовив та зберігав особливо небезпечний наркотичний засіб з метою його подальшого збуту. 14 листопада 2008 року у господарстві ОСОБА_3, в селі Гвинтове, Буринського району було знайдено та вилучено 4 568,2 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу "Канабіс", маріхуана, що є особливо великим розміром.

Окрім цього, 14 листопада 2008 року у господарстві ОСОБА_3, в селі Гвинтове, Буринського району було знайдено та вилучено 10 патронів калібру 5,6 мм., та 7 патронів калібру 9 мм., які є боєприпасами та які, Панченко незаконно придбав ще у 1991 році і які без відповідного на те дозволу зберігав за місцем свого проживання.

Прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, подав апеляцію у якій зазначає, що при призначенні покарання ОСОБА_3, суд не врахував тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, а також того, що Панченко зберігав з метою збуту наркотичні засоби у особливо великих розмірах і призначив засудженому дуже м'яке покарання, а тому прокурор просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, яка просила задовольнити апеляцію у повному обсязі, засудженого та його захисника, які просили вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність вини засудженого у вчиненні злочинів при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій засудженого за ст.ст. 307 ч.3 та 263 ч.1 КК України у поданій апеляції під сумнів не ставляться.

Що стосується призначеного засудженому покарання, то на думку колегії суддів це покарання призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, при цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що Панченко раніше не судимий, щиро розкаявся у вчинених злочинах, має на утримання трьох дітей, двоє з яких є неповнолітніми, за місцем проживання він характеризується позитивно. Окрім цього, колегія суддів не може залишити поза увагою і відверто щиру позицію ОСОБА_3, як під час досудового слідства, так і при розгляді справи у суді стосовно вчинення ним протиправних дій, яка поза всяким сумнівом сприяла розкриттю і розслідуванню злочинів. З огляду на це, призначене покарання ОСОБА_3 є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів не може погодитись з апеляцією прокурора та визнати, що засудженому призначено дуже м'яке покарання, при цьому колегія суддів враховуючи викладені обставини вважає, що запропоноване прокурором покарання ОСОБА_3 буде просто суворим, а невиправдано жорстоким, що буде суперечити загальним принципам та завданням, які стоять перед кримінальною юстицією.

У зв'язку з цим у задоволенні апеляції прокурора належить відмовити, а вирок суду залишити без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

Вирок Буринського районного суду від 12 січня 2009 року відносно ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок по даній справі - без задоволення.