колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі

головуючого судді Червоненко В.Я.,

суддів Заіченко В.Л., Грушицького А.,

з участю прокурора Литвиненко О.О.,

засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок місцевого Суворовського районного суду від 24 липня 2008 року.

Цим вироком засуджено

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, гр. України, не судимого відповідно зі ст., за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна з поміщенням до кримінально - виконавчої установи.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, не судимого,

за ч. 2 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна з поміщенням до кримінально - виконавчої установи.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судові витрати в сумі 448,33 грн. з кожного.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнані винними у тому що вони, 17 березня 2007 року близько 19. 00. год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою, в приміщенні столярної майстерні по АДРЕСА_1, із застосуванням фізичного насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_4, яке виразилося у заподіянні легких тілесних ушкоджень, а також із застосуванням фізичного насильства небезпечного для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_5 яке виразилося у заподіянні легких тілесних ушкоджень що потягли короткочасний розлад здоров'я, відкрито заволоділи майном потерпілих ОСОБА_4 на суму 80 грн., ОСОБА_5 на суму 270 грн., ОСОБА_6 на суму 450 грн.

У своїх апеляціях

засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування вироку, та постановления нового вироку з кваліфікацією його дій за ст. ст. 125, 185 ч. 2 КК України.

Засуджений ОСОБА_2, та його захисник ОСОБА_3 вважаючи вирок суду несправедливим внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, просять скасувати вирок, та постановити новий, правильно кваліфікувати дії засудженого за ст. ст. 125, 185 ч. 2 КК України.

Прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом кримінально - процесуального закону, порушив питання про скасування вироку та постановления нового з кваліфікацією дій засуджених за ч. 2 ст. 187 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення та останнє слово засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які наполягали на задоволенні своїх апеляцій, захисника ОСОБА_3, який просив апеляції задовольнити, думку прокурора на підтримку своєї апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія судців підстав для їх задоволення не знаходить.

Як встановлено матеріалами справи, органами досудового слідства і судом дотримано вимог ст. 22 КПК України, спрямованих на встановлення у справі об"єктивної істини. Викладені у вироку висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні вказаного злочину за обставин, встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами. І, зокрема, їх винність підтверджується особистими поясненнями; показаннями потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, свідка ОСОБА_8, висновками експертиз щодо локалізації та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних потерпілим.

Твердження у апеляціях засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 про текщо суд невірно встановив фактичні обставини справи, а також про невірну оцінку судом зібраних у справі доказів, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.

Так потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 послідовно стверджували, що засуджені, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, побили їх, та заволоділи грошима та майном.

На своїх показаннях про те, що злочин відносно них вчинили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілі наполягали й під час відповідної слідчої дії - пред'явлення особи для впізнання.

Згідно з висновками судово - медичних експертиз, виявлені у потерпілих тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів.

Твердження у апеляціях засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_3, щодо необхідності кваліфікації їх дій за ст. ст. 125, 185 ч. 2 КК України, є безпідставними і задоволенню не підлягають оскільки давши належну оцінку сукупності доказів, які були перевірені в судовому засіданні, суд правильно кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2. за ст. 187 ч. 2 КК України.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що під час досудового і судового слідства не допущено порушень кримінально - процесуального закону, які б ставили під сумнів достовірність доказів та висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за які його засуджено.

Призначене ОСОБА_1 та ОСОБА_2. покарання відповідає вимогам ст. ст. 65 КК України, і є необхідним та достатнім для їх виправлення, а також попередження нових злочинів. Підстав вважати його надмірно суворим з мотивів наведених у апеляціях засуджених, немає.

З урахуванням наведеного, і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

апеляції засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, прокурора, який брав участь у розгляді справи залишити без задоволення вирок місцевого Суворовського районного суду від 24 липня 2008 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без зміни.